Євангеліє(або "блага звістка") - це історія життя Ісуса Христа і його вчення, основні істини, через які люди можуть отримати Боже спасіння. До складу книг Нового Завіту входять чотири Євангелія (від Матвія, від Марка, від Луки та від Іоанна). 

"Алілуя!" - це вигук, який походить від єврейського слова "Hallelujah", що означає "Хваліть Бога!". Це слово широко використовується у християнській традиції і має на увазі приголомшливий вибух радості під час прославлення Бога. "Алілуя!" - це вираз найвищої хвали. Людина, що славить Бога подібним чином, настільки охоплена любов'ю, яку вона відчуває до Господа, що не може говорити про це спокійно - вона схоплюється, піднімає вгору руки і голосно прославляє Бога.

Слово атеїзм походить від грецького atheos, що означає "немає Бога" (а = "без", теос = "Бог"). Атеїзм – це позиція, яка заперечує віру в існування Бога. Люди, які сповідують атеїзм, називають атеїстами.

Атеїзм може мати різні форми та мотивації. Деякі атеїсти не знайшли достатньо доказів для існування Бога, інші не бачать необхідності вірити у Нього, а деякі відкидають Бога через негативний досвід чи життєві обставини. Атеїсти заперечують існування божественної сили, яка створила та керує світом. Вони відмовляються вірити у релігійні доктрини, богослужіння, молитви та інші прояви віри у Бога.

Атеїсти можуть використати наукові, філософські, етичні та інші аргументи, щоб пояснити свою позицію. Вони вважають, що Бог – це плід людської уяви, а людство з'явилося внаслідок еволюції, що людина має право приймати рішення щодо життя та смерті та інші подібні речі.

Біблійний погляд з приводу атеїзму виражається такими словами: "Безумний говорить у серці своєму: "немає Бога" (Псалом 13:1).

Блаженство - це біблійне слово, яке зустрічається у багатьох книгах Біблії (Йова 5:17, Псалтир 1:1, Приповістки 8:34, Матвія 24:46, Іакова 1:12, Об'явлення 20:6). Блаженство означає щасливе життя, дароване з благословення Божого.

Грешник - это человек, нарушивший одну или более Божьих заповедей. Это понятие включает в себя каждого.

Гріх (з грецької amartia - помилка, промах) - це вчинок всупереч волі, заповідям і задумам Божим, а також думки і слова, що ведуть до таких вчинків, це внутрішній бунт проти Бога, який виражається зовнішніми вчинками непослуху. Наслідки гріха згідно з Біблією: духовна смерть (відчуження від Бога), фізична смерть тіла, вічне вигнання від імені Божого у місце темряви і муки. Всі люди згрішили (Римлян 5:12) і потребують порятунку від гріхів. Ісус Христос взяв на себе наші гріхи, помер замість нас, але воскрес із мертвих, що дало нам право отримати прощення гріхів і прийняти життя вічне.

Заздрість дослівно з латинського invidere означає "дивитися з неприязню". Заздрість - це образа, що народжується в результаті усвідомлення переваги в чомусь іншої людини, і призводить до палкого бажання мати те ж саме. Біблія ніколи не говорить про заздрість у позитивному сенсі: "бо де заздрість та сварка, там безлади і все лихе" (Послання Якова 3:16). Заздрість є результатом гріховних принципів.

Слово "культ" происходит от латинского cultus, что означает "поклонение" или "обожание". Культом называют систему религиозных взглядов, которая искажает или перекручивает ортодоксальную библейску доктрину. Культом является также секта или группа людей, которые придерживаются ложных, ошибочных доктрин.

Марнотратство - це безглузді витрати заради задоволення своїх примх.

Молитва – это осмысленный, откровенный разговор с Богом. Это очень тесное, личное общение с Ним. Молитва не должна быть монологом. Молиться означает говорить и слушать. Примером молитвы для христиан являются взаимоотношения Иисуса Христа со Своим Отцом (Лк. 5:16, 6:12, Мф.6:9-13, 26:39). Молиться необходимо регулярно и с верою. Во время молитвы Бог наставляет, обучает нас, дает решение наших проблем. Бог является инициатором молитвы. Человеку же необходимо открыть Ему "дверь своего сердца" (Откр.3:20).

Надежда - это радостное направленное ожидание, предчувствие чего-то жизненно важного, благоприятного для человека. В библейском понимании надежда - это ожидание спасения с уверенностью, которая основывается на Слове Божьем. Согласно словам апостола Павла, Иисус Христос есть Спаситель и "надежда наша" (1 Тимоф. 1:1).

"Небеса", "вечная жизнь" и подобные слова относятс к судьбе спасенных людей после физической (телесной) смерти. Эта вечная жизнь дается Богом тем, кто верит в Иисуса Христа.

Понятие "неверующий" относится к кому-либо, кто:

- не уверовал, что Иисус умер на кресте, чтобы спасти его от грехов, а потом  воскрес из мертвых, и

- не принял Иисуса Христа как Господа своей жизни.

Непорочність - давньоєврейське "цілісність", вказує на моральну досконалість.

Это слово происходит от латинского soccultus, которое означает "спрятанный, тщательно прикрытый, замаскированный". Оккультизм - это практика, через которую стараются получить сверхъестественную силу или знания, обходя Бога Библии. К оккультизму относятся суеверие, ясновидение, спиритизм, черная или белая магия, парапсихология.

Слово "осанна" является греческим переводом еврейского выражения "О, Господи, спаси же! О, Господи, споспешествуй же!" из Псалма 117, стих 25. Осанна - это крик о спасении. С этим криком народ в минуту беды или горя взывал к своему царю или к Богу. Когда Иисус въезжал в Иерусалим, люди, кричавшие Ему: "Осанна" (Мар.11:9), не столько славили Его, сколько взывали о том, чтобы Бог вмешался в ход истории и спас свой народ.

Пасхой в Библии называется еврейский праздник, отмечавшийся в память об освобождении евреев от египетского рабства (Исх 13:3-10). Закон Моисея запрещает во время праздника Пасхи употреблять в пищу квасное, поэтому Пасха называлась также праздником опресноков. Новозаветний праздник Вокресения Христова называется "Пасхой" не только потому, что воскресение Иисуса хронологически совпадало с иудейской Пасхой, но прежде всего потому, что избавление евреев от египетсокго рабства служит для христианской веры прообразом спасения людей от рабства греха и смерти. Также пасхой назывался заколотый агнец, которого съедали во время пасхальной трапезы. (Лк. 22:8)   

Последнее время – это весь период между первым и вторым пришествием Христа, завершающий период в мировой истории. О событиях последних дней говорят многие библейские пророчества. "Дух же ясно говорит, что в последние времена отступят некоторые от веры, внимая духам обольстителям и учениям бесовским" (1 Тим.4:1)."в последние дни явятся наглые ругатели, поступающие по собственным своим похотям" (2 Пет.3:3). "И будет в последние дни: гора дома Господня поставлена будет во главу гор и возвысится над холмами, и потекут к ней народы." (Мих.4:1).

Ревнощі - це образа, що виникає внаслідок суперництва або через чиюсь невірність, що породжує бажання утримати, захистити, зберегти те, що у нас є. Ревнощі - це природне почуття. Ревнувати в момент, коли ми зустрічаємося із загрозою знищення важливих взаємин, цілком нормально. Сам Бог відчував біль ревнощів, коли Ізраїль відвертався від Нього. Важливо те, що лежить в основі ревнощів - благочестя або егоїзм. Причинами егоїстичних ревнощів найчастіше є: недостатність довіри, низька думка про себе, почуття провини, страх втрати.   

Секта - це релігійна група, що відділилася від головної церкви і, як правило, заснована кимось, хто залишив церкву. Грецьке слово "секта" звучить як hairesis ("єресь") і означає "вибір, розділення". Секта створює розділення у церкві через вчення, яке перекручує біблійну істину.

Сектою не є церкви протестантського віросповідання, оскільки протестантизм - одне з трьох напрямків християнства, визнаних у всьому світі, поряд з православ'ям і католицизмом. Однак існують безліч сект, що відійшли від кожного з цих напрямків.

Основні ознаки секти:

1) Настирлива реклама і запрошення відвідати зібрання або семінари, організовані її представниками.

2) Психологічний тиск. Новачки завжди оточуються посиленою увагою до тих пір, поки їх мислення не перестроїться і людина прийме рішення беззаперечно слідувати вченню сектантів. Кожен, хто вирішить покинути секту, буде піддаватися погрозам і шантажу.

3) Непогрішність секти, її засновників і керівників, які зазвичай наділяються рисами "божественної обранності".

4) Формування повної залежності від вчення секти, участі у зібраннях та вказівок "лідерів".

6) Вчення про обраність, про порятунок, який є тільки тут, всі інші люди - другого сорту.

7) Контроль життя адептів і членів їх сімей.

Слова "смерть", "тьма", "ад", "гибель" и т.п. относятся к судьбе неспасенных людей после физической (телесной) смерти. Это то, чего заслуживают все грешники.

"потому что все согрешили и лишены славы Божией" (Римлянам 3:23)

"Ибо возмездие за грех - смерть" (Римлянам 6:23)

Смирення - це вміння оцінювати себе і своє місце в світі, це відсутність гордості і лагідність.

Страх Господень - это благоговейный трепет пред Богом, когда верующий с почтением внимает Его откровению. Это сердце, исполненное благодарности Богу за данное по Его милости избавление от греха. Это откровение о величии Бога. Страх Господень является началом мудрости и основанием для праведной жизни (Пс.110:10, Прит.1:7, Прит.9:10). Это боязнь огорчить любящего Отца.

Твердыня - крепость, укрепление, укрепленная позиция, которую трудно разрушить. В Библии это слово также используется в качестве обозначения ложного убеждения, которое пустило глубокие корни в разуме и теперь руководит мыслями и поступками человека. Твердыни обычно формируются исходя из культурных обычаев, философских или религиозных взглядов, политических предпочтений, травматических переживаний или греховных привычек человека, идущих в разрез со Словом Божьим. Например, чувство неполноценности, зависимости различного рода - это тоже твердыни. Ложные убеждения (твердыни) не дадут человеку сделать правильный выбор и угодить Богу. Когда мы разрушаем твердыни, подчиняясь истине Божьего Слова, ложь будет уничтожена и мы сможем стать по-настоящему свободными.

Поняття "Хрест" означає хрест, на якому був розіп'ятий Ісус Христос, щоб заплатити за наші гріхи - врятувати нас від необхідності платити самим за них.

Христианин согласно Библии - это последователь Иисуса Христа (Деян. 11:26). Христианин - это человек, который принимает Иисуса Христа как Сына Божьего. Христианин верит, что Иисус умер на кресте, чтобы спасти его от грехов, и что Он воскрес из мертвых. Христианин - это человек, который решил следовать за Иисусом, как Господом своей жизни.

Церква (з грецької «еklessia») у Новому Заповіті – це спільнота людей, які визнають і сповідують Ісуса Христа своїм Спасителем і Господом (1 Кор 1:2). Творець і глава церкви - Сам Ісус Христос. Вселенська церква та окремі помісні церкви вважаються "тілом Ісуса Христа", а його членами є окремі віруючі (1Кор 12:12-14; Еф 1:22-23). Для збудування "тіла Христового" Бог поставив апостолів, пророків, євангелістів, пастирів і вчителів (Еф. 4:11-12).

Щедрость - это удовлетворение потребностей других людей.

Слово происходит от старословянского "народы" (латинский аналог - "paganus", что первоначально означало "сельский", "провинциальный", позднее - "неграмотный нехристианин"). В библейском понимании, слово язычник относится ко всем, кто не знает истинного Бога. В основе мировоззрения язычников лежит многобожие, обожествление материи, идолопоклонство. Библия говорит в отношении язычников: "Господь - царь на веки, навсегда; исчезнут язычники с земли Его" (Пс.9:37). Воля Божья в отношении язычников - чтобы они услышали Евангелие и уверовали (Деян.15:7).