Add new comment

Шлюб - це завіт (союз) між чоловіком і жінкою. Невірність та блуд порушує цей завіт, руйнує шлюб. Невірність - це гріх перед Богом і перед людиною.

В Євангелії від Матвія (5:28) Ісус каже: "...кожний, хто дивиться на жінку з пожаданням, той вже вчинив перелюб з нею в своїм серці". Отже, зрада народжується в серці. Навіть ще раніше. ще до того, як в серці зароджуються думки про зраду, наш погляд починає фіксувати щось таке, що нам подобається, чим хочеться володіти ... Ось чому потрібно стежити за своїми думками і берегти свій розум. Не варто фантазувати! Те, про що ви думаєте, які картини малюєте в уяві - то й відбудеться.

Від зради не застрахований ніхто: на її гачок уловлюються і невіруючі, і парафіяни, і служителі. Приклад тому - цар Давид, "чоловік по серцю Божому", який впав у гріх перелюбу. Він побачив Ветсавію - і ніщо не змогло зупинити його, бажання володіти цією вродливою жінкою було дуже сильним. Може бути й протилежний варіант - як з Йосипом: дружина Потіфара, прекрасна собою, домагалася його, але Йосип був сильний всередині, зберігав себе і не піддався спокусі.

Зрада може підкрастися непомітно. Будьте обережні з тим, кому ви відкриваєте своє серце - ви приліплюється до цієї людини душевно. Зрада часто починається з дружніх відносин. Але якщо не ладиться щось у шлюбі, не шукайте підтримки на стороні. Пам'ятайте: бажання поділитися своїми почуттями може стати приводом до зради. Наведу приклад: дружина на роботі скаржиться товаришеві по службі на чоловіка, колега її вислуховує, співчуває. Згодом виходить, що чоловік - негідник, а товариш по службі - позитивний герой, і жінці здається, що це саме той, хто їй потрібен, він ніжний, чуйний, добрий ... Осліплена невдоволенням або образою на свого чоловіка, вона все більше прив'язується до чужої людини, але те, що він чужий, розуміє занадто пізно.

Як уберегтися від зради? У Псалмі 118: 11 Давид пише: "Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе". Розбудовуйте близькі стосунки з Богом, моліться, щоб не впасти у спокусу, зберігайте розум і серце чистим, цінуйте відносини зі своїм подружжжям.

І ще: існують людські потреби, які мають задовольнятися у шлюбі. Задовольняйте потреби свого чоловіка так, як ви бажаєте задоволення власних потреб. Якщо вони не виповнені, з'явиться спокуса знайти те, чого не вистачає, за межами шлюбу. І навіть якщо людина не наважується на зраду, вибираючи роль "пристойного" сім'янина, вона залишається незадоволеною шлюбом.