1-е до коринтян Chapter 14 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962

1: Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше щоб пророкувати.
2: Як говорить хто чужою мовою, той не людям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.
3: А хто пророкує, той людям говорить на збудування, і на умовлення, і на розраду.
4: Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.
5: Я ж хочу, щоб мовами говорили всі, а ліпше щоб пророкували: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будувалася Церква.
6: А тепер, як прийду я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожиток зроблю, коли не поясню вам чи то відкриттям, чи знанням, чи пророцтвом, чи наукою?
7: Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лютня, коли б не видавали вони різних звуків, як пізнати б тоді, що бринить або грає?
8: Бо коли сурма звук невиразний дає, хто до бою готовитись буде?
9: Так і ви, коли мовою не подасте зрозумілого слова, як пізнати, що кажете? Ви говоритимете на вітер!
10: Як багато, наприклад, різних мов є на світі, і жадна з них не без значення!
11: І коли я не знатиму значення слів, то я буду чужинцем промовцеві, і промовець чужинцем мені.
12: Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, дбайте, щоб збагачуватись через них на збудування Церкви!
13: Ось тому, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти.
14: Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без плоду!
15: Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом.
16: Бо коли благословлятимеш духом, то як той, що займає місце простої людини, промовить амінь на подяку твою? Не знає бо він, що ти кажеш.
17: Ти дякуєш добре, але не будується інший.
18: Дякую Богові моєму, розмовляю я мовами більше всіх вас.
19: Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою!
20: Браття, не будьте дітьми своїм розумом, будьте в лихому дітьми, а в розумі досконалими будьте!
21: У Законі написано: Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму людям оцим, та Мене вони й так не послухають, каже Господь.
22: Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво для віруючих, а не для невіруючих.
23: А як зійдеться Церква вся разом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви?
24: Коли ж усі пророкують, а ввійде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його,
25: і так таємниці серця його виявляються, і так він падає ницьма і вклоняється Богові й каже: Бог справді між вами!
26: То що ж, браття? Коли сходитесь ви, то кожен із вас псалом має, має науку, має мову, об'явлення має, має вияснення, нехай буде все це на збудування!
27: Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за чергою, а один нехай перекладає!
28: А коли б не було перекладача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові!
29: А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнають.
30: Коли ж відкриття буде іншому з тих, хто сидить, нехай перший замовкне!
31: Бо можете пророкувати ви всі по одному, щоб училися всі й усі тішилися!
32: І коряться духи пророчі пророкам,
33: бо Бог не є Богом безладу, але миру. Як по всіх Церквах у святих,
34: нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, тільки коритись, як каже й Закон.
35: Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, непристойно бо жінці говорити в Церкві!
36: Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас?
37: Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що я пишу вам, бо Господня це заповідь!
38: Коли б же хто не розумів, нехай не розуміє!
39: Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами!
40: Але все нехай буде добропристойно і статечно!