Приповiстi Chapter 1 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962

1: Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,
2: щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,
3: щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,
4: щоб мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.
5: Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,
6: щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.
7: Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.
8: Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,
9: вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.
10: Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!
11: Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,
12: живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!
13: Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.
14: Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,
15: сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,
16: бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
17: Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:
18: то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!
19: Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!
20: Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,
21: на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:
22: Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?
23: Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!
24: Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!
25: І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!
26: Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.
27: Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,
28: тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,
29: за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,
30: не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!
31: І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,
32: бо відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!
33: А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!