Що Біблія говорить про самотність?

Важливо розрізняти ці два поняття - "безшлюбність" і "самотність", адже це не одне й те саме

A4_odinoch1.jpgБезшлюбність - це стан (скоріше соціальний статус) людини жіночої або чоловічої статі, яка досягла шлюбного віку, але яка не одружена, не взяла шлюбу. А самотність - це, скоріше, стан душі людини, яка знаходиться в умовах реальної або уявної ізоляції, розриву соціальних зв'язків, відсутності значущого (вагомого, важливого) для неї спілкування. Це стан, коли людина почувається так, начебто вона взагалі відрізана від інших людей, не має ні знайомих, ні друзів, ні коханих (або справді знаходиться у такому положенні через певні обставини).

Таке визначення самотності нам дає словник із філософії. Як бачите, це значно ширше поняття, аніж просто безшлюбність, і воно скоріше вказує на внутрішній стан людини, на те, як людина сприймає себе у цьому світі, ніж на фактичний стан речей. Адже є безліч прикладів того як люди з обмеженими можливостями, які були прикуті до ліжка, не мали змоги вийти з дому роками, писали книжки, вірші, музику - і не почувалися самотніми. Навпаки, їх окрилювало те, що вони можуть подарувати щось дорогоцінне суспільству, людству, - яке переживе їх самих. Людина починає страждати тоді, коли вона занадто зосереджується на собі.

Повернемося до поняття безшлюбності. Багато неодружених людей не задоволені своїм становищем. Вони можуть потрапити у пастку свого власного мислення або того як їх сприймають оточуючі. Їм здається що вони якісь неповноцінні, нікому не потрібні, що життя проходить даремно. Але Біблія говорить про це зовсім інакше. Давайте розглянемо декілька місць із Св'ятого Письма.

«А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові не дотикатися жінки." (1 Кор. 7:1 )

"А це, браття, кажу я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружин, були, як ті, що не мають, а хто плаче, як ті, хто не плаче, а хто тішиться, як ті, хто не тішиться; і хто купує, як би не набули, а хто цьогосвітнім користується, як би не користувались, бо минає стан світу цього. А я хочу, щоб ви безклопітні були. Неодружений про речі Господні клопочеться, як догодити Господеві, а одружений про речі життєві клопочеться, як догодити своїй дружині, і він поділений. Незаміжня ж жінка та дівчина про речі Господні клопочеться, щоб бути святою і тілом, і духом. А заміжня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові. А це я кажу вам самим на пожиток, а не щоб сильце вам накинути, але щоб пристойно й горливо держались ви Господа." (1  Кор. 7:29-35)

Отож, стан безшлюбності дозволяє людині неподільно служити Господові. Поряд з тим Він бажає, щоб ми навчились бути задоволеними у будь-якій ситуації, терпеливо очікуючи на Божий час для вирішення наших проблем.

«Не за нестатком кажу, бо навчився я бути задоволеним із того, що маю." (Филип. 4:11).

Наша духовна зрілість не визначається сімейним положенням. Адже можна почуватися самотнім і будучи у шлюбі. Таке теж буває. Як діти Божі, ми маємо цілісність, повноцінність та завершеність у Христі Ісусі, не залежно від того, чи є у нас подружжя. Ви можете бути самотнім серед людей, але ви ніколи не повинні бути самотнім без Бога.

«Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією та марною оманою за переданням людським, за стихіями світу, а не за Христом, бо в Ньому тілесно живе вся повнота Божества. І ви маєте в Нім повноту, а Він Голова всякої влади й начальства." (Колос. 2:8-10).