Єремiя Chapter 36 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962

1: І сталося четвертого року Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного, було оце слово до Єремії від Господа, кажучи:
2: Візьми собі книжкового звоя, і напиши на ньому всі ті слова, що Я говорив тобі про Ізраїля й про Юду, та про всі народи від дня, коли Я почав говорити тобі, від днів Йосії та аж до цього дня.
3: Може почуї дім Юдин усе те зло, що Я думаю вчинити їм, щоб вернулися кожен зо своїї злої дороги, а Я прощу їхню провину та їхній гріх.
4: І покликав Єремія Баруха, Нерійїного сина, і Барух написав з уст Єремії всі Господні слова, що Він говорив йому, на книжковий звій.
5: І наказав Єремія Барухові, кажучи: Я задержаний, не можу ввійти до Господнього дому.
6: Тому піди сам, прочитай зо звою, що написав ти з моїх уст, Господні слова в вуха народу в Господньому домі в дні посту, а також в вуха всього Юди, що приходить зо своїх міст, відчитаїш їх.
7: Може впаде їхнї благання перед Господнї лице, і вони вернуться кожен зо своїї злої дороги, бо великий гнів та лютість, що Господь говорив проти народу цього!
8: І зробив Барух, син Нерійїн, усе, що наказав був йому пророк Єремія, щоб прочитати з книги Господні слова в Господньому домі.
9: І сталося п'ятого року Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного, дев'ятого місяця, оголосили піст перед Господнім лицем для всього народу в Єрусалимі та для всього того народу, що поприходив з Юдиних міст до Єрусалиму.
10: І прочитав Барух з книги Єреміїні слова в домі Господньому в кімнаті писаря Єемарії, Шафанового сина, на горішньому подвір'ї, при вході до нової брами Господнього дому, в вуха всього народу.
11: І почув Михей, син Єемарії, Шафанового сина, всі Господні слова з книги,
12: і зійшов до царського дому, до кімнати писаря, аж ось там сидять усі зверхники: писар Елішама, і Делая, син Шемаїн, і Елнатан, син Ахборів, і Єемарія, син Шафанів, і Седекія, син Хананії, і всі зверхники.
13: І розповів їм Михей всі ті слова, які він почув був, коли Барух читав із книги в вуха народу.
14: І всі зверхники послали до Баруха Єгудія, сина Нетанії, сина Шелемії, сина Кушіїного, говорячи: Того звоя, що читав ти з нього в вуха народу, візьми його в свою руку та й прийди! І взяв Барух, син Нерійїн, звоя в свою руку та й прийшов до них.
15: А ті сказали до нього: Сідай же, і прочитай його в наші вуха! І прочитав Барух в їхні вуха.
16: І сталося, коли вони почули всі ці слова, жахнулися один перед одним, та й сказали Барухові: Конче перекажімо цареві всі ці слова!
17: І запитали вони Баруха, говорячи: Розкажи нам, як ти писав усі ці слова з його уст?
18: І сказав їм Барух: Він проказував мені з своїх уст усі ці слова, а я писав у книзі чорнилом.
19: І сказали зверхники до Баруха: Іди, сховайся, ти та Єремія, і нехай ніхто не знаї, де ви!
20: І прийшли вони до царя на подвір'я, а звоя поклали в кімнаті писаря Елішами, і розповіли в вуха царя всі ті слова.
21: І послав цар Єгудія взяти звоя, і той узяв його з кімнати писаря Елішами. І Єгудій прочитав його в вуха царя та в вуха всіх зверхників, що стояли при царі.
22: А цар сидів у зимовому домі, дев'ятого місяця, і перед ним був розпалений коминок.
23: І сталося, коли Єгудій перечитував три чи чотири стовпці, то цар відрізував це писарським ножем та й кидав до огню, що в коминку, аж поки не згорів увесь звій на огні, що в коминку...
24: Та не злякалися й не роздерли своїх шат цар та всі його раби, що слухали всі ці слова.
25: І хоч Елнатан, і Делая, і Єемарія просили царя не палити того звою, та не послухався він їх.
26: І наказав цар Єрахмеїлові, синові царевому, і Сераї, синові Азріїловому, і Шелемії, синові Авдіїловому, взяти писаря Баруха й пророка Єремію, та Господь їх сховав.
27: І було Господнї слово до Єремії потому, як цар спалив був звоя та ті слова, що Барух написав з Єреміїних уст, говорячи:
28: Візьми собі знову іншого звоя, і напиши на ньому всі перші слова, що були на першому звої, якого спалив Єгояким, цар Юдин.
29: А про Єгоякима, царя Юдиного, скажеш: Так говорить Господь: Ти спалив цього звоя, говорячи: Нащо написав ти на ньому таке: Конче прийде цар вавилонський і знищить оцей Край, і вигубить в ньому людину й скотину.
30: Тому так говорить Господь про Єгоякима, Юдиного царя: Не буде від нього сидячого на Давидовому троні, а його труп буде кинений на спекоту вдень та на холод вночі...
31: І навіщу його та насіння його, і його рабів за їхні провини, і спроваджу на них та на мешканців Єрусалиму й на юдеянина все те зло, що Я говорив до них, та вони не послухали...
32: І Єремія взяв іншого звоя, і дав його писареві Барухові, синові Нерійїному, і той написав на ньому з Єреміїних уст усі слова тіїї книги, яку спалив був Єгояким, цар Юдин, в огні, і до них було додано ще багато подібних слів.