Єремiя Chapter 34 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962

1: Слово, що було Єремії від Господа, коли Навуходоносор, цар вавилонський, і все військо його, і всі царства землі, панування руки його, та всі народи воювали проти Єрусалиму та проти всіх міст його, кажучи:
2: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Іди, і скажеш до Седекії, царя Юдиного, і звістиш йому: Так говорить Господь: Ось Я віддам оце місто в руку вавилонського царя, та й спалю його огнем.
3: А ти не втечеш із руки його, бо справді будеш схоплений ти, і в руку його будеш відданий, і очі твої побачать очі вавилонського царя, і уста його говоритимуть з устами твоїми, і до Вавилону ти прийдеш.
4: Але послухай Господнього слова, Седекії, царю Юдин: Так про тебе говорить Господь: Не помреш від меча!
5: У мирі помреш ти; і як палили на погребі батькам твоїм, першим царям, що були перед тобою, так будуть палити й тобі, й О пане будуть голосити тобі, бо Я говорив тобі слово, каже Господь.
6: І говорив пророк Єремія до Седекії, царя Юдиного, всі оці слова в Єрусалимі.
7: А військо вавилонського царя воювало з Єрусалимом та зо всіма позосталими містами Юдиними, з Лахішем та з Азекою, бо вони залишилися серед Юдиних міст містами твердинними.
8: Слово, що було до Єремії від Господа по тому, як цар Седекія склав був заповіта з усім народом, що в Єрусалимі, щоб оголосити їм волю,
9: щоб кожен відпустив раба свого, і кожен свою невільницю, їврея та їврейку, вільними, щоб ніхто не поневолював свого брата юдея.
10: І послухалися всі князі та ввесь народ, що пристали до заповіту, щоб кожен відпустив свого раба, і кожен свою невільницю, вільними, щоб більш не неволити їх. І вони послухалися, і повідпускали.
11: Але потому вони знову вернули тих рабів та тих невільниць, яких повідпускали були вільними, і примусили їх стати за рабів та невільниць.
12: І було слово Господнї до Єремії від Господа, кажучи:
13: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Я склав був заповіта з вашими батьками того дня, коли виводив їх із їгипетського краю, з дому рабства, кажучи:
14: З кінцем семи років відпустите кожен свого брата їврея, що буде проданий тобі й послужить тобі шість років, і відпустиш його вільним від себе. Та не слухалися Мене ваші батьки, і не прихилили свого уха до цього.
15: А сьогодні вернулися ви та й зробили справедливе в очах Моїх, щоб оголосити волю кожен своїму ближньому, і склали заповіта перед лицем Моїм у тому домі, в якому кликалось Ім'я Мої.
16: Та ви знову збезчестили Ім'я Мої, і вернули кожен раба свого й кожен невільницю свою, яких відпустили були на волю, і примусили їх, щоб були вам рабами та невільницями.
17: Тому так промовляї Господь: Ви не послухалися Мене, щоб оголосити волю кожен для брата свого та кожен для свого ближнього, тому то ось Я говорить Господь оголошу вам волю до меча, до моровиці й до голоду, і віддам вас на пострах для всіх царств землі!...
18: І віддам цих людей, що переступають Мого заповіта, що не додержують слів заповіту, якого були склали перед лицем Моїм, що вони розрізали надвої теля та перейшли між його кавалками,
19: також князів Юди та князів Єрусалиму, евнухів і священиків, та ввесь народ Краю, що проходили поміж кавалками цього теляти,
20: то Я їх віддам у руку їхніх ворогів та в руку тих, хто шукаї їхню душу, і стане падло їхнї стервом для птаства небесного та для земної звірини...
21: А Седекію, царя Юдиного, та його князів віддам у руку його ворогів та в руку тих, хто шукаї їхню душу, та в руку війська вавилонського царя, що відходить від вас.
22: Ось Я накажу, говорить Господь, і верну їх до цього міста, і вони воюватимуть з ним, і здобудуть його та й спалять його огнем, а Юдині міста віддам на спустошення, і не буде в них мешканця!...