Вiд Луки Chapter 12 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962

1: Того часу, як зібралися десятитисячні натовпи народу, аж топтали вони один одного, Він почав промовляти перш до учнів Своїх: Стережіться розчини фарисейської, що є лицемірство!
2: Бо немає нічого захованого, що не відкриється, ні таємного, що не виявиться.
3: Тому все, що казали ви потемки, при світлі почується, що ж шептали на вухо в коморах, на дахах проповідане буде.
4: Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!
5: Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!
6: Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.
7: Але навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!
8: Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.
9: Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.
10: І кожному, хто скаже слово на Людського Сина, йому проститься; а хто зневажатиме Духа Святого, не проститься.
11: А коли вас водитимуть до синагог, і до урядів, і до влад, не турбуйтеся, як або що відповідати чи що говорити,
12: Дух бо Святий вас навчить тієї години, що потрібно казати!
13: І озвався до Нього один із народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб він спадщиною поділився зо мною.
14: А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за подільника?
15: І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його.
16: І Він розповів їм притчу, говорячи: В одного багача гойно нива вродила була.
17: І міркував він про себе й казав: Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх?
18: І сказав: Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток.
19: І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!
20: Бог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?...
21: Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога.
22: І промовив Він учням Своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.
23: Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу.
24: Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!
25: Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного?
26: Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?
27: Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!
28: І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!
29: І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.
30: Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.
31: Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!
32: Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство.
33: Продавайте достатки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки собі не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить.
34: Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!
35: Нехай підперезані будуть вам стегна, а світла ручні позасвічувані!
36: І будьте подібними до людей, що очікують пана свого, коли вернеться він із весілля, щоб, як прийде й застукає, відчинити негайно йому.
37: Блаженні раби ті, що пан, коли прийде, то знайде, що пильнують вони! Поправді кажу вам: підпережеться він і їх посадовить, і, підійшовши, буде їм послуговувати.
38: І коли прийде о другій чи прийде о третій сторожі, та знайде так само, блаженні вони!
39: Знайте ж це, що коли б знав господар, о котрій то годині підкрадеться злодій, то він пильнував би, і свого б дому не дав підкопати.
40: Тому будьте готові і ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!
41: Озвався ж Петро: Господи, чи до нас кажеш притчу оцю, чи до всіх?
42: А Господь відказав: Хто ж тоді вірний і мудрий домоправитель, що пан настановить його над своїми челядниками, щоб давати харч визначену своєчасно?
43: Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так!
44: Поправді кажу вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.
45: А коли раб той скаже у серці своїм: Забариться пан мій прийти, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,
46: то прийде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, і розітне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!
47: А раб той, що знав волю свого господаря, але не приготував, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.
48: Хто ж не знав, а вчинив каригідне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому дано багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато повірено, від того ще більше жадатимуть.
49: Я прийшов огонь кинути на землю, і як Я прагну, щоб він уже запалав!
50: Я ж маю христитися хрищенням, і як Я мучуся, поки те сповниться!
51: Чи ви думаєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але поділ!
52: Віднині бо п'ятеро в домі одному поділені будуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.
53: Стане батько на сина, а син проти батька, мати проти дочки, а дочка проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!...
54: Промовив же Він і до народу: Як побачите хмару, що з заходу суне, то кажете зараз: Зближається дощ, і так і буває.
55: А коли віє вітер південний, то кажете: Буде спекота, і буває.
56: Лицеміри, лице неба й землі розпізнати ви вмієте, чому ж не розпізнаєте часу цього?
57: Чого ж і самі по собі ви не судите, що справедливе?
58: Бо коли до уряду ти йдеш зо своїм супротивником, попильнуй з ним залагодити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.
59: Поправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього шеляга!