Плач Єремiї Chapter 3 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962

1: Я той муж, який бачив біду від жезла Його гніву,
2: Він провадив мене й допровадив до темряви, а не до світла...
3: Лиш на мене все знову обертає руку Свою цілий день...
4: Він виснажив тіло моє й мою шкіру, мої кості сторощив,
5: обгородив Він мене, і мене оточив гіркотою та мукою,
6: у темноті мене посадив, мов померлих давно...
7: Обгородив Він мене і не вийду, тяжкими вчинив Він кайдани мої...
8: І коли я кричу й голошу, затикає Він вуха Свої на молитву мою...
9: Камінням обтесаним обгородив Він дороги мої, повикривлював стежки мої...
10: Він для мене ведмедем чатуючим став, немов лев той у сховищі!
11: Поплутав дороги мої та розшарпав мене, учинив Він мене опустошеним!
12: Натягнув Свого лука й поставив мене, наче ціль для стріли,
13: пустив стріли до нирок моїх з Свого сагайдака...
14: Для всього народу свого я став посміховиськом, глумливою піснею їхньою цілий день...
15: Наситив мене гіркотою, мене напоїв полином...
16: І стер мені зуби жорствою, до попелу кинув мене,
17: і душа моя спокій згубила, забув я добро...
18: І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподівання на Господа...
19: Згадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту,
20: душа моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені...
21: Оце я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію:
22: Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,
23: нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!
24: Господь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю!
25: Господь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його!
26: Добре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє.
27: Добре для мужа, як носить ярмо в своїй молодості,
28: нехай він самітно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його;
29: хай закриє він порохом уста свої, може є ще надія;
30: хай щоку тому підставляє, хто його б'є, своєю ганьбою насичується...
31: Бо Господь не навіки ж покине!
32: Бо хоч Він і засмутить кого, проте змилується за Своєю великою милістю,
33: бо не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів.
34: Щоб топтати під своїми ногами всіх в'язнів землі,
35: щоб перед обличчям Всевишнього право людини зігнути,
36: щоб гнобити людину у справі судовій його, оцього не має на оці Господь!
37: Хто то скаже і станеться це, як Господь того не наказав?
38: Хіба не виходить усе з уст Всевишнього, зле та добре?
39: Чого ж нарікає людина жива? Нехай скаржиться кожен на гріх свій.
40: Пошукаймо доріг своїх та дослідімо, і вернімось до Господа!
41: підіймімо своє серце та руки до Бога на небі!
42: Спроневірились ми й неслухняними стали, тому не пробачив Ти нам,
43: закрився Ти гнівом і гнав нас, убивав, не помилував,
44: закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва моя не дійшла...
45: Сміттям та огидою нас Ти вчинив між народами,
46: наші всі вороги пороззявляли на нас свого рота,
47: страх та яма на нас поприходили, руїна й погибіль...
48: Моє око спливає потоками водними через нещастя дочки мого люду...
49: Виливається око моє безупинно, нема бо перерви,
50: аж поки не зглянеться та не побачить Господь із небес,
51: моє око вчиняє журбу для моєї душі через дочок усіх мого міста...
52: Ловлячи, ловлять мене, немов птаха, мої вороги безпричинно,
53: життя моє в яму замкнули вони, і каміннями кинули в мене...
54: Пливуть мені води на голову, я говорю: Вже погублений я!...
55: Кликав я, Господи, Ймення Твоє із найглибшої ями,
56: Ти чуєш мій голос, не заховуй же вуха Свого від зойку мого, від благання мого!
57: Ти близький того дня, коли кличу Тебе, Ти говориш: Не бійся!
58: За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
59: Ти бачиш, о Господи, кривду мою, розсуди ж Ти мій суд!
60: Усю їхню помсту Ти бачиш, всі задуми їхні на мене,
61: Ти чуєш, о Господи, їхні наруги, всі задуми їхні на мене,
62: мову повстанців на мене та їхнє буркотіння на мене ввесь день...
63: Побач їхнє сидіння та їхнє вставання, як завжди глумлива їхня пісня!
64: Заплати їм, о Господи, згідно з чином їхніх рук!
65: Подай їм темноту на серце, прокляття Твоє нехай буде на них!
66: Своїм гнівом жени їх, і вигуби їх з-під Господніх небес!