Приповiстi Глава 8 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962

1: Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
2: На верхів'ях холмів, при дорозі та на перехрестях стоїть он вона!
3: При брамах, при вході до міста, де входиться в двері, там голосно кличе вона:
4: До вас, мужі, я кличу, а мій голос до людських синів:
5: Зрозумійте но, неуки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглузді!
6: Послухайте, я бо шляхетне кажу, і відкриття моїх губ то простота.
7: Бо правду говорять уста мої, а лукавство гидота для губ моїх.
8: Всі слова моїх уст справедливі, нема в них крутійства й лукавства.
9: Усі вони прості, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знаходить знання.
10: Візьміть ви картання моє, а не срібло, і знання, добірніше від щирого золота:
11: ліпша бо мудрість за перли, і не рівняються їй всі клейноди!
12: Я, мудрість, живу разом з розумом, і знаходжу пізнання розважне.
13: Страх Господній лихе все ненавидіти: я ненавиджу пиху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста!
14: В мене рада й оглядність, я розум, і сила у мене.
15: Мною царюють царі, а законодавці права справедливі встановлюють.
16: Мною правлять владики й вельможні, всі праведні судді.
17: Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене мене знайде!
18: Зо мною багатство та слава, тривалий маєток та правда:
19: ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срібло добірне!
20: Путтю праведною я ходжу, поміж правних стежок,
21: щоб дати багатство в спадщину для тих, хто кохає мене, і я понаповнюю їхні скарбниці!
22: Господь мене мав на початку Своєї дороги, перше чинів Своїх, спервовіку,
23: відвіку була я встановлена, від початку, від правіку землі.
24: Народжена я, як безодень іще не було, коли не було ще джерел, водою обтяжених.
25: Народжена я, поки гори поставлені ще не були, давніше за пагірки,
26: коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початкового пороху всесвіту.
27: Коли приправляв небеса я була там, коли круга вставляв на поверхні безодні,
28: коли хмари уміцнював Він нагорі, як джерела безодні зміцняв,
29: коли клав Він для моря устава його, щоб його берегів вода не переходила, коли ставив основи землі,
30: то я майстром у Нього була, і була я веселощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожночасно,
31: радіючи на земнім крузі Його, а забава моя із синами людськими!
32: Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаженні, хто буде дороги мої стерегти!
33: Навчання послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
34: Блаженна людина, яка мене слухає, щоб пильнувати при дверях моїх день-у-день, щоб одвірки мої берегти!
35: Хто бо знаходить мене, той знаходить життя, і одержує милість від Господа.
36: А хто проти мене грішить, ограбовує душу свою; всі, хто мене ненавидить, ті смерть покохали!