Псалми Chapter 73 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962

1: Нащо, Боже, назавжди Ти нас опустив, чого розпалився Твій гнів на отару Твого пасовиська?
2: Спогадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено спадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,
3: підійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!...
4: Ревіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої,
5: виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокири в гущавині дерева...
6: А тепер її різьби ураз розбивають вони молотком та сокирами,
7: Святиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили...
8: Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів...
9: Наших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...
10: Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки Ім'я Твоє?
11: Для чого притримуєш руку Свою та правицю Свою? З середини лоня Свого їх понищ!
12: А Ти, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі!
13: Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на водах,
14: Ти левіятанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пустині,
15: Ти був розділив джерело та потік, Ти висушив ріки великі!
16: Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,
17: всі границі землі Ти поставив, Ти літо та зиму створив!
18: Пам'ятай же про це: ворог знущається з Господа, а народ нерозумний зневажує Ймення Твоє!
19: Не віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди!
20: Споглянь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань насилля!
21: Нехай не відходить пригноблений посоромленим, бідний та вбогий нехай прославляють Імення Твоє!
22: Встань же, о Боже, судися за справу Свою, пам'ятай про щоденну наругу Свою від безумного!
23: Не забудь же про вереск Своїх ворогів, про галас бунтівників проти Тебе, що завжди зростає!