Вiд Iвана Chapter 8 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962

1: Ісус же на гору Оливну пішов.
2: А над ранком прийшов знов у храм, і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх.
3: І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в перелюбі схоплену жінку, і посередині ставлять її,
4: та й говорять Йому: Оцю жінку, Учителю, зловлено на гарячому вчинку перелюбу...
5: Мойсей же в Законі звелів нам таких побивати камінням. А Ти що говориш?
6: Це ж казали вони, Його спокушуючи, та щоб мати на Нього оскарження. А Ісус, нахилившись додолу, по землі писав пальцем...
7: А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: Хто з вас без гріха, нехай перший на неї той каменем кине!...
8: І Він знов нахилився додолу, і писав по землі...
9: А вони, це почувши й сумлінням докорені, стали один по одному виходити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всередині...
10: І підвівся Ісус, і нікого, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: Де ж ті, жінко, що тебе оскаржали? Чи ніхто тебе не засудив?
11: А вона відказала: Ніхто, Господи... І сказав їй Ісус: Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!
12: І знову Ісус промовляв до них, кажучи: Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя.
13: Фарисеї ж Йому відказали: Ти Сам свідчиш про Себе, тим свідоцтво Твоє неправдиве.
14: Відповів і сказав їм Ісус: Хоч і свідчу про Себе Я Сам, та правдиве свідоцтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не відаєте, відкіля Я приходжу, і куди Я йду.
15: Ви за тілом судите, Я не суджу нікого.
16: А коли Я суджу, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене!
17: Та й у вашім Законі написано, що свідчення двох чоловіків правдиве.
18: Я Сам свідчу про Себе Самого, і свідчить про Мене Отець, що послав Він Мене.
19: І сказали до Нього вони: Де Отець Твій? Ісус відповів: Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б.
20: Ці слова Він казав при скарбниці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопив Його, бо то ще не настала година Його...
21: І сказав Він їм знову: Я відходжу, ви ж шукати Мене будете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете...
22: А юдеї казали: Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибути не можете?
23: І сказав Він до них: Ви від долу, Я звисока, і ви зо світу цього, Я не з цього світу.
24: Тому Я сказав вам, що помрете в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помрете в своїх гріхах.
25: А вони запитали Його: Хто Ти такий? І Ісус відказав їм: Той, Хто спочатку, як і говорю Я до вас.
26: Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю, що від Нього почув.
27: Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм.
28: Тож Ісус їм сказав: Коли ви підіймете Людського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не дію, але те говорю, як Отець Мій Мене був навчив.
29: А Той, Хто послав Мене, перебуває зо Мною; Отець не зоставив Самого Мене, бо Я завжди чиню, що Йому до вподоби.
30: Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували.
31: Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете,
32: і пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить!
33: Вони відказали Йому: Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були ми ніколи. То як же Ти кажеш: Ви станете вільні?
34: Відповів їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха.
35: І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік.
36: Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.
37: Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподіяти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас.
38: Я те говорю, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в батька свого.
39: Сказали вони Йому в відповідь: Наш отець Авраам. Відказав їм Ісус: Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла Авраамові.
40: А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив.
41: Ви робите діла батька свого. Вони ж відказали Йому: Не родилися ми від перелюбу, одного ми маєм Отця то Бога.
42: А Ісус їм сказав: Якби Бог був Отець ваш, ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав.
43: Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви слова Мого.
44: Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді.
45: А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу.
46: Хто з вас може Мені докорити за гріх? Коли ж правду кажу, чом Мені ви не вірите?
47: Хто від Бога, той слухає Божі слова; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога.
48: Відізвались юдеї й сказали Йому: Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самарянин і демона маєш?
49: Ісус відповів: Не маю Я демона, та шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажаєте.
50: Не шукаю ж Я власної слави, є Такий, Хто шукає та судить.
51: Поправді, поправді кажу вам: Хто слово Моє берегтиме, не побачить той смерти повік!
52: І сказали до Нього юдеї: Тепер ми дізнались, що демона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік.
53: Чи ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Самого Себе?
54: Ісус відповів: Як Я славлю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш.
55: І ви не пізнали Його, а Я знаю Його. А коли Я скажу, що не знаю Його, буду неправдомовець, подібний до вас. Та Я знаю Його, і слово Його зберігаю.
56: Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, і він бачив, і тішився.
57: А юдеї ж до Нього сказали: Ти й п'ятидесяти років не маєш іще, і Авраама Ти бачив?
58: Ісус їм відказав: Поправді, поправді кажу вам: Перш, ніж був Авраам, Я є.
59: І схопили каміння вони, щоб кинути на Нього. Та сховався Ісус, і з храму пішов.