Приповiстi Chapter 14 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962

1: Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.
2: Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.
3: На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.
4: Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.
5: Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.
6: Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.
7: Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.
8: Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.
9: Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.
10: Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11: Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.
12: Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
13: Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.
14: Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.
15: Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.
16: Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.
17: Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.
18: Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.
19: Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.
20: Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.
21: Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.
22: Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.
23: Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.
24: Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.
25: Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.
26: У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.
27: Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.
28: У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.
29: Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.
30: Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.
31: Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.
32: Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33: Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.
34: Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.
35: Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.