У Старому Заповіті давньоєврейське слово «покаятися» має значення «повернутися на 180 градусів», «вернутися до оригіналу». У грецькому оригіналі Нового Заповіту зустрічається слово «метанойя», яке означає «передумати», «змінити мислення».

У багатьох людей покаяння асоціюється з емоціями - проливанням сліз і т.п. Однак людина може відчувати сильні емоції, і, тим не менш, ніколи не покаятися. У деяких людей покаяння асоціюється з виконанням деяких особливих релігійних ритуалів і постанов. Але ж можна пройти через багато ритуалів, і, тим не менш, не покаятися в істинному біблійному розумінні.

Старозаповітне слово говорить про зовнішній факт повернення. Новозаповітне - означає внутрішнє рішення, внутрішню зміну розуму. Істинне покаяння полягає не в емоціях, а саме в цьому, твердому внутрішньому рішенні.

В Євангелії від Луки 13: 3-5 Ісус говорить про людей, які загинули під час релігійного ритуалу - вони приносили жертви, коли Пілат змішав їх кров з кров'ю їхніх жертв. Ісус каже, що вони загинули ( «тобто пішли у вічну погибель»). Їх душі не врятували навіть релігійні ритуали. Ніяка релігійна діяльність не може замінити правдивого покаяння, а без нього, як сказав Сам Спаситель, «всі також загинете».

На жаль, слово «покаяння» в повсякденному житті сьогодні знецінено. Одні люди вважають, що це спокутування, віддача боргів. Інші розуміють під покаянням просто визнання своїх гріхів. Але і це не розкриває його сенс. Сенс покаяння найкраще зрозуміти, якщо прочитати біблійну притчу про блудного сина, яка знаходиться в Євангелії від Луки 15:11-32.

Ми читаємо, як блудний син, знехтувавши любов'ю батька і бажаючи жити на свій розсуд, повернувся спиною до батька і пішов у далеку країну, де розтратив усе своє майно, живучи марнотратно. Нарешті, він прийшов в себе, перебуваючи в стані голоду, самотності, обірваний, серед свиней, бажаючи хоч чимось наповнити свій шлунок. У цей момент він приймає рішення:

«Встану, піду до батька мого і скажу йому: Отче! я згрішив проти неба та супроти тебе» (Лк. 15:18).

Далі, у вірші 20, ми читаємо, що він негайно приводить своє рішення в дію. Це і є справжнє покаяння. Воно починається з прийняття рішення, яке підкріплюється зовнішнім актом виконання цього рішення - повернення до батька додому.

Для нас аналог життя блудного сина на чужині - це життя в гріхах без Бога. А повернення - це покаяння, відпущення гріхів і поворот до життя з Богом.

Чи хочете ви прийняти рішення про покаяння прямо зараз?

Що найбільше вам подобається: їсти телятину або картопляне лушпиння? Одягати святковий одяг або носити лахміття? Бути постійно в радості чи розпачі?

Багато людей думають, що Божі шляхи ведуть до бідності, нещастя і відсталості. Насправді ж навпаки. Шляхи, які відводять від Бога, ведуть до самотності, залежності, печалі і смерті. Кожен ошуканець рано чи пізно буде схоплений в пастку власної неправди. Кожен злодій чи шахрай живе з постійним страхом бути виявленим і звинуваченим. Хіба це життя? Кожен алкоголік і наркоман стає жертвою своєї провини. Йому кожен раз необхідно все більше і більше «зілля», щоб менше відчувати тугу і самотність. Сексуальні пристрасті призводять до розпусти і різних інтриг. Наслідком цього є зруйновані сім'ї. Жахливе існування повинні проводити чоловіки, дружини і діти, тому що гріх перелюбу вимагає своєї ціни. Був обіцяний рай, але замість нього грішника чекає пекло.

Не можна грати в болоті без того, щоб не забруднитися. Так звані «радощі життя» - це міраж. За яскраво освітленій сценою, за блискучою рекламою розваг панує темрява. Вони обіцяють все: радість і любов, багатство і щастя, але, по суті, за всім цим ховається відчай, самотність і смерть. На жаль, немає ніякої надії для безбожників.

Чи хочете ви і далі залишатися грішником? Чи можете ви собі дозволити і далі грішити? Адже ви так прагнете до любові, чистоти та самоповаги. Чи хочете ви йти в нікуди?

Тільки на шляху додому до свого батька блудний син знайшов надію ... …

Ісус Христос бажає дати вам прощення і нове життя. Він помер на Голгофському хресті за ваші гріхи, за вашу провину. Прийміть Його жертву, звернувшись до Бога. З Ним ви знайдете те, що так довго і безуспішно шукали - мир, радість, підтримку ... Ваше життя буде наповнене сенсом і ви дізнаєтеся, як сильно вас любить Бог.

Коли апостол Павло говорив перед царем Агриппою про Ісуса Христа, цар вигукнув, що ще трохи і той переконає його стати християнином (Дії 26:28). Агриппа був дуже зворушений проповіддю Павла, але він не покаявся. Чому? Аргументи Святого Письма діяли і серце тріпотіло. Але чому цар не прийняв остаточне рішення? Біля нього сиділа його сестра Верніка, вона була одружена з його дядьком Іродом. І тепер вона жила разом зі своїм неодруженим братом Агриппою. Це, очевидно, цілком і пояснює, чому Агриппа ніколи до кінця так і не зміг покаятися.

Погане коло спілкування є однією з найпотужніших пасток сатани, в якій він утримує людей, поки не прийде час смерті.

Є багато таких, які хочуть вирватися з цієї згубної пастки і покаятися, але мають острах перед людьми, які оточують їх. Вони бояться, що скажуть друзі, як будуть дивитися на них вдома. Сексуальна нечистота, різного роду залежності, прагнення збагачуватися - все це тягне грішника в загибель.

Буває так, що людина вірить в Ісуса і її совість каже, що необхідно покаятися, але до цього справа не доходить, тому що покаяння виступає проти його власних гріхів. У 99 з 100 випадків не складність розуміння Бога, а любов до гріха заважала людям зробити реальне покаяння у житті.

Багато людей кажуть, що вони охоче бажають вірити Богу і дуже шкодують про те, що багато грішили. Вони дійсно плачуть над своїми гріхами. Але чи справжнє їх покаяння?

Дуже важливо зрозуміти різницю: шкодувати про свої гріхи або плакати про їх наслідки. Є люди, які переживають тільки про наслідки гріха. Так, наприклад, алкоголік шкодує, що він страждає на цироз печінки, але охоче продовжує напиватися. Про самі гріхи він власне, не турбується, а переживає, що з ним буде.

Деякі чоловіки не дуже засмучуються, через те що вони обманюють дружину і дітей, проводячи час з коханкою. Для них це всього лише сексуальна розвага. Але коли починає розвалюватися сім'я і діти перестають поважати, їм дуже гірко.

Все може виглядати як справжнє каяття, але людина плаче через наслідки, які його мучать, а не через розуміння своєї провини. Є злочинці, які жалкують, про те, що їх спіймали, але не про те, що вони порушили закон.

Часто людина охоче бажає вести інше життя, проте не хоче нічого змінювати, дотримуючись девізу: «Спаси мене від смерті, але залиш мені отруту, бо вона дуже приємна».».

Тільки лише жаль за гріх не допомагає. Треба відвернутися від гріха. Якщо в Біблії говориться «Принесіть же гідний плід покаяння» (від Луки 3:8), то мається на увазі: «Покайтеся, відверніться від гріхів ваших». Господь Ісус простив блудниці, але відразу ж сказав: «Іди і надалі не гріши»(від Івана 8:11).