- 1740 views
До прикладу,я зустрів на конференції дівчину,вона сподобалась і почали зустрічатись.
Але ніхто про це не знає окрім нас двох.
Питання.
Чи треба нашим батькам знати про це,якщо ми соромимося?.І чи можна нам бути наодинці навіть,якщо ми віруючі,не думаємо про всяке гівно?І максимум що обнімаємося..
Comments
Вітаю вас, Василь. Дякую вам за це питання, яке свідчить про те, що ви шукаєте істину.
Все, що робиться у пітьмі, веде до ще більшої пітьми. І якщо приходить почуття сорому, то напевно ви у якійсь мірі усвідомлюєте, що робите щось не так. Інакше б сором не виникав. І якщо відбуваються зустрічі наодинці з обіймами, то можна гарантувати на всі 100 %, що кожного разу буде додаватись щось більше, поки через деякий час не дійде до спільного ліжка. Тут не спасе навіть те, що ви віруючі. Бо такі таємні зустрічі наодинці для віруючих вже є гріхом.
Подумайте, що вам потрібно, створити щасливу сімю (а для цього треба чимось жертвувати, розвивати відносини, у першу чергу духовні), чи вам потрібно просто задовольнити своє плотське бажання - задоволення на короткий час, після якого приходять сором, депресія і часто відчай, оскількі такі стосунки не спроможні дати справжнього задоволення і віддаляють від Бога.
З повагою, Лінія життя.