Йов Chapter 6 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962
- 1
- А Йов відповів та й сказав:
- 2
- Коли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,
- 3
- то тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...
- 4
- Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...
- 5
- Чи дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?
- 6
- Чи без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?
- 7
- Чого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...
- 8
- О, коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!
- 9
- О, коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,
- 10
- то була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...
- 11
- Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?
- 12
- Чи сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?
- 13
- Чи не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?
- 14
- Для того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...
- 15
- Брати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,
- 16
- темніші від льоду вони, в них ховається сніг.
- 17
- Коли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.
- 18
- Каравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.
- 19
- Каравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.
- 20
- І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.
- 21
- Так і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!
- 22
- Чи я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,
- 23
- і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?
- 24
- Навчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені...
- 25
- Які гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?
- 26
- Чи ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,
- 27
- і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...
- 28
- Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.
- 29
- Верніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!
- 30
- Хіба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?
Наш Господь завжди дає вихід навіть там, де його, здавалося б, немає