Add new comment

«Око, то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле...» (Від Матвія 6: 22-23)

Одного разу я почула проповідь на тему «Вікно душі - око». Почалася вона з Біблійного вірша: «Світильник для тіла - око, якщо око чисто, то й усе тіло чисто ...» (Від Мв. 6: 22-23).Ведучий говорив про те, що всі люди бачать одне й те саме, але, в залежності від того, який особистий досвід, чим наповнений кожен з нас, всі ми реагуємо на побачене по-різному. Тобто не все, що я бачу, насправді виглядає так, ЯК я бачу. Якщо в серці тьма, то незважаючи на те, що бачиш прекрасне, воно здається жахливим! І виходить так, що дві людини, наприклад, дивляться на одну і ту ж ситуацію - і роблять різні висновки. Перший побачить не можливості, а загрозу: зміст його душі дозволяє інтерпретувати побачене саме так. Шкода, але багато хто міг би домогтися чогось великого, але самі себе обмежили і не зробили те, що могли б, не стали тими, ким повинні були стати ... Як написано в Євангелії від Матвія 13: 14-15, «затовстіло бо серце їх ... і не зрозуміти їм серцем і не навернутись, щоб Я їх уздоровив». Приклад про зайця, який дивиться - і не бачить, проілюстрував те, як ми часто буваємо схожі на нього: огрубіле серце не дозволяє побачити в житті головного.

Внутрішнє наше становище визначить, що ми візьмемо від життя і що пропустимо, що отримаємо від Бога і від людей. Упередженість заарештовує серця - і люди не бачать нічого з того, що дає Бог. Наш негативний досвід засліплює нас. І найсумніше, коли так живуть члени церкви ...

У Діях Апостолів 27:30 говориться про корабельну аварію, в якій опинився апостол Павло. Люди були в паніці, а Павло спокійно їв. Він навіть просив людей прийняти їжу, щоб вона зміцнила їх. Павло бачив небезпеку ситуації, але залишався у спокої. Оточуючі спочатку, бачучи таку реакцію, думають, що людина ненормальна, адже те, як вона себе веде, не відповідає ситуації. Але далі, у віршах 34-36, показано, як, дивлячись на спокійну людину, інші 276 осіб підбадьорилися. Раніше, в Діях Апостолів 23:11 сказано: «Будь бадьорий... так треба тобі свідкувати й у Римі», тобто Павло знав, що Бог його веде вперед і не допустить його смерті.

Наша культура може «обробити» людський розум так, що ми будемо бачити ситуацію - і сприймати її зовсім не такою, якою вона є насправді. А слово від Бога в серці - якір душі. Рано чи пізно воно збудеться, а наше завдання - у спокої серця чекати цього і готуватися до своєї місії. Коли немає слова від Бога в серці - людина слабка.

Біблія говорить, що ми, християни, маємо те, чого немає у мирських людей, - СЛОВО. І нехай воно вселяється у нас рясно, прибирає темряву в серці - і тоді туди вселиться світло. Живитися словом і серйозно до цього ставитися - наша надія! І око буде світле, і реакція на ситуацію - світлою.

(Автор: Світлана Мергасова)