Чи існує Бог?

Кожна людина, яка розмірковує про свою душу, про те, як влаштований навколишній світ і що чекає її у майбутньому, неминуче стикається з питанням про існування Бога.

Є люди, які не вірять в Бога або принаймні кажуть, що не вірять у Нього. Але при цьому вірять у те, що мертва матерія сама собою створила життя, що самі по собі з'явились розум і совість, що внаслідок хаотичного випадку був створений відомий нам порядок у космосі та природі.

Чи існує Бог?

Але таку віру можна швидше назвати легковір'ям або, можливо, довірливістю. До того ж, іноді в житті настають такі моменти, що навіть найзапекліші атеїсти починають молитися, щоб отримати вихід із безнадійної ситуації.

Чи існує Бог? Чи є Творець, який створив наш Всесвіт? Чи несе відповідальність особа за себе перед людьми, Богом і самим собою? Що таке Спасіння і як його отримати? Давайте разом шукати відповіді на ці питання на сторінках цієї рубрики.

Моє життя ... Чи все з ним гаразд?

Веселка згідно з Біблією є знаком заповіту поміж Богом і людьми в тому, що Він не наведе більше потопу на Землю. Ми завжди спостерігаємо веселку із захопленням. Вона вражає своєю величчю. Яким же тоді є великий Господь, що її створив!

Однак на землі все ще багато горя і страждань, люди весь час стикаються з проблемами і часто не знають, як їх вирішувати. Чому все так відбувається? Що треба робити нам, щоб ситуація змінилася? Як жити повноцінним життям?

Шукайте відповіді у статтях, посилання на які представлено нижче.

Чому в моєму житті так багато проблем?

Помилка полягає у тому, що людство шукає спокій в чомусь зовнішньому, відчутному і не бажає заглибитися у свою власну душу

Кожна людина в своєму житті зустрічається з проблемами. Хвороби, страхи, фінансові труднощі, депресії, кризи. Тільки-тільки позбувся однієї проблеми, як з іншого боку насідає інша, а то і відразу декілька.

Чому в моєму житті так багато проблем? Хоча технічний прогрес і досягнення науки зробили світ більш безпечним, а умови життя - сучасними, життя стало більш важким і заплутаним. Люди відчувають все більшу тривогу. Щоб заглушити внутрішню порожнечу, деякі намагаються наповнити свій розум знаннями, інші прагнуть набити гаманці грішми, а треті - шукають радості у спиртному і наркотиках. Все це призводить до розчарування і нових проблем.

Помилкове мислення полягає в тому, що людство не бажає заглибитися у свою власну душу. Люди бояться того, що можуть побачити там і хочуть звинуватити цей неспокійний світ в тому, що їх дух не знаходить спокою. Однак зцілення повинно починатися з їх власних сердець. Себелюбство стало причиною гріховної неслухняності перших людей, Адама і Єви. Воно і сьогодні продовжує тягнути людину до гріха, призводячи її до відчаю, неспокою та стражданням.

Але вихід є. Замість того, щоб бачити себе у центрі свого існування, вам необхідно звернутися до Бога і зробити Його метою свого життя. Якщо у вашому житті буде Бог, всі його аспекти будуть пов'язані з Ним (як спиці з віссю колеса). Тоді ваше життя стане цілісним і значущим. Ви отримаєте мир і спокій навіть серед неспокою і проблем, що оточують вас.

"Нас тиснуть звідусіль, але ми не пригноблені; ми в труднощах, та ми не втрачаємо надії;" (2 Кор. 4:8)

У чому сенс життя?

Християни вірять, що життя людини, яка не знайшла порятунку в Бозі, не має сенсу

Смысл жизни - в Боге Біблія розповідає нам історію Екклезіяста, Давидового сина, царя в Єрусалимі. Таким імя'м називав себе відомий своєю мудрістю цар Соломон. Екклезіяст вирішив перевірити, в чому сенс життя, і що треба робити людині, щоб бути щасливою.

"аж докіль не побачу, в чому полягає щастя синів людських, які трудяться під небом за час короткого віку їхнього" (Еккл. 2:3).

Соломон описує різні шляхи, якими люди сподіваються знайти щастя. Цар шукав задоволення в багатстві, їжі, вині, музиці, красивих речах, будинках, але ніколи не отримав чогось більшого, ніж поверхневе, швидко минаюче щастя. Він прагнув пізнати мудрість, здобути освіту, але всі знання залишили його серце порожнім.

Він намагався знайти радість у важкій праці, але зрозумів, що також не може заповнити цим порожнечу в своєму серці. У палаці Соломона було 700 дружин і 300 наложниць, але й вони не могли дати йому повної радості. Соломон зробив висновок, що життя, в якому немає Бога - порожнє, а сенс життя - в Бозі.

"Бо що буде людині за всю його працю та журбу серця, яких завдає собі під сонцем? Усі бо його дні лише біль, мука - його клопіт: навіть уночі не спочиває його серце; і це теж марнота. Нема нічого ліпшого для чоловіка, як їсти, пити та зазнавати собі добра з своєї праці. Я спостеріг також, що це з руки Божої приходить. Бо хто може їсти й пити без нього? Бо, хто йому до вподоби, тому дає він мудрість, знання й радість; грішникові ж накидає заняття збирати та нагромаджувати, щоб лишити тому, хто до вподоби Богу. Та й це марнота й гонитва за вітром" (Еккл. 2:22-26)

Що очікує мене в майбутньому?

Майбутнє з Господом дає надію, радість і захист

Криза. Невпевненість у завтрашньому дні. Страх. Депресія ... Що буде з нами завтра? Що буде через місяць, через рік, через 10 років? Багато людей кожен день задають собі такі питання, намагаються заздалегідь дізнатися, що їх чекає. Ось чому так популярні астрологи, провісники, ворожки ... Люди витрачають свої зусилля і гроші, щоб заздалегідь дізнатися про своє майбутнє.

Що очікує мене в майбутньому? Так багато зусиль докладається до того, щоб дізнатися про майбутні події цього життя, і мало хто замислюється про те, що чекає їх, коли це короткочасне земне життя закінчиться. Одна людина сказала: "Не намагайтеся змусити мене повірити і не моліться за мене. Коли я помру, то потраплю лише в одне місце - 2 метри під землею".

"Не хочемо, брати, залишати вас у незнанні щодо померлих, - щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії. Бо коли ми віруємо, що Ісус умер і воскрес, тож так і тих, які поснули в Ісусі, Бог приведе з ним" (1 Солун. 4:13-14)

У цьому місці Писання говориться про померлих, які вірували в Бога. Вони воскреснуть також, як і Христос, і будуть з Ним. Слово Боже пропонує втішатися і очікувати моменту, коли ми "будемо з Господом завжди" (1 Солун. 4:17).Про тих, хто в цьому світі обирає віддано служити Богу, Він говорить

"Ні голоду, ні спраги не матимуть уже більше, і не палитиме їх ні сонце, ні жадна спека, бо Агнець, що на середині престола, пастиме їх і водитиме їх на живі джерела вод, і витре Бог усяку сльозу з очей їхніх!" (Откр. 7:16-17).

Також Бог говорить, що всі нужденні та обтяжені вже тут, в цьому житті, знайдуть спокій своїм душам, якщо вони прийдуть до Ісуса (Матт. 11:28). Тепер не потрібно боятися, не потрібно з тривогою очікувати. Бог обіцяє дбати про вас! Майбутнє з Господом дає надію, радість і захист.

Чи є життя після смерті?

Християни знають, що їх майбутня смерть - це час зустрічі зі Спасителем

Люді почали вмирати після гріхопадіння першої людини Адама, який порушив заповідь Божу, що забороняла їсти від дерева пізнання добра і зла.

"Та й дав Господь Бог чоловікові таку заповідь: «З усякого дерева в саду їстимеш; з дерева ж пізнання добра й зла не їстимеш, бо того самого дня, коли з нього скуштуєш, напевно вмреш." (Буття 2:16-17)

Таким чином, смерть є наслідком гріха. У посланні апостола Павла до Римлян 5:12 написано:"Тим то як через одного чоловіка ввійшов у світ гріх, і з гріхом смерть, і таким чином смерть перейшла на всіх людей, бо всі згрішили

Гріх відокремлює людину від Бога. Тому фізична смерть, яка настає в результаті відділенням душі від тіла, служить знаком і символом духовного відділення людини від Бога. Тіло служить людині для самовираження й набуття досвіду. Звільнення від тіла - це, природно, втрата, тому людина відчуває страх перед смертю. Душа ж, перебуваючи в безтілесному стані, продовжує жити.

Християни знають, що їх майбутня смерть - час зустрічі зі Спасителем. Павло говорить: "Для мене бо життя - Христос, а смерть – прибуток" (Фил. 1:21). Безтілесна душа християнина йде на "лоно Авраама" (тобто в рай), де вона чекатиме "Великого судного дня". Ісус, воскреслий Спаситель, пройшовши через болісну і ганебну смерть на хресті і прийнявши на себе гнів Божий за гріхи людства, підтримує християн, які покидають цей світ в очікуванні місця, приготованого для них Богом в майбутньому житті.

Душа ж невіруючої людини, йде в "пекло", так як для таких людей фізична смерть є повним відокремленням від Бога. Тому невіруюча людина відчуває страх і жах перед смертю. У Євангелії від Луки 16:22-23 написано: "Та сталося, що помер убогий, і ангели занесли його на лоно Авраама. Помер також багатий, і його поховали. В аді, терплячи тяжкі муки, зняв він очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні."

Біблія говорить про неминучість останнього Божого суду (Рим. 2:5, Одкр. 6:17). На цьому суді кожен повинен буде дати звіт про себе Богу, а Бог через Христа "віддасть кожному згідно з ділами його." Цей суд продемонструє досконалу Божу справедливість. Ті, хто йшли шляхами Бога, упокорюючи Йому своє серце, увійдуть з Ним в Новий Єрусалим, а ті, хто ходив своїми шляхами - в озеро вогнене на вічну муку.

Будинок на піску або на камені?

Життя в довірі Богу і слухняності Його Слову - це і є будинок на камені

Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, що у вашому житті є основою (або фундаментом)? На чому ви будуєте своє життя? Що є для вас головним? Можливо, ви вважаєте, що найважливіше - це здоров'я. А, може, головне - це гарна професія. Хтось готовий багато чим пожертвувати заради великих грошей, кар'єри чи влади. А для кого-то на чолі всього стоїть шлюб і сім'я.

Прекрасно, коли у людини є всі ці речі. Але чи завжди все буває так гладко? Іноді з незалежних від нас причин, в наше життя приходять кризи, катастрофи, смерть, війни, хвороби, розлучення, сварки, безробіття. В результаті то, на що людина сподівалась - руйнується, приходить депресія, ненависть, відчай, виникає бажання помститися або зловживати алкоголем.

Ісус Христос навчав своїх учнів:

"Кожний, хто слухає ці мої слова й виконує їх, подібний до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі. Полила злива, потоки розлились, подули вітри й натиснули на той дім, та він не повалився, бо був збудований на скелі. А кожний, хто слухає ці мої слова й не виконує їх, подібний до необачного чоловіка, який збудував свій дім на піску. Полилася злива, розіллялися ріки, подули вітри й ударили на той дім, і він повалився, і руїна його була велика."(Матф.7:26-27)

Іншими словами, Біблія говорить, що міцною основою нашого життя, яке не захитається навіть під час життєвих криз - є прийняття і виконання Слова Божого, віра в Ісуса Христа. Довіра до Бога і послух його Слову - це і є будинок на камені, на тому міцному фундаменті, який ніколи не похитнеться. Ніхто не буде вирішувати за нас. Ми самі повинні вибрати: чи будувати наше життя на піску, який розпливається під дощем, або на камені, який стоїть міцно.

Як мені змінити моє життя?

Бувають такі моменти, коли життя кидає тобі виклик. І ти розумієш, що далі так не можна і треба терміново щось у собі змінювати, інакше ... може статися непоправне.

Ти всіляко намагаєшся уникнути цих змін, але час невблаганно наближає до тебе ту межу, за якою або обставини диктуватимуть тобі, що робити, або ти приймеш рішення диктувати обставинам. Якраз у такий час корисно згадати про три принципи “зміни життяˮ.

1. Що саме ти хочеш змінити, у який бік бажаєш рухатися?

2. Прийми тверде рішення змінитися.

3. Не відступай від обраного шляху, навіть під натиском обставин.

Наймудрішим рішенням буде змінити своє життя, підпорядкувавши його Богові. Він – наш Творець і знає, що для нас краще. У Своєму Слові Він обіцяє нам Свою підтримку і захист. На Нього дійсно можна покладатися. Він пройде з нами через будь-які труднощі і зробить нас переможцями. Тільки з Богом наше життя має цінність і сенс.

Шлях до Бога починається з молитви. Натисніть ТУТ, щоб помолитися разом з нами.

Имеете ли вы мир с Богом?

"Странный вопрос", скажет кто-то: "Разве мы с Богом когда-то ссорились? Для чего нам необходимо мириться?"

Вообще говоря, понятие примирения для людей, означает восстановление гармоничных отношений после ссоры или разрыва. Именно такой разрыв произошёл между Богом и человеком.

На заре человечества наши пра-пра-пра-...родители Адам и Ева разорвали отношения с Богом. Еве показалось, что Бог, запрещая людям есть от дерева добра и зла, хочет скрыть от них самую лучшую и интересную часть жизни. Адам согласился с Евой, приняв от нее плод и вкусив его. Им обоим показалось, что дружба с Богом и Божье покровительство слишком обременительны для них. Потому что эта дружба обязывает их, людей, уважать желания Бога, а также требует искренности и почтения, которое выражается в послушании тому, что говорит Бог. Какая катастрофическая ошибка! Разорвать отношения с Создателем, Который знает, как устроена каждая клеточка человеческого тела, который контролирует каждый процесс в организме. И не только это - Ему подвластна вся Вселенная. Он - Творец, Он все может изменить, поменять, повернуть вспять, если только захочет.

К сожалению, Адам и Ева захотели самостоятельно управлять своей жизнью. Самостоятельно решать, куда идти, что делать, кого выбирать в друзья. Такая себе иллюзия независимости от Бога. Общение с Тем, Кто может быть самым лучшим другом на земле, было потеряно ради иллюзорной погони за материальными благами жизни. Но самое печальное заключается в том, что теперь каждый человек рождается с этим внутренним чувством независимости от Бога, непримиренности с Ним. Библия называет это первородным грехом. Поэтому никакой ребенок не может самостоятельно задуматься о Боге, а тем более - захотеть дружить с Богом. Так и живут люди - вырастая, они страдают от одиночества, от множества дел, от неустроенности, попадают в зависимости от алкоголя, наркотиков и других вещей. Но никто даже не задумывается о том, что причина всех проблем в том, что они не примирились со Своим Творцом. Пытаясь отделить себя от Создателя, люди придумали множество теорий о происхождении человечества: теория эволюции, теория большого взрыва и т.п. При этом веру в Того, Кто может кардинально поменять жизнь и сделать человека счастливым, отбросили как что-то ненужное, архаичное, несовременное.

Но однажды каждый здравомыслящий человек все-таки задаётся вопросом: "Для чего я живу?" - и это помогает ему начать поиск. Появляется много вопросов. Продолжая искать, человек осознает, что самые верные ответы есть только у Бога. Так происходит знакомство с Тем, Кто эту жизнь даёт. Приходит понимание, почему так важно иметь мир с Богом. Человек оставляет свои прошлые взгляды, обращается к Богу, идет в церковь, развивает близкие отношения со своим Творцом. Результат - большая награда как в этой жизни, так и в жизни будущей, вечной.

Наша молитва о том, чтобы эти слова помогли кому-то из читателей задуматься о Боге и пожелать примириться с Ним. Если у вас возникли вопросы, свяжитесь с нами любым доступным вам способом. Все телефоны размещены на сайте. Божьих благословений вам во всем.

Чому на землі так багато лиха?

Біблія говорить про те, що горе й біди у світі є наслідком гріха, який прийшов у світ через непослух перших людей Богові

У Слові Божому міститься безліч історій про лиха та страждання, що відбувалися у різні часи на Землі. Старий Заповіт описує, що після гріхопадіння Адама та Єви Бог покарав їх і все людство, сказавши, що вони будуть багато працювати і народжувати дітей у хворобах і стражданнях (Буття 3:16-19). Ідеальний Божий порядок, встановлений Богом, був зруйнований через гріх.

Біблія також говорить про те, що світ перебуває під владою гріха та зла. Друге послання Петра говорить про те, що світ перебуває у злі (1 Петра 5:8). Тому у світі відбуваються різні біди та страждання, такі як хвороби, стихійні лиха, конфлікти тощо.

Деякі люди також вважають, що горе та страждання на Землі пов'язані з нашим вільним вибором. Біблія каже, що Бог створив людей з вільною волею, щоб вони могли вибирати між праведністю та гріхом. Але коли люди обирають гріх, це може призводити до негативних наслідків як для самих людей, так і для оточуючих. Наприклад, у Біблії описується, як злочини та жорстокість одних викликають страждання та лиха для інших людей (Михея 2:1-2).

Однак Слово Боже також говорить, що Бог не залишає людей у їхніх стражданнях та бідах. Він обіцяє допомогу й втіху тим, хто вірить і звертається до Нього (Ісая 41:10). Бог любить своїх дітей і бажає, щоб вони жили щасливо та благополучно. Він обіцяє нагороду і благословення тим, хто прямує Його шляхом і живе, виконуючи Його заповіді.

Тому не можна звинувачувати Бога в тому, що люди грішать і поширюють зло. Він зробив усе потрібне для припинення зла. Син Божий, Ісус Христос, помер у тяжких муках на хресті, щоб врятувати людей. Але чи всі бажають прийняти цю жертву?

Як зрозуміти, що Бог існує?

Люди можуть пізнати, що Бог є, але не шляхом наукових досліджень

Деякі люди кажуть, що не можуть вірити в Бога, тому що Його не можна відчути своїми органами почуттів. Але радіоактивне випромінювання теж не можна відчути, хоча воно існує. Ще один приклад: люди знають про реальність любові, але наука не може довести її існування.

Як можна збагнути, що Бог існує? Те, що ми можемо дізнатися про Бога, - Він сам відкриває нам: велич Всесвіту, налагодженість руху планет і зірок, закони природи, складна будова живих істот, яка ще не вивчено до кінця тощо. Все це говорить про те, що є Творець.

"тому що те, що можна відати про Бога, їм явне, бо Бог їм об'явив; невидиме ж Його, після створення світу, роздумуванням над творами, стає видиме: Його вічна сила і божество, так що нема їм виправдання" (Рим. 1:19-20).

Бог відкриває себе також в особливому особистому одкровенні - Біблії. Це одкровення отримали пророки Божі - святі люди, які пізнали Бога.

Але більш за все ми можемо пізнати Бога завдяки життю і слову Ісуса Христа. Ісус Христос - реальна особистість. Про Нього говорили пророки ще задовго перед Його появою. Є історичні підтвердження, що Він жив на межі старої і нової ери. Ісус Христос показав людям, яким є Бог."Скільки часу я з вами, - каже Ісус до нього, - а ти мене не знаєш, Филипе? Хто мене бачив, той бачив Отця. Як же ти говориш: Покажи нам Отця? (Івана 14:9)

Людина обирала безліч теорій про походження світу. Але жодна теорія не дає відповідь на наші запитання краще, ніж Біблійна розповідь про те, що існує Спаситель, Який на початку створив все, що є.

Де перебуває Бог?

Це одне з перших питань, яке атеїсти ставлять християнам. При цьому вони самі намагаються дати відповідь, розмірковуючи про те, що космонавти, будучи в космосі, ніякого Бога не бачили, і, навіть, в найбільш потужні телескопи кінця Всесвіту не видно.

Де перебуває Бог Біблія говорить про Бога, як про Того, хто "єдиний, що безсмертя має, що в світлі живе неприступнім, якого ніхто з людей не бачив, ані бачити не може." (1 Тим. 6:16). Саме тому ніякий супутник, ніякий космічний корабель не допоможуть наблизитися до Нього.

Якщо ви шукаєте не в тому місці, то не дивуйтеся, що ви не знайдете те, що шукайте. Адже неможливо знайти, наприклад, груші на яблуні або смокви на реп'яху. Якщо ви не можете знайти Бога в космосі, то і не можете стверджувати, що Його немає взагалі.

Звичайно, Бог може бути знайдений, але тільки там, де Він є - в Слові Своєму. Єдиний шлях до Нього - через Ісуса Христа. Для цього необхідно скористатися допомогою тих, хто Його вже знайшов. Ісус сказав: "Я - путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене" (Івана 14:6).

Чи справжня Біблія?

Біблія є єдиною древньої книгою, яка є достовірною в усіх наукових подробицях

Чи справжня Біблія? Біблія абсолютно вільна від помилок, які притаманні "науковим" твердженнями в інших стародавніх манускриптах. Біблійна астрономія може бути перевірена останніми науковими відкриттями. Наприклад, Мойсей в книзі Буття написав, що Бог поставив "світило велике для управління днем, і світило мале щоб керувало ніччю" (Буття 1:16). Іншими словами, він оголосив, що сонце більше місяця. Однак, якщо порівнювати візуально розмір цих світил, вони здадуться приблизно однаковими, а при деяких погодних умовах здається, що місяць навіть більше. Як міг Мойсей (не маючи ні телескопа, ні інших вимірювальних інструментів) знати про те, що місяць менше сонця без одкровення Того, Хто створив сонце і місяць.

Сучасна медицина підтверджує правильність біблійних медичних приписів. Багатьох епідемій вдалося б уникнути, якби дотримувалися біблійної практики діагностики, карантину та приписів.

Факти з хімії, біології, згадані в Біблії, йдуть в ногу з сучасними людськими відкриттями в цих галузях. Ці факти безпомилкові, хоча іноді людина, через недосконале знання фактів, ставила під сумнів деякі Біблійні твердження.

Палеонтологія представляє багато доказів про пряме створення різних видів життя. Багато з цих видів стоять відокремлено в історії викопнів, не маючи попередників. Археологія підтверджує достовірність Біблії. Багато звинувачень, висунуті проти Святого Письма в минулі часи, виявилися абсолютно помилковими, коли вчені, удосконаливши методи своїх досліджень, знайшли, що біблійні твердження історичного, географічного і культурного напрямку - точні.

Ми маємо абсолютну впевненість, що наша Біблія повністю достовірна і каже з авторитетом і точністю. Якщо вона вірна в наукових областях, то значить вірно все те, що вона говорить про Божий план порятунку людини. З вдячністю Богові ми можемо сказати разом з апостолом Іваном: "Слово Твоє є істина".

Біля ніг Ісуса

Якщо сьогодні ваше життя гіднe презирства, не впадайте у відчай. Прийдіть до Ісуса, схиліться перед Ним в молитві покаяння. У Ньому ви знайдете мир і радість вашій душі.

Ісус ходив по землі, творячи Свої благі справи, проповідуючи Боже Слово, зцілюючи і звільняючи людей від нечистих духів. Слух про Нього дуже швидко поширювався. І коли Він приходив до якогось міста, там уже всі знали Його.

Так сталося і в Віфанії. Коли Ісус перебував у домі Симона (Луки 7:36-39), в цей будинок прийшла жінка-блудниця. Усвідомлюючи свій гріх, вона плакала і омивала сльозами ноги Ісуса, і витирала їх своїм волоссям, цілувала і мазала їх дорогоцінним миром. Її серце було зламане. Вона не могла говорити. Сльози каяття лилися з її очей, омиваючи одночасно і її серце.

Вона знала, що всі присутні засуджують її за те, що вона робила, що вони зневажають її. Але каяття в її серці було таке велике, що вона не звертала уваги на їх глузливі і осудливі погляди. Її погляд був спрямований тільки на Ісуса. У цей момент вона особливим чином відчувала Його безмежну любов. Ісус, бачучи її смиренне серце, каже: "Прощаються тобі гріхи ... віра твоя спасла тебе, іди з миром".

Жінка, що омила ноги Ісуса сльозами, і витерла їх волоссям своїм Йому, була Марія, сестра Лазаря. В Біблії ми багато читаємо про неї. І всюди згадується, що коли з'являвся Ісус, Марія сідала біля ніг Його і слухала слова Христа. З самого початку і до гробу Господнього, Марія залишалася вірною своєму Господу.

Почувши про Ісуса, вона повірила в Нього і почала діяти. Напевно, їй було дуже важко прийняти це рішення - піти в будинок до фарисеєві і, тим більше, підійти до Ісуса в присутності всіх. Адже таких жінок, як вона, засуджувало все суспільство, їх побивали камінням. Це було дуже ризиковано. Потрібно було повністю померти для себе. Але все одно, вона зробила це, тому що знаходитися поряд з Ісусом для неї було важливіше за все на світі. Якщо сьогодні ваше життя гідне презирства, не впадайте у відчай. Прийдіть до Ісуса, схиліться перед Ним в молитві покаяння. У Ньому ви знайдете мир і радість вашій душі.

Для чого потрібне спасіння і як його отримати?

Бог створив нас і навколишній світ для того, щоб проявити Свою любов до нас. З самого початку Бог приготував для людини вічне життя у радості і спілкуванні з Ним у любові. Але людина згрішила і позбулася слави Божої, усі, без винятку, люди стали грішниками і втратили можливість спілкуватися з Богом. Потім прийшли хвороби, проблеми і смерть. Але Бог бажає довести до кінця те, що Він задумав.

У посланні апостола Івана 3:16 написано: «Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним». Зі свого боку Бог зробив усе, що необхідно для нашого спасіння. Від нас же вимагається у молитві покаятися в своїх гріхах і попросити Ісуса увійти у наше серце, після чого починати жити так, як хоче Господь, як написано у Біблії.

Істинне покаяння - що це таке?

Щире покаяння означає смуток за зроблений гріх та полишення його. Слід розуміти, що ми не зможемо відмовитися від гріха, якщо не усвідомимо його згубність. До того часу, поки наше серце не відвернеться від нього, в нашому житті не відбудеться справжньої зміни.

Здійснити таке покаяння власними силами неможливо. Тільки Бог своєю любов'ю може пробудити нашу совість і вкласти у нашу душу прагнення до істини й чистоти. З нашого боку важливо не противитися Божої любові.

Що Біблія розуміє під словом «покаяння»?

У Старому Заповіті давньоєврейське слово «покаятися» має значення «повернутися на 180 градусів», «вернутися до оригіналу». У грецькому оригіналі Нового Заповіту зустрічається слово «метанойя», яке означає «передумати», «змінити мислення».

У багатьох людей покаяння асоціюється з емоціями - проливанням сліз і т.п. Однак людина може відчувати сильні емоції, і, тим не менш, ніколи не покаятися. У деяких людей покаяння асоціюється з виконанням деяких особливих релігійних ритуалів і постанов. Але ж можна пройти через багато ритуалів, і, тим не менш, не покаятися в істинному біблійному розумінні.

Старозаповітне слово говорить про зовнішній факт повернення. Новозаповітне - означає внутрішнє рішення, внутрішню зміну розуму. Істинне покаяння полягає не в емоціях, а саме в цьому, твердому внутрішньому рішенні.

В Євангелії від Луки 13: 3-5 Ісус говорить про людей, які загинули під час релігійного ритуалу - вони приносили жертви, коли Пілат змішав їх кров з кров'ю їхніх жертв. Ісус каже, що вони загинули ( «тобто пішли у вічну погибель»). Їх душі не врятували навіть релігійні ритуали. Ніяка релігійна діяльність не може замінити правдивого покаяння, а без нього, як сказав Сам Спаситель, «всі також загинете».

З чого розпочинається покаяння?

На жаль, слово «покаяння» в повсякденному житті сьогодні знецінено. Одні люди вважають, що це спокутування, віддача боргів. Інші розуміють під покаянням просто визнання своїх гріхів. Але і це не розкриває його сенс. Сенс покаяння найкраще зрозуміти, якщо прочитати біблійну притчу про блудного сина, яка знаходиться в Євангелії від Луки 15:11-32.

Ми читаємо, як блудний син, знехтувавши любов'ю батька і бажаючи жити на свій розсуд, повернувся спиною до батька і пішов у далеку країну, де розтратив усе своє майно, живучи марнотратно. Нарешті, він прийшов в себе, перебуваючи в стані голоду, самотності, обірваний, серед свиней, бажаючи хоч чимось наповнити свій шлунок. У цей момент він приймає рішення:

«Встану, піду до батька мого і скажу йому: Отче! я згрішив проти неба та супроти тебе» (Лк. 15:18).

Далі, у вірші 20, ми читаємо, що він негайно приводить своє рішення в дію. Це і є справжнє покаяння. Воно починається з прийняття рішення, яке підкріплюється зовнішнім актом виконання цього рішення - повернення до батька додому.

Для нас аналог життя блудного сина на чужині - це життя в гріхах без Бога. А повернення - це покаяння, відпущення гріхів і поворот до життя з Богом.

Чи хочете ви прийняти рішення про покаяння прямо зараз?

Навіщо потрібне покаяння?

Що найбільше вам подобається: їсти телятину або картопляне лушпиння? Одягати святковий одяг або носити лахміття? Бути постійно в радості чи розпачі?

Багато людей думають, що Божі шляхи ведуть до бідності, нещастя і відсталості. Насправді ж навпаки. Шляхи, які відводять від Бога, ведуть до самотності, залежності, печалі і смерті. Кожен ошуканець рано чи пізно буде схоплений в пастку власної неправди. Кожен злодій чи шахрай живе з постійним страхом бути виявленим і звинуваченим. Хіба це життя? Кожен алкоголік і наркоман стає жертвою своєї провини. Йому кожен раз необхідно все більше і більше «зілля», щоб менше відчувати тугу і самотність. Сексуальні пристрасті призводять до розпусти і різних інтриг. Наслідком цього є зруйновані сім'ї. Жахливе існування повинні проводити чоловіки, дружини і діти, тому що гріх перелюбу вимагає своєї ціни. Був обіцяний рай, але замість нього грішника чекає пекло.

Не можна грати в болоті без того, щоб не забруднитися. Так звані «радощі життя» - це міраж. За яскраво освітленій сценою, за блискучою рекламою розваг панує темрява. Вони обіцяють все: радість і любов, багатство і щастя, але, по суті, за всім цим ховається відчай, самотність і смерть. На жаль, немає ніякої надії для безбожників.

Чи хочете ви і далі залишатися грішником? Чи можете ви собі дозволити і далі грішити? Адже ви так прагнете до любові, чистоти та самоповаги. Чи хочете ви йти в нікуди?

Тільки на шляху додому до свого батька блудний син знайшов надію ... …

Ісус Христос бажає дати вам прощення і нове життя. Він помер на Голгофському хресті за ваші гріхи, за вашу провину. Прийміть Його жертву, звернувшись до Бога. З Ним ви знайдете те, що так довго і безуспішно шукали - мир, радість, підтримку ... Ваше життя буде наповнене сенсом і ви дізнаєтеся, як сильно вас любить Бог.

Чому деяким людям важко покаятися?

Коли апостол Павло говорив перед царем Агриппою про Ісуса Христа, цар вигукнув, що ще трохи і той переконає його стати християнином (Дії 26:28). Агриппа був дуже зворушений проповіддю Павла, але він не покаявся. Чому? Аргументи Святого Письма діяли і серце тріпотіло. Але чому цар не прийняв остаточне рішення? Біля нього сиділа його сестра Верніка, вона була одружена з його дядьком Іродом. І тепер вона жила разом зі своїм неодруженим братом Агриппою. Це, очевидно, цілком і пояснює, чому Агриппа ніколи до кінця так і не зміг покаятися.

Погане коло спілкування є однією з найпотужніших пасток сатани, в якій він утримує людей, поки не прийде час смерті.

Є багато таких, які хочуть вирватися з цієї згубної пастки і покаятися, але мають острах перед людьми, які оточують їх. Вони бояться, що скажуть друзі, як будуть дивитися на них вдома. Сексуальна нечистота, різного роду залежності, прагнення збагачуватися - все це тягне грішника в загибель.

Буває так, що людина вірить в Ісуса і її совість каже, що необхідно покаятися, але до цього справа не доходить, тому що покаяння виступає проти його власних гріхів. У 99 з 100 випадків не складність розуміння Бога, а любов до гріха заважала людям зробити реальне покаяння у житті.

Покаяння або жаль?

Багато людей кажуть, що вони охоче бажають вірити Богу і дуже шкодують про те, що багато грішили. Вони дійсно плачуть над своїми гріхами. Але чи справжнє їх покаяння?

Дуже важливо зрозуміти різницю: шкодувати про свої гріхи або плакати про їх наслідки. Є люди, які переживають тільки про наслідки гріха. Так, наприклад, алкоголік шкодує, що він страждає на цироз печінки, але охоче продовжує напиватися. Про самі гріхи він власне, не турбується, а переживає, що з ним буде.

Деякі чоловіки не дуже засмучуються, через те що вони обманюють дружину і дітей, проводячи час з коханкою. Для них це всього лише сексуальна розвага. Але коли починає розвалюватися сім'я і діти перестають поважати, їм дуже гірко.

Все може виглядати як справжнє каяття, але людина плаче через наслідки, які його мучать, а не через розуміння своєї провини. Є злочинці, які жалкують, про те, що їх спіймали, але не про те, що вони порушили закон.

Часто людина охоче бажає вести інше життя, проте не хоче нічого змінювати, дотримуючись девізу: «Спаси мене від смерті, але залиш мені отруту, бо вона дуже приємна».».

Тільки лише жаль за гріх не допомагає. Треба відвернутися від гріха. Якщо в Біблії говориться «Принесіть же гідний плід покаяння» (від Луки 3:8), то мається на увазі: «Покайтеся, відверніться від гріхів ваших». Господь Ісус простив блудниці, але відразу ж сказав: «Іди і надалі не гріши»(від Івана 8:11).

Кроки до пізнання Бога

Ці слова призначені, перш за все, для тих людей, які вже поставили собі питання: “Для чого я живу?ˮ Це питання здається простим, але відповіді на нього немає в жодному підручнику. Можливо, ви скажете: “Я собі таке питання не задаю.ˮ Так, багато хто живе не замислюючись про це. Але всі, безперечно, хочуть щастя. Його шукають, вигадують і навіть винаходять. Всі хочуть бути щасливими. Наш час особливий. Сьогодні ми можемо отримати відповіді на питання, які цікавили людство протягом багатьох століть і, навіть, тисячоліть.

Наша дивовижна планета

Кроки до пізнання Бога Давайте поміркуємо. Ми живемо на планеті під назвою “Земляˮ. Це дивовижна планета, на ній є все для життєзабезпечення людини. Земля породжує зелень, траву, яка сіє насіння за родом її, і дерево плодове, яке приносить плід, в якому насіння його, за родом його (Книга Буття 1:12). Ми знаємо, що ніщо і ніхто не може жити без води – і на землі є безліч води, щоб забезпечити життя усьому. У воді також безліч всякої живності, придатної в їжу. Земля сповнена розмаїттям живих душ: звірі та птахи, риби та комахи. Усе передбачено для забезпечення їхнього життя. Надра землі сповнені всілякими корисними копалинами та матеріалами для того, щоб людина могла творити і вдосконалювати все. Чи може все так мудро, злагоджено і просто влаштуватися само собою?

Різноманітний і неповторний світ

Сьогодні телебачення дозволяє нам побачити різноманітність землі, морів, річок і, навіть, глибини океану трохи відкривають нам своє життя. Ми бачимо, яка прекрасна наша земля, який неповторний кожен її куточок. Річки завжди течуть згідно заданого їм маршруту, моря й океани не виливаються зі своїх глибин. Кожен день настає ранок і сонце встає, щоб пройти свій земний шлях. Щовечора ми бачимо небосхил, укритий зірками, і місяць здійснює свій шлях. Дерева одягаються навесні, а восени скидають своє вбрання. Після зими приходить весна, весна змінюється літом, а потім осінь знову змінюється зимою. І кожен період особливий по-своєму. І якими б мудрими ми не були, ніякі зусилля не можуть змінити заданий ритм життя. Цікава тема для роздумів, чи не так?

Наш організм влаштований неймовірно складно

Перед цим ми міркували, в якому досконалому і дивовижному світі ми живемо. Але не менш дивовижний і досконалий світ знаходиться всередині нас. Всі органи розміщені за дуже зручною для сполучення схемою. Кровоносна система влаштована так, що цілюща волога надходить до кожної клітинки тіла. Система захисту діє на весь організм. Ми бачимо, чуємо, розмірковуємо, розуміємо, дихаємо, рухаємося і навіть розмовляємо, чого не дано жодній живій істоті на цій Землі. Людина намагається знайти пояснення виникнення Землі і всього живого на ній. Створюються теорії, в яких люди намагаються пояснити незрозуміле.

Випадковість чи Творець?

Всі теорії і філософії, які нам пропонуються у підручниках, намагаються довести, що Земля і все творіння на ній виникли спонтанно, без участі ТВОРЦЯ. Але давайте розглянемо простий приклад. Для того, щоб побудувати будинок, хтось має зробити проект цього будинку, накреслити його, продумати з якого матеріалу він буде побудований, розрахувати, скільки потрібно матеріалу, засобів і так далі. Тобто, потрібен розум, щоб все це обміркувати і вирішити. Чому ж тоді, дивлячись на світ, в якому ми живемо, де продумано все до найдрібніших деталей, де все влаштовано так досконало, ми віримо наївним теоріям про те, що все виникло само собою або випадково?

Теорія еволюції не працює

Люди наївно вірять, що найдосконаліше творіння Землі – людина – походить від мавпи. Але протягом усього існування цієї теорії жодна мавпа не народила людину і навіть ті мавпи, які живуть серед людей, не перетворюються у людей. Якщо ми будемо уважні до оточуючого нас світу, то побачимо, що будь-яке зерно породжує тільки собі подібне. Також і всяка жива істота народжує тільки собі подібне. На виноградній лозі не виростуть яблука, а кущ малини не принесе виноград. Польові квіти ніколи не стануть трояндами. Все життя вкладене у насіння, а насіння породжує життя тільки за родом і за подобою своєю.

Хто ж керує всім цим?

Дякуємо, що ви терпляче пройшли з нами ці пʼять кроків. Давайте тепер подумаємо: якщо для того, щоб з’явився будинок, потрібен розум, то, тим більше, для того, щоб зʼявилася Земля (і все що на ній) також необхідний розум. Для того, щоб в будинку можна було жити довгий час, потрібно щоб хтось доглядав за цим будинком: робив ремонт, замінював застарілі деталі та інше. Для підтримки життя на Землі найуживанішими і необхідними є вода і повітря. Якби ніхто не подбав про їх постійне очищення, вони дуже скоро стали б непридатними. Для цього теж потрібен розум. Земля не існує сама по собі. Вона існує у Всесвіті, де також все взаємопов’язано. І знову ми приходимо до висновку, що що хтось має цим керувати.

Бог створив нас і бажає спілкуватися зі своїм творінням

Якщо до цього часу ви розмірковували разом з нами, то напевно прийшли до висновку, що для того, щоб Земля з’явилася і існувала з усім живим на ній, потрібен Творець, що володіє Вищим РОЗУМОМ. І сьогодні Він дає нам можливість познайомитися з Ним. Сьогодні Творець став доступним кожному, хто шукає Істину. Він шукає спілкування з нами, тому що він – Бог і створив нас для спілкування з Собою. Його найбільша мудрість подається в простоті, доступній і зрозумілій кожному. Створивши людину, Він дав і інструкцію для її життя. Це – Біблія, Книга книг, в якій записані всі закони і правила життя.

Шлях до Бога починається з молитви. Натисніть ТУТ, щоб помолитися разом з нами.

Чи є гріхом вивчення астрології?

Біблія суворо засуджує заняття астрологією

Астрологія виникла в древній Вавилоні і визначалася як вивчення місцезнаходження планет, сонця, місяця, зірок, з метою тлумачення їх значення для людського життя. Головна мета цієї хибної науки - пророкування майбутнього, яке визначається астрологами за допомогою особливих спеціальних таблиць. Це одна з форм передбачення, що відноситься до окультизму.

Слово окультизм означає: прихований, таємний, містичний. Духовна основа окультизму зводиться до двох основних положень - поклоніння творінню замість Творця і самообожнювання людини. У деяких окультних навчаннях проповідується поклоніння світу, "Космосу". До сфери окультизму входить багато видів діяльності - це сатанізм, спіритизм, передбачення долі (прорікання), чаклунство, цілительство, магія, рух Нового століття (Нью Ейдж).

Заняття окультизмом небезпечно тим, що люди чинять згідно з тими неправдивим вченням, в які вони вірять, і це часто веде до дуже серйозних наслідків, як для самих людей, так і для їхніх рідних і близьких. За всім цим стоїть світ злих духів, а вони, прагнучи не допустити людини до пізнання справжньої мети його життя, можуть являтись навіть у вигляді ангела світла.

Біблія суворо засуджує заняття астрологією.

"І щоб ти, звівши очі свої до неба, і побачивши сонце, і місяць, і зорі, - усе військо небесне, щоб не був ти зведений і не вклонявся їм, і не служив їм; бо Господь, Бог твій приділив їх усім народам під усім небом" (Повторення Закону: 4-19)

"хай же стануть і хай допоможуть тобі ті, хто до зір придивляється, хто провіщує кожного місяця, що має на тебе прийти. Ось стали вони, мов солома: огонь їх попалить, - не врятують своєї душі з руки полум'я" (Книга Ісаї 47:13-14)

Як Старий, так і Новий Заповіт, суворо засуджують астрологію і всі форми ворожіння. Тому що, по-перше, всякого роду передбачення дають можливість духам зла підпорядкувати собі волю людей, а по-друге, вчать жити, не покладаючись на люблячого і всезнаючого Бога. Головне полягає не в знанні майбутніх подій, а в довірі Богу.

Чому так багато конфесій і деномінацій?

Вочевидь, що безліч різних конфесій і деномінацій відображає нестачу знання в церкві.

почему так много конфессий? У деяких випадках відмінності – це наслідок гордині. Люди не хочуть зустрітися всі разом і підпорядкувати своє розуміння тілу Христовому. Багато деномінацій виникли через помилки в тлумаченні Біблії. Те, що починалось як нове і прекрасне Боже одкровення, нерідко вироджується в байдужість, а потім і в боротьбу з тим, що робить Бог.

Нерідко ті, хто говорять, що знають Бога, переслідують тих, хто дійсно знає Його. Так, наприклад, в ім’я свого закону старозаповітні законники вбили Ісуса Христа, який був втіленням Бога.

Біблія вчить нас зберігати єдність духу (Еф. 4:3) до тих пір, поки ми не досягнемо єдності віри й пізнання Бога (Еф. 4:13). Повна єдність знання – це справа майбутнього.

Бог не позбавляє нас свободи волі, у що вірити. Але кожна людина має прагнути до пошуку істини (Матв.7:7). Тільки глибоке розуміння істини робить нас вільними (Ив. 8:32). Якщо ми знаємо істину, ми можемо зробити правильний вибір, до якої конфесії належати і яку помісну церкву відвідувати.

Що таке гріх?

Гріх можна визначити як непокору Божому закону, яка проявляється у діях, звичках, оцінках, поглядах, схильностях, спонуканнях і способі життя.

Святе Письмо характеризує гріх як загальне спотворення людської природи. За гріховними діями завжди стоять гріховні думки, спонукання і бажання. Корінь гріха – гордість і ворожість до Бога. Обидва Заповіти характеризують гріх як повстання проти встановлених Богом правил, ігнорування поставленої Ним мети, порушення Божого закону, зневагу Божої праведності нечистотою грішника. Крім того, гріх є злочином, за який грішник буде відповідати перед Богом-Суддею.