Помилка полягає у тому, що людство шукає спокій в чомусь зовнішньому, відчутному і не бажає заглибитися у свою власну душу

Кожна людина в своєму житті зустрічається з проблемами. Хвороби, страхи, фінансові труднощі, депресії, кризи. Тільки-тільки позбувся однієї проблеми, як з іншого боку насідає інша, а то і відразу декілька.

Хоча технічний прогрес і досягнення науки зробили світ більш безпечним, а умови життя - сучасними, життя стало більш важким і заплутаним. Люди відчувають все більшу тривогу. Щоб заглушити внутрішню порожнечу, деякі намагаються наповнити свій розум знаннями, інші прагнуть набити гаманці грішми, а треті - шукають радості у спиртному і наркотиках. Все це призводить до розчарування і нових проблем.

Помилкове мислення полягає в тому, що людство не бажає заглибитися у свою власну душу. Люди бояться того, що можуть побачити там і хочуть звинуватити цей неспокійний світ в тому, що їх дух не знаходить спокою. Однак зцілення повинно починатися з їх власних сердець. Себелюбство стало причиною гріховної неслухняності перших людей, Адама і Єви. Воно і сьогодні продовжує тягнути людину до гріха, призводячи її до відчаю, неспокою та стражданням.

Але вихід є. Замість того, щоб бачити себе у центрі свого існування, вам необхідно звернутися до Бога і зробити Його метою свого життя. Якщо у вашому житті буде Бог, всі його аспекти будуть пов'язані з Ним (як спиці з віссю колеса). Тоді ваше життя стане цілісним і значущим. Ви отримаєте мир і спокій навіть серед неспокою і проблем, що оточують вас.

"Нас тиснуть звідусіль, але ми не пригноблені; ми в труднощах, та ми не втрачаємо надії;" (2 Кор. 4:8)

Християни вірять, що життя людини, яка не знайшла порятунку в Бозі, не має сенсу

Біблія розповідає нам історію Екклезіяста, Давидового сина, царя в Єрусалимі. Таким імя'м називав себе відомий своєю мудрістю цар Соломон. Екклезіяст вирішив перевірити, в чому сенс життя, і що треба робити людині, щоб бути щасливою.

"аж докіль не побачу, в чому полягає щастя синів людських, які трудяться під небом за час короткого віку їхнього" (Еккл. 2:3).

Соломон описує різні шляхи, якими люди сподіваються знайти щастя. Цар шукав задоволення в багатстві, їжі, вині, музиці, красивих речах, будинках, але ніколи не отримав чогось більшого, ніж поверхневе, швидко минаюче щастя. Він прагнув пізнати мудрість, здобути освіту, але всі знання залишили його серце порожнім.

Він намагався знайти радість у важкій праці, але зрозумів, що також не може заповнити цим порожнечу в своєму серці. У палаці Соломона було 700 дружин і 300 наложниць, але й вони не могли дати йому повної радості. Соломон зробив висновок, що життя, в якому немає Бога - порожнє, а сенс життя - в Бозі. 

"Бо що буде людині за всю його працю та журбу серця, яких завдає собі під сонцем? Усі бо його дні лише біль, мука - його клопіт: навіть уночі не спочиває його серце; і це теж марнота. Нема нічого ліпшого для чоловіка, як їсти, пити та зазнавати собі добра з своєї праці. Я спостеріг також, що це з руки Божої приходить. Бо хто може їсти й пити без нього? Бо, хто йому до вподоби, тому дає він мудрість, знання й радість; грішникові ж накидає заняття збирати та нагромаджувати, щоб лишити тому, хто до вподоби Богу. Та й це марнота й гонитва за вітром" (Еккл. 2:22-26)

Майбутнє з Господом дає надію, радість і захист

Криза. Невпевненість у завтрашньому дні. Страх. Депресія ... Що буде з нами завтра? Що буде через місяць, через рік, через 10 років? Багато людей кожен день задають собі такі питання, намагаються заздалегідь дізнатися, що їх чекає. Ось чому так популярні астрологи, провісники, ворожки ... Люди витрачають свої зусилля і гроші, щоб заздалегідь дізнатися про своє майбутнє. 

Так багато зусиль докладається до того, щоб дізнатися про майбутні події цього життя, і мало хто замислюється про те, що чекає їх, коли це короткочасне земне життя закінчиться. Одна людина сказала: "Не намагайтеся змусити мене повірити і не моліться за мене. Коли я помру, то потраплю лише в одне місце - 2 метри під землею".

"Не хочемо, брати, залишати вас у незнанні щодо померлих, - щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії. Бо коли ми віруємо, що Ісус умер і воскрес, тож так і тих, які поснули в Ісусі, Бог приведе з ним" (1 Солун. 4:13-14)

У цьому місці Писання говориться про померлих, які вірували в Бога. Вони воскреснуть також, як і Христос, і будуть з Ним. Слово Боже пропонує втішатися і очікувати моменту, коли ми "будемо з Господом завжди" (1 Солун. 4:17).Про тих, хто в цьому світі обирає віддано служити Богу, Він говорить

"Ні голоду, ні спраги не матимуть уже більше, і не палитиме їх ні сонце, ні жадна спека, бо Агнець, що на середині престола, пастиме їх і водитиме їх на живі джерела вод, і витре Бог усяку сльозу з очей їхніх!" (Откр. 7:16-17).

Також Бог говорить, що всі нужденні та обтяжені вже тут, в цьому житті, знайдуть спокій своїм душам, якщо вони прийдуть до Ісуса (Матт. 11:28). Тепер не потрібно боятися, не потрібно з тривогою очікувати. Бог обіцяє дбати про вас! Майбутнє з Господом дає надію, радість і захист.  

Християни знають, що їх майбутня смерть - це час зустрічі зі Спасителем

Люді почали вмирати після гріхопадіння першої людини Адама, який порушив заповідь Божу, що забороняла їсти від дерева пізнання добра і зла. 

"Та й дав Господь Бог чоловікові таку заповідь: «З усякого дерева в саду їстимеш; з дерева ж пізнання добра й зла не їстимеш, бо того самого дня, коли з нього скуштуєш, напевно вмреш." (Буття 2:16-17)

Таким чином, смерть є наслідком гріха. У посланні апостола Павла до Римлян 5:12 написано:"Тим то як через одного чоловіка ввійшов у світ гріх, і з гріхом смерть, і таким чином смерть перейшла на всіх людей, бо всі згрішили

Гріх відокремлює людину від Бога. Тому фізична смерть, яка настає в результаті відділенням душі від тіла, служить знаком і символом духовного відділення людини від Бога. Тіло служить людині для самовираження й набуття досвіду. Звільнення від тіла - це, природно, втрата, тому людина відчуває страх перед смертю. Душа ж, перебуваючи в безтілесному стані, продовжує жити.

Християни знають, що їх майбутня смерть - час зустрічі зі Спасителем. Павло говорить: "Для мене бо життя - Христос, а смерть – прибуток" (Фил. 1:21). Безтілесна душа християнина йде на "лоно Авраама" (тобто в рай), де вона чекатиме "Великого судного дня". Ісус, воскреслий Спаситель, пройшовши через болісну і ганебну смерть на хресті і прийнявши на себе гнів Божий за гріхи людства, підтримує християн, які покидають цей світ в очікуванні місця, приготованого для них Богом в майбутньому житті.

Душа ж невіруючої людини, йде в "пекло", так як для таких людей фізична смерть є повним відокремленням від Бога. Тому невіруюча людина відчуває страх і жах перед смертю. У Євангелії від Луки 16:22-23 написано: "Та сталося, що помер убогий, і ангели занесли його на лоно Авраама. Помер також багатий, і його поховали. В аді, терплячи тяжкі муки, зняв він очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні."

Біблія говорить про неминучість останнього Божого суду (Рим. 2:5, Одкр. 6:17). На цьому суді кожен повинен буде дати звіт про себе Богу, а Бог через Христа "віддасть кожному згідно з ділами його." Цей суд продемонструє досконалу Божу справедливість. Ті, хто йшли шляхами Бога, упокорюючи Йому своє серце, увійдуть з Ним в Новий Єрусалим, а ті, хто ходив своїми шляхами - в озеро вогнене на вічну муку.   

Життя в довірі Богу і слухняності Його Слову - це і є будинок на камені

Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, що у вашому житті є основою (або фундаментом)? На чому ви будуєте своє життя? Що є для вас головним? Можливо, ви вважаєте, що найважливіше - це здоров'я. А, може, головне - це гарна професія. Хтось готовий багато чим пожертвувати заради великих грошей, кар'єри чи влади. А для кого-то на чолі всього стоїть шлюб і сім'я.

Прекрасно, коли у людини є всі ці речі. Але чи завжди все буває так гладко? Іноді з незалежних від нас причин, в наше життя приходять кризи, катастрофи, смерть, війни, хвороби, розлучення, сварки, безробіття. В результаті то, на що людина сподівалась - руйнується, приходить депресія, ненависть, відчай, виникає бажання помститися або зловживати алкоголем. 

Ісус Христос навчав своїх учнів:

"Кожний, хто слухає ці мої слова й виконує їх, подібний до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі. Полила злива, потоки розлились, подули вітри й натиснули на той дім, та він не повалився, бо був збудований на скелі. А кожний, хто слухає ці мої слова й не виконує їх, подібний до необачного чоловіка, який збудував свій дім на піску. Полилася злива, розіллялися ріки, подули вітри й ударили на той дім, і він повалився, і руїна його була велика."(Матф.7:26-27)

Іншими словами, Біблія говорить, що міцною основою нашого життя, яке не захитається навіть під час життєвих криз - є прийняття і виконання Слова Божого, віра в Ісуса Христа. Довіра до Бога і послух його Слову - це і є будинок на камені, на тому міцному фундаменті, який ніколи не похитнеться. Ніхто не буде вирішувати за нас. Ми самі повинні вибрати: чи будувати наше життя на піску, який розпливається під дощем, або на камені, який стоїть міцно. 

Бувають такі моменти, коли життя кидає тобі виклик. І ти розумієш, що далі так не можна і треба терміново щось у собі змінювати, інакше ... може статися непоправне.

Ти всіляко намагаєшся уникнути цих змін, але час невблаганно наближає до тебе ту межу, за якою або обставини диктуватимуть тобі, що робити, або ти приймеш рішення диктувати обставинам. Якраз у такий час корисно згадати про три принципи “зміни життяˮ.

1. Що саме ти хочеш змінити, у який бік бажаєш рухатися?

2. Прийми тверде рішення змінитися.

3. Не відступай від обраного шляху, навіть під натиском обставин.

Наймудрішим рішенням буде змінити своє життя, підпорядкувавши його Богові. Він – наш Творець і знає, що для нас краще. У Своєму Слові Він обіцяє нам Свою підтримку і захист. На Нього дійсно можна покладатися. Він пройде з нами через будь-які труднощі і зробить нас переможцями. Тільки з Богом наше життя має цінність і сенс.

Шлях до Бога починається з молитви. Натисніть ТУТ, щоб помолитися разом з нами.  

"Странный вопрос", скажет кто-то: "Разве мы с Богом когда-то ссорились? Для чего нам необходимо мириться?"

Вообще говоря, понятие примирения для людей, означает восстановление гармоничных отношений после ссоры или разрыва. Именно такой разрыв произошёл между Богом и человеком.

На заре человечества наши пра-пра-пра-...родители Адам и Ева разорвали отношения с Богом. Еве показалось, что Бог, запрещая людям есть от дерева добра и зла, хочет скрыть от них самую лучшую и интересную часть жизни. Адам согласился с Евой, приняв от нее плод и вкусив его. Им обоим показалось, что дружба с Богом и Божье покровительство слишком обременительны для них. Потому что эта дружба обязывает их, людей, уважать желания Бога, а также требует искренности и почтения, которое выражается в послушании тому, что говорит Бог. Какая катастрофическая ошибка! Разорвать отношения с Создателем, Который знает, как устроена каждая клеточка человеческого тела, который контролирует каждый процесс в организме. И не только это - Ему подвластна вся Вселенная. Он - Творец, Он все может изменить, поменять, повернуть вспять, если только захочет.

К сожалению, Адам и Ева захотели самостоятельно управлять своей жизнью. Самостоятельно решать, куда идти, что делать, кого выбирать в друзья. Такая себе иллюзия независимости от Бога. Общение с Тем, Кто может быть самым лучшим другом на земле, было потеряно ради иллюзорной погони за материальными благами жизни. Но самое печальное заключается в том, что теперь каждый человек рождается с этим внутренним чувством независимости от Бога, непримиренности с Ним. Библия называет это первородным грехом. Поэтому никакой ребенок не может самостоятельно задуматься о Боге, а тем более - захотеть дружить с Богом. Так и живут люди - вырастая, они страдают от одиночества, от множества дел, от неустроенности, попадают в зависимости от алкоголя, наркотиков и других вещей. Но никто даже не задумывается о том, что причина всех проблем в том, что они не примирились со Своим Творцом. Пытаясь отделить себя от Создателя, люди придумали множество теорий о происхождении человечества: теория эволюции, теория большого взрыва и т.п. При этом веру в Того, Кто  может кардинально поменять жизнь и сделать человека счастливым, отбросили как что-то ненужное, архаичное, несовременное.

Но однажды каждый здравомыслящий человек все-таки задаётся вопросом: "Для чего я живу?" - и это помогает ему начать поиск. Появляется много вопросов. Продолжая искать, человек осознает, что самые верные ответы есть только у Бога. Так происходит знакомство с Тем, Кто эту жизнь даёт. Приходит понимание, почему так важно иметь мир с Богом. Человек оставляет свои прошлые взгляды, обращается к Богу, идет в церковь, развивает близкие отношения со своим Творцом. Результат - большая награда как в этой жизни, так и в жизни будущей, вечной.

Наша молитва о том, чтобы эти слова помогли кому-то из читателей задуматься о Боге и пожелать примириться с Ним. Если у вас возникли вопросы, свяжитесь с нами любым доступным вам способом. Все телефоны размещены на сайте. Божьих благословений вам во всем.