Вiд Луки Chapter 20 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962
- 1
- І сталось одного з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Новину звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,
- 2
- та й до Нього промовили, кажучи: Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав?
- 3
- І промовив до них Він у відповідь: Запитаю й Я вас одну річ, і відповідайте Мені:
- 4
- Іванове хрищення з неба було, чи від людей?
- 5
- Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: З неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?
- 6
- А як скажемо: Від людей, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переконані, що Іван то пророк.
- 7
- І вони відповіли, що не знають, ізвідки...
- 8
- А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню.
- 9
- І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.
- 10
- А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.
- 11
- І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.
- 12
- І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.
- 13
- Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...
- 14
- Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.
- 15
- І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?
- 16
- Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!
- 17
- А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!
- 18
- Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.
- 19
- А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.
- 20
- І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.
- 21
- І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.
- 22
- Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?
- 23
- Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?
- 24
- Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.
- 25
- А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!
- 26
- І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.
- 27
- І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,
- 28
- та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.
- 29
- Було ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.
- 30
- І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.
- 31
- І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.
- 32
- А по всіх умерла й жінка.
- 33
- А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.
- 34
- Ісус же промовив у відповідь їм: Женяться й заміж виходять сини цього віку.
- 35
- А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити,
- 36
- ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.
- 37
- А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим.
- 38
- Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.
- 39
- Дехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав!
- 40
- І вже не насмілювалися питати Його ні про що.
- 41
- І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів?
- 42
- Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,
- 43
- поки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!
- 44
- Отже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?
- 45
- І, як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх:
- 46
- Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах,
- 47
- що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!
Наш Господь завжди дає вихід навіть там, де його, здавалося б, немає