Приповiстi Chapter 6 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962

1: Мій сину, якщо поручився ти за свого ближнього, дав руку свою за чужого,
2: ти попався до пастки з-за слів своїх уст, схоплений ти із-за слів своїх уст!
3: Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай,
4: не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм,
5: рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!
6: Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:
7: нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;
8: вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.
9: Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?
10: Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,
11: і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!...
12: Людина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими устами,
13: він моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми,
14: в його серці лукавство виорює зло кожночасно, сварки розсіває,
15: тому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий і ліку нема!
16: Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його:
17: очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють,
18: серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе,
19: свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!
20: Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!
21: Прив'яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй!
22: Вона буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе!
23: Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,
24: щоб тебе стерегти від злосливої жінки, від облесливого язика чужинки.
25: Не жадай її вроди у серці своїм, і тебе хай не візьме своїми повіками,
26: бо вартість розпусної жінки то боханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну...
27: Чи візьме людина огонь на лоно своє, і одіж її не згорить?
28: Чи буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її?
29: Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде некараним кожен, хто доторкнеться до неї!
30: Не погорджують злодієм, якщо він украде, щоб рятувати життя своє, коли він голодує,
31: та як буде він знайдений, всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому!
32: Хто чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу свою,
33: побої та сором він знайде, а ганьба його не зітреться,
34: бо заздрощі лютість мужчини, і не змилосердиться він у день помсти:
35: він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гостинця прибільшиш!