Чому дехто не отримує оздоровлення?

Більшість християн вірять, що Бог має силу зціляти хворих и часто це робить. Проте факт залишається фактом - багато людей безуспішно намагаються отримати потрібне їм божественне оздоровлення, інші ж, одержавши, не можуть зберегти його і знову хворіють. Що ж треба зробити, щоб у відповідь на молитву прийшло зцілення? Що перешкоджає успіху у цій добрій справі? Розберемо декілька причин. Досліджуйте їх разом з Духом Святим, бо тільки Він може відкрити людині дійсну причину її невдачі. Будьте готові зробити необхідні виправлення, щоб отримати зцілення від Бога.

1. Дехто не одержує зцілення тому, що не прощає іншим

В Біблії є багато обітниць Божого оздоровлення. В Євангелії від Марка (11 розділ) Ісус Христос впевнено заявляє, що ми можемо мати усе, що в молитві попросимо з вірою. Таким є закон віри. Бог не робить помилок. Його Слово правдиве. Коли Слово говориться, воно підрублює коріння страшної хвороби. І хоч у мить промови зовнішній вигляд залишається той самий, але через деякий час результат стає наглядним.

Але далі ми дізнаємось, що існують умови для одержання зцілення. Хоч вірою завжди можна отримати бажане, стан душі людини може перешкоджати застосуванню віри. Якщо серце людини не є всепрощаючим, то своєю вірою вона не може досягти Бога, щоб Він її вислухав. 

"Майте віру в Бога. Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: Двигнись і кинься у море, та не сумніватиметься у своїм серці, лише віруватиме, що станеться те, що каже, - то буде йому так. Тому й кажу вам: Усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, - і буде вам так. І коли стоїте на молитві, прощайте, як маєте щось проти кого-небудь, щоб і Отець ваш, який у небі, простив вам провини ваші. Коли ж ви не простите, то й Отець ваш, який у небі, не простить провин ваших." (Мк. 11:22-26)

Гіркота духу є одним із найнебезпечніших ворогів віри і, якщо людина скоро не позбудеться її, то вона отруїть душу і зробить її тіло хворим.

2. Дехто скеровує свою увагу на природні речі, а не на Ісуса Христа

Біля купальні Віфезда лежало багато хворих та калік. Але Ісус зцілив тільки одного. Всі інші так пильно стежили, коли вода порушиться у купальні, що не помітили божественного лікаря, що з'явився посеред них. Їх більше цікавило прийняти оздоровлення, ніж прийняти Оздоровителя. Вони думали, що їхнє одужання залежить від того, щоб скоріше за всіх залізти у воду. І лише один слабий чоловік втратив надію дістати зцілення, оскільки хтось інший завжди опинявся у воді раніше його. Саме тоді, коли надія дістати зцілення у такий спосіб була втрачена, він мав час побачити Незнайомого, Який там з'явився. Саме йому Господь і сказав: "Хочеш бути здоровим? Уставай, візьми ложе твоє - та й ходи!" (Ів. 5:8)

Важливою умовою для одержання зцілення є необхідність усвідомлення, що Ісус Христос є великим Лікарем, божественний дотик Якого дає нам зцілення.

3. Дехто шукає зовнішніх ознак зцілення, а не Слова Божого

Іноді люди пропускають нагоду одержать зцілення, бо не можуть повірити, якщо не побачили ознаки оздоровлення або раптове чудо. Бог дійсно робить чудеса, але до більшості людей зцілення приходить поступово. 

В Біблії говориться про сирійського воєначальника Наамана. Він приїхав до єврейського пророка Єлисея, щоб зцілитись від прокази і дуже розгнівався, коли Єлисей не вийшов до нього, але велів йому сім разів скупатись у річці Йордан. Нааман чекав якогось пишного ритуалу, проте опинився у ситуації, коли потрібно було просто послухатись пророка. Так і нам, якщо ми бажаємо зцілитись, нам необхідно звернутись до Бога і виконати Його настанови, дані в Біблії. Іноді Господь робить чудові, наглядні чудеса зцілення, але часто оздоровлення приходить поступово і без всяких особливих проявів Божої сили.

Слід триматись біблійної обітниці та вірити Божому Слову без жодного сумніву. Якщо наша віра не похитнеться, то зцілення обов'язково станеться.

4. Дехто покладає надію на лікарів, замість Бога

Лікарі грають важливу роль у житті суспільства. Вони надають цілий ряд корисних, необхідних медичних послуг. Виправляють суглоби, перев'язують рани, пломбують зуби, рядять, як дбати про здоров'я, допомагають при пологах. Не можна розмежувати, де закінчується людська послуга і розпочинається Божа поміч, бо знання, що мають лікарі, також прийшли від Бога. Але наступає момент, коли хворій людині необхідно повністю довіритись необмеженому Вседержителю, якщо вона бажає дістати надприродне оздоровлення.

"Так говорить Господь: Проклятий той муж, що надію кладе на людину, і робить раменом своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає" (Єремії 17:5)

Коли людина, яку зцілив Ісус Христос, залишить цього божественного Лікаря і почне вдаватись до інших способів лікування, то подібно царю Асі з Біблії, вона може побачити, що жоден з людських лікарів не дає їй зцілення. "У хворобі своїй не звертався він до бога, але до лікарів" (2 Хр. 16:12)

Також можлива й інша помилка - людина може чванитись тим, що повністю покладається на божественну допомогу і ніяких ліків не вживає. Це може бути проявом духу гордості. Якщо людина перестане вживати медикаменти, то це ще не гарантує їй надприродного оздоровлення. Слід зазначити, що вживання ліків не обов'язково стає перешкодою для одержання зцілення. Власне той факт, що людина покладає свою надію на Бога, забезпечує їй зцілення. При цьому неважливо, вживає людина ліки, чи ні.

Іноді буває, що особи, які вдавались до природних способів лікування, зрозуміли, що своєю вірою вони вже не зможуть набути божественного зцілення аж до моменту, коли перестануть вживати ліки. Тоді вони відмовляються від них і їх віра починає працювати. Оскільки приймання ліків по різному впливає на людей, то у конкретних випадках треба особисто у молитві шукати, як дивиться Бог на цю ситуацію.

5. Дехто має нерозкаяний гріх

"Отже, признавайтеся один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам оздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного" (Як. 5:16)

Гріх проти ближньої людини може бути причиною неодержання зцілення. Непокірність наказу Біблії про визнання гріхів може перешкодити порятунку від хвороби. Бог дав людині совість, яку буває нелегко заглушити при згадуванні про несправедливий, злий вчинок. Такий стан сумління людини може бути перешкодою для одержання зцілення вірою. "Улюблені - коли не винуватить нас серце, то маємо відвагу до Бога" (1 Івана 3:21).

Тобто з Біблії ми розуміємо, що є люди, які не дістають зцілення, коли згрішили проти своїх ближніх, при цьому не просять у них пробачення і не залагоджують справи належною розплатою. Після смиренного дослідження свого серця з метою встановити, що поганого заподіяли ближньому, та після щирих зусиль залагодити справу, треба передати діло в руки Господа.  Дістати прощення від Бога іноді буває легше, ніж людині простити самій собі. 

Часом буває, що один із членів церкви впадає у якийсь ганебний гріх. Не звертаючи уваги на всі попередження, ця віруюча людина продовжує поводити себе зухвало. І якщо її не зупинити, моральний стан усього зібрання може понизитись. В таких ситуаціях застосовується божественне покарання: "віддати такого сатані на погибель тіла, щоб дух спасся Господнього дня" (1Кор. 5:5). Божественне милосердя допускає інді серйозну хворобу, щоб привести таку людину до спокути.

6. Дехто обкрадає Бога

Пророк Малахія об'явив, що на деяких людях лежить прокляття за обкрадання Бога. Серед цих проклять - немочі і хвороби.

"Чи Бога людина обманить? Мене ж ви обманюєте, ще й говорите: "Чим ми Тебе обманили?" - Десятиною та приносами! Прокляттям ви прокляті... Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, - промовляє Господь Саваот: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір?" (Мал. 3:8-10)

За часів, коли на землі був райський сад, людина вперше згрішила через свою жадність мати те, що Бог зберігав для Себе. В результаті цього гріха проявились на світі хвороби, недуги та смерть. Треба зрозуміти, що Бог не посилає прокляття на віруючу людину за невнесення десятої частини її заробітку. Прокляття вже знаходяться в світі, але Божа ласка та провидіння оберігають нас від них. Ми даємо церкві десятину наших доходів не з примусу, а тому, що любимо Бога і маємо обовязок нести іншим людям Евангеліє. А на це потрібні гроші. Ми самі почули Євангеліє завдяки людям, які багато жертвували заради нього.

Внесення десятини на потреби церкви не є запорукою божественного зцілення, але невиконання цього, подібно всякій іншій непокрності, може перешкоджати вашій вірі одержати оздоровлення.