Вчення Ісуса Христа про молитву
Найкращий приклад молитви не тільки словами, а й ділом, дав нам Ісус Христос. Його вчення про молитву червоною стрічкою проходить через усі Євангелія
Ісус молився регулярно, найважливіші моменти Його життя, наприклад хрещення (Від Луки 2:21,22), обрання апостолів (Луки 6: 12-13) або розп'яття (Луки 22: 41-44) також супроводжувалися молитвою. Ісус молився у періоди людської слабкості й смерті, як Він це робив біля гробниці Лазаря (Івана 11: 41-42). Він постійно дякував Богові. Його молитви були наповнені упевненістю в тому, що виконання волі Божої є найкраще для людини.
Молитва Ісуса була щирою, виливалась прямо із серця. Він просив про Боже благословення для всіх людей і прощення для тих, хто ненавидів Його. Ісус навчав молитися наполегливо, з дитячою вірою у те, що наші молитви будуть почуті на небесах.
І зараз Ісус Христос є нашим заступником перед Богом. Як Спаситель, Він бере наші молитви, наші потреби, волання наших сердець, щоб зробити їх Своїми власними і приносить їх Богові, який чує наші молитви у молитвах Свого Сина.
"І тому може спасти повіки тих, які через нього до Бога приступають, бо він завжди живий, щоб за них заступатися"(До Євреїв 7:25)
"Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, - один фарисей, а другий був митник. Фарисей, ставши, так молився про себе: «Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник. Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!" А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: "Боже, будь милостивий до мене грішного!"… Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься,- буде понижений, хто ж понижається, - той піднесеться "(Єваггелія від Луки 18:10-14)