2-а Самуїлова Chapter 22 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962

1: І промовив Давид до Господа слова оцієї пісні того дня, як Господь урятував був його з руки всіх його ворогів та з долоні Саулової,
2: та й сказав: Господь моя скеля й твердиня моя, і для мене Спаситель Він мій!
3: Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг, Він спасіння мого, Він башта моя та моє пристановище! Спасителю мій, Ти врятуєш мене від насилля!
4: Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!
5: Бо хвилі смертельні мене оточили, потоки велійяала лякають мене.
6: Тенета шеолу мене оточили, а пастки смертельні мене попередили!
7: В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я волаю, І Він почує мій голос із храму Свого, і в ушах Його зойк мій.
8: Захиталась земля й затремтіла, затряслися й хитались небесні підвалини, бо Він запалився від гніву!
9: з ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, запаливсь жар від Нього!
10: Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.
11: Усівся Він на херувима й летів, і явився на вітряних крилах.
12: А навколо Себе поклав темряву, мов куріні, збір води, густі хмари високі.
13: Від блиску, що був перед Ним, запалилось вугілля горюче.
14: Господь загримів у небесах, і Свій голос Всевишній подав.
15: Він послав Свої стріли та їх розпорошив, послав блискавку й їх побентежив.
16: І показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від свару Твойого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Його.
17: Він послав із високости, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
18: Він мене врятував від мойого потужного ворога, від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони.
19: Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям.
20: І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!
21: Нехай Господь зробить мені по моїй справедливості, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх!
22: Бо беріг я дороги Господні, і від Бога свойого я не відступив,
23: бо всі Його присуди передо мною, постанови ж Його, не вступлюся від них!
24: І був я Йому непорочним, і стерігся своєї провини.
25: Господь заплатив був мені по моїй справедливості, за чистотою моєю перед очима Його.
26: З справедливим Ти справедливо поводишся, із чесним по-чесному,
27: із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його!
28: І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої на зухвалих, яких Ти принижуєш.
29: Бо світильник Ти, Господи, мій, і освітить Господь мою темряву!
30: Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, із Богом своїм проберусь через мур!
31: Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!
32: Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
33: Бог сильне моє пристановище, і дорогу мою Непорочний вивідував.
34: Він чинить ноги мої, як оленячі, і ставить мене на висотах моїх,
35: Мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.
36: І дав Ти мені щит спасіння Свого, і чинить великим мене Твоя поміч!
37: Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.
38: Жену я своїх ворогів, і повигублюю їх, і не вернуся, аж поки не винищу їх!
39: Я їх повигублюю й їх потрощу, і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
40: Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.
41: Повернув Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненависників, й я їх понищу!
42: Озирались вони та немає спасителя, кликали до Господа і не відповів їм!
43: І я їх зітру, як той порох землі, як болото на вулицях їх розітру й розтопчу їх!
44: Ти ж від бунту народу мойого мене бережеш, на голову люду мене стережеш, мені будуть служити народи, яких я й не знав!
45: Передо мною чужинці підлещуються, на вістку про мене слухняні мені.
46: В'януть чужинці, і тремтять у твердинях своїх.
47: Живий Господь, і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесеться Бог скелі спасіння мого!
48: Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене познижував,
49: що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!
50: Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, Іменню Твоєму співаю!
51: Ти башта спасіння Свойого царя, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві, Давиду й насінню його аж навіки!