Псалми 104 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023

1
Благослови, душе моя, ГОСПОДА! ГОСПОДИ, Боже мій, Ти надзвичайно величний! Ти зодягнутий у славу і красу.
2
Ти облачаєшся в світло, як в одежу, і напинаєш небо, наче намет;
3
на водах будуєш Свої світлиці, а хмари робиш Своїми колісницями й рухаєшся на крилах вітрів.
4
Ти робиш вітри Своїми вісниками, а вогонь і полум’я — Своїми слугами.
5
Ти закріпив землю на її підвалинах, — вона навіки вічні не захитається.
6
Безоднею, наче плащем, Ти її вкрив. Навіть гори води покривають.
7
Ти лише пригрозиш, і вони біжать, — від гуркоту Твого грому втікають.
8
Вони (води) підіймаються в гори й опускаються в долини — на місця, які Ти для них визначив.
9
Ти встановив границі, яких вони не можуть переступити, щоб повернутися й знову покрити землю.
10
Ти джерела спрямовуєш у потоки, які ріками протікають між пагорбами у долини.
11
Вони напувають усіх польових звірів у долинах, — дикі осли тамують свою спрагу.
12
На їх берегах гніздяться небесні птахи, подаючи з-поміж листя свої голоси.
13
Ти зі Своїх горішніх світлиць напуваєш гори, — плодами Твоїх діл насичується земля.
14
Ти вирощуєш траву для худоби й рослини на вжиток людини, та щоб земля давала свої плоди —
15
вино, що веселить серце людини, олію, від якої сяє обличчя, а також хліб, що дає силу людині.
16
Насичуються вологою дерева ГОСПОДНІ — ліванські кедри, що Ти насадив.
17
На них пташки роблять свої гнізда, — лелека влаштовує своє гніздо на кипарисах.
18
Високі гори — притулок для диких кіз, скелі — сховище для борсуків.
19
Ти створив місяць, щоб визначати пори, — сонце знає час свого заходу.
20
Ти наводиш темряву і настає ніч, коли виходять усі лісові звірі.
21
Молоді леви ричать у пошуках здобичі, просячи у Бога для себе поживи.
22
Але сходить сонце, й вони повертаються і спочивають у своїх лігвищах.
23
Людина ж, навпаки — виходить, береться за своє діло, й працює аж до вечора.
24
Як же багато Твоїх діл, ГОСПОДИ! Ти все так мудро вчинив — земля сповнена Твоїм творінням.
25
На ній велике й безкрає море, в якому аж кишить усякої тварі — великої й малої.
26
Пливуть кораблі та левіятан, якого Ти створив, щоб йому в морі забавлятися.
27
Всі від Тебе чекають, що Ти даси їм їжу у відповідний час.
28
Даєш їм — вони нею живляться; відкриваєш руку Свою, — всі насичуються добром.
29
Коли ж відвертаєш Своє обличчя, їх охоплює страх. Віднімаєш їхнє дихання, вони гинуть і перетворюються в порох.
30
Пошлеш Своє дихання, вони будуть створені й Ти оновиш поверхню землі.
31
Нехай же Господня слава перебуває навіки, — хай Господь радіє ділами Своїми!
32
Від одного Твого погляду земля тремтить, а доторкнешся до гір, і вони почнуть диміти.
33
Тож співатиму ГОСПОДЕВІ протягом усього свого життя, — прославлятиму мого Бога, доки живу.
34
Нехай будуть приємними Йому і мої роздуми; я радітиму в ГОСПОДІ!
35
Нехай щезнуть нечестиві з землі, — хай не стане на ній беззаконників. Благослови, душе моя, ГОСПОДА! Алілуя.