Єремiя Chapter 4 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962
- 1
- Якщо ти, Ізраїлю, вернешся, каже Господь, до Мене ти вернешся, і якщо ти відкинеш із-перед обличчя Мого гидоти свої, то не будеш тинятись!
- 2
- І якщо ти присягнеш Як живий Господь правдою й правом та справедливістю, то будуть Ним благословлятись народи, і хвалитись Ним будуть.
- 3
- Бо так каже Господь мужам Юди та Єрусалиму: Оріть собі на цілині, і не сійте в тернину!
- 4
- Обрізуйтеся Господеві, й усуньте із ваших сердець крайні плоті, юдеї та мешканці Єрусалиму, щоб не вийшла, немов той огонь, Моя лютість, і буде палати вона, і не буде кому погасити через злі ваші вчинки!
- 5
- Оповістіте в Юдеї та в Єрусалимі звістіть та й скажіть: Засурміте в сурму у краю! Кричіть гучним голосом та говоріть: Зберіться та підемо до міст до твердинних!
- 6
- Підійміте прапор до Сіону, поспішайте, не станьте, бо з півночі зло приведу, і велике нещастя...
- 7
- Лев виходить із своїї гущавини, і той, хто нищить народи, вирушаї із місця свого, щоб твій край обернути на руїну, і спустошені будуть міста твої, так що забракне і мешканця!...
- 8
- Отож, опережіться веретами, плачте та голосіть, бо лютість Господнього гніву від нас не відвернеться!
- 9
- І станеться в день той, говорить Господь, згине розум царя і розум князів, і остовпіють священики, а пророки здивуються
- 10
- й скажуть: О Господи, Боже, справді обманений сильно народ цей та Єрусалим, коли казано: Буде вам мир, а меч доторкнувся ось аж до душі!...
- 11
- Того часу народові цьому та Єрусалимові сказане буде: Ось вітер палкий з лисих гір на пустині, на дорозі дочки Мого люду, не на віяння й не на очищення він!
- 12
- Та вітер сильніший від цього прибуде Мені, і над ними Я суд прокажу...
- 13
- Ось він прийде, як хмари, й як буря його колесниці, від орлів швидші коні його: Горе нам, бо спустошені будемо ми!...
- 14
- Обмий серце свої від лихого, о Єрусалиме, щоб був ти врятований! Аж доки в тобі пробуватимуть думки марноти твоїї?
- 15
- Бо голос доносить із Дану й звіщаї погибіль з Єфремових гір...
- 16
- Пригадайте народам оце, сповістіть ось про Єрусалим: Приходять з далекого краю його облягати, і здіймають свій крик на юдейські міста!
- 17
- Як сторожа полів, навколо оточать його, бо він Мені був неслухняний, говорить Господь!
- 18
- Дорога твоя й твої вчинки тобі це зробили, це лихо твої: бо гірке, бо торкнуло воно аж до серця твого...
- 19
- Ой, утробо моя, ти утробо моя, я тремчу! Біль серце стискаї мені, і трепоче мені мої серце!... Не можу мовчати, бо вчула душа моя голос сурми, гук війни!
- 20
- Біда на біду прикликаїться, вся бо земля поруйнована буде, спустошені будуть зненацька намети мої, вмить завіси мої...
- 21
- Аж доки я бачити прапора буду, буду чути голос сурми?
- 22
- Тому, що народ мій безглуздий, він не знаї Мене: вони нерозумні сини й нерозважні вони, мудрі вони, щоб чинити лихе, та не вміють чинити добра!
- 23
- Дивлюся на землю, аж ось порожнеча та пустка, і на небо й нема його світла!
- 24
- Дивлюся на гори, аж ось вони трусяться, і всі згір'я хитаються!
- 25
- Дивлюся, аж ось вже немаї людини, і порозліталось все птаство небесне.
- 26
- Дивлюся, аж ось край родючий пустинею став, а міста його знищені всі від обличчя Господнього, від полум'я гніву Його...
- 27
- Бо Господь так прорік: Спустошенням стане ввесь край, та кінця йому ще не вчиню!
- 28
- І буде в жалобі земля через це, і затьмариться небо вгорі, бо Я говорив, що задумав, і не пожалую, і не відступлюся від того...
- 29
- Від гуркотнечі їздця та стрільця побіжить усе місто, повтікають в гущавини й злізуть на скелі... Всі міста покинуті, і немаї нікого, хто мешкав би в них...
- 30
- А ти, поруйнована, дочко Сіону, що будеш робити? Хоч ти зодягаїш себе в кармазин, хоч прикрашуїшся золотою оздобою, хоч очі свої підмальовуїш фарбою, та надаремно прикрашуїшся: обридили тобою коханці твої, на життя твої важать вони!
- 31
- Бо чую Я крик, немов породіллі, чую стогін, мов первістки, голос Сіонської дочки, вона стогне, заломлюї руки свої та голосить: Ой, горе мені, бо попало життя мої вбивникам!...
Наш Господь завжди дає вихід навіть там, де його, здавалося б, немає