Вiд Марка Chapter 3 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962

1: І Він знову до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.
2: І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоровить.
3: І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: Стань посередині!
4: А до них промовляє: У суботу годиться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погубити? Вони ж мовчали.
5: І споглянув Він із гнівом на них, засмучений закам'янілістю їхніх сердець, і сказав чоловікові: Простягни свою руку! І той простяг, і рука йому стала здорова!
6: Фарисеї ж негайно пішли та з іродіянами раду зробили на Нього, як Його погубити.
7: А Ісус із Своїми учнями вийшов над море. І натовп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,
8: і з Єрусалиму, і з Ідумеї, і з-за Йордання, і з Тиру й Сидону. Натовп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.
9: І сказав Він до учнів Своїх наготовити човна Йому, через натовп, щоб до Нього не тиснулись.
10: Бо Він багатьох уздоровив, так що хто тільки немочі мав, то тислись до Нього, щоб Його доторкнутись.
11: І духи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: Ти Син Божий!
12: А Він їм суворо наказував, щоб вони Його не виявляли.
13: І Він вийшов на гору, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.
14: І визначив Дванадцятьох, щоб із Ним перебували, і щоб послати на проповідь їх,
15: і щоб мали вони владу вздоровляти недуги й вигонити демонів.
16: І визначив Він оцих Дванадцятьох: Симона, і дав йому ймення Петро,
17: і Якова Зеведеєвого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанергес, цебто сини громові,
18: і Андрія, і Пилипа, і Варфоломія, і Матвія, і Хому, і Якова Алфієвого, і Тадея, і Симона Кананіта
19: та Юду Іскаріотського, що й видав Його.
20: І приходять до дому вони. І знову зібралось народу, що вони не могли навіть хліба з'їсти.
21: І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамовитий.
22: А книжники, що поприходили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзевула, і виганяє демонів силою князя демонів.
23: І, закликавши їх, Він у притчах до них промовляв: Як може сатана сатану виганяти?
24: І коли царство поділиться супроти себе, не може встояти те царство.
25: І коли дім поділиться супроти себе, не може встояти той дім.
26: І коли б сатана сам на себе повстав і поділився, то не зможе встояти він, але згине.
27: Ніхто бо не може вдертись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує господу його.
28: Поправді кажу вам, що простяться людським синам усі прогріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.
29: Але, хто богозневажить Духа Святого, повіки йому не відпуститься, але гріху вічному він підпадає.
30: Бож казали вони: Він духа нечистого має.
31: І поприходили мати Його та брати Його, і, осторонь ставши, послали до Нього і Його викликали.
32: А народ кругом Нього сидів. І сказали Йому: Ото мати Твоя, і брати Твої, і сестри Твої он про Тебе питаються осторонь.
33: А Він їм відповів і сказав: Хто Моя мати й брати?
34: І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: Ось мати Моя та браття Мої!
35: Бо хто Божу волю чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати.