Люди, які страждають від хвороб, часто задають собі питання: "Чому це сталося зі мною, чому прийшла хвороба?"

Хвороба - це неприродний стан організму, відхилення від норми. Хвороба обмежує можливості людини. І чим важче вона, тим більше обмежень накладається. Коли у нас щось болить, нам некомфортно, немає настрою робити щось корисне - розвивати себе, досягати поставлених цілей, допомагати іншим людям. Можна сказати, що хвороба - це шкідник, наш справжній ворог, який чекає нашого промаху, щоб почати свою "підступну" дію. Наприклад, ми погано одяглися у дощову погоду, самовпевнено вирішивши, що нічого з нами не станеться, промочили ноги - і у результаті застуда. Або ми розсердилися, кричали, надмірно хвилювалися, ображалися. І отримали "подарунок" - підвищений тиск. А якщо людина робить це постійно, живе цим, накопичує негатив, то через час трапляється інфаркт, інсульт, рак, цукровий діабет та ін. Навіть якщо трапляється травма, часто можна простежити зв'язок з "негативною" поведінкою людини незадовго до цього.

Біблія говорить нам, що будь-яка хвороба приходить внаслідок гріха. Господь Бог не створював хвороби. Перше слово про хвороби було виголошене у Біблії (книга Буття 3:16), коли Єві, яка згрішила, було сказано: "у стражданнях будеш народжувати дітей." Неправильний спосіб життя, зловживання у чому-небудь призводить до появи патології, яка через деякий час може навіть призвести до смерті.

"А похіть, започаткувавшись, породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть." (Якова 1:15)

"Бо заплата за гріх – смерть, а дар Божий – життя вічне у Христі Ісусі, Господі нашому." (До Римлян 6:23)

Наша імунна система створена Богом так, щоб своєчасно протистояти атакам вірусів та інших травмуючих факторів. І якщо в розумі людини панує мир і спокій завдяки надії на Бога, тіло само зробить свою "роботу" зцілення.

"ВІН  [Иисус] Він зазнав ураз за гріхи наші і страждав за беззаконня наші: покарання Його принесло нам мир, і ранами Його ми уздоровилися" (Ісаї 53:5)

Якщо у Біблії написано, що Він узяв наші хвороби, то це стосується ВСІХ немочей та хвороб. Після покаяння в гріхах та посвячення свого життя Богові, дух людини народжується згори, від Бога. Завдяки такому народженню в душі починається процес відновлення, приходить мир, прощення, любов. Через пізнання Ісуса Христа та Його обітниць, записаних у Біблії, у тілі людини, народженої згори, відбуваються процеси зцілення. Наша віра дуже важлива, оскільки саме через неї ми отримуємо зцілення.

У більшості випадків - це результат безвідповідальної, гріховної поведінки людини, результат вчинків плоті.

Існують кілька причин, що призводять до розумових розладів (у тому числі й до шизофренії). Вони можуть бути частиною проклять за невиконання заповідей Божих, наслідком гріха та непокори Богу.

"А коли ти не слухатимешся голосу Господа Бога твого і не будеш додержувати виконання всіх Його заповідей та постанов Його, то ... Ударить тебе Господь божевіллям, і сліпотою, і туподумством" (Повторення закону 28:15,28)

Також причиною їх виникнення можуть бути хвороба або травма. Іноді розумові розлади - це прояви демонічної діяльності. (Мф. 17: 14-21). Однак, якими б серйозними ці порушення не були, Слово Боже обіцяє християнину тверезість розуму - "розум Христов" (1 Кор. 2:16).

Слід остерігатися пояснювати будь-які прояви емоційної або розумової нестійкості впливом демонічних сил. У більшості випадків - це результат безвідповідальної, гріховної поведінки людини, вчинків плоті.

"Учинки тіла явні, то є: перелюб, блуд, нечистота, розпуста, ідолослужіння, чари, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, (спокуси), єресі, завидки, п'янство, гулянки тощо. Я про це попереджую вас, як і попереджав був, що хто чинить таке Царства Божого не успадкують" (До Галатів 5:19-21).

Не дивіться на свою ситуацію з точки зору переможеного, дивіться на неї з точки зору переможця! 

Коли молитесь за зцілення, довіряйте Богу. Прагніть до правильного сповідання Вашої віри. У Приповістках читаємо, що "веселе серце - ліки добрі", а "а дух прибитий висушує й кості" (Прит.17:22). Прийміть рішення не погоджуватися з хворобою. Бог створив тіло людини досконалим і, крім рідкісних випадків, хвороби приходять як наслідок нашого неправильного мислення або поведінки. Часто люди просто допускають хвороби в своє тіло, не опираючись їм на духовному рівні.

Віра у зцілення приходить, коли людина бачить себе у своєму мисленні здоровою, коли прагне чинити як здорова людина. Навіть якщо фізичними очима видно тільки проблеми, відбудеться те, що Ви будете бачити духовними очима. Одного разу Ісус зустрів чоловіка, що мав суху руку (прочитайте 12 главу Євангелія від Матвія). Він сказав йому: "Простягни руку твою". Чоловік не став думати, що неможливо протягнути суху руку, а просто послухався слов Ісуса і був зцілений.

Тут Ми бачимо таку послідовність:

Почув Слово → поміняв мислення згідно з почутим (став думати так: "Ісус бачить мене здоровим, інакше Він би не сказав мені протягувати руку") → духовна впевненість автоматично перейшла на фізичний рівень і мозок віддав команду → тіло "мобілізувалось" і рука піднялася, тобто стала здорова. Саме так працює наша віра.

Почніть молитву з читання віршів Біблії про зцілення. Читайте і моліться з вірою. Розмірковуйте про істини Біблії, постійно тримайте в пам'яті і говоріть біблійні обітниці . Ви побачите, що ситуація почне змінюватися і Дух Святий принесе реальність зцілення у Ваше життя. 

Наступні вірші можна використовувати під час молитви за зцілення.

як використовувати ці вірші у молитві, читайте тут.

"Коли мій народ, що зветься моїм ім'ям, упокориться, буде молитись та шукати обличчя мого, й навернеться від своїх лихих доріг, то я почую з неба й прощу гріхи їхні й вигою їхню землю."(2 Хроніка 7:14)

"І сказав: Коли ти пильно слухатимешся голосу Господа, Бога твого, і чинитимеш те, що йому довподоби, і вважатимеш на його накази, і дотримуватимешся всіх його установ, ані одної з тих недуг, що я навів був на Єгипет, не наведу на тебе: я бо Господь, твій цілитель."(Вихід 15:26)

"Господи, Боже мій, я візвав до тебе і ти вилікував мене."(Псал. 30:3)

"Він прощає усі твої провини, зціляє всі твої недуги."(Псал. 103:3)

"Він послав своє слово й вилікував їх, і врятував їх із могили." (Псал. 107:20)

"Розбитих серцем він ізціляє і перев'язує їх рани." (Псал. 147:3)

"Мій сину! слухай слова мої уважно, | нахили вухо до моїх глаголів. Нехай вони не відходять з-перед очей у тебе, сховай їх в осерді твого серця, вони бо життя тому, хто їх знайде, і здоров'я для всього його тіла." (Приповістки 4:20-22)

"Вчиню хвалу на їхніх устах: Мир, мир! - і тому, хто далеко й хто близько, - каже Господь: - Я його оздоровлю." (Исаїя 57:19)

"Ось піст, який я люблю: кайдани несправедливости розбити, пута кормиги розв'язати, пригноблених на волю відпустити, кожне ярмо зламати, з голодним своїм хлібом поділитись, увести до хати бідних, безпритульних, побачивши голого, вдягнути його, від брата твого не ховатись. Тоді світло твоє засяє, як зірниця, загоїться негайно твоя рана, спасіння твоє буде йти поперед тебе, Господня слава - слідом за тобою. Тоді візвеш, і Господь відповість, ти крикнеш, і він скаже: - Ось я!"(Исаїя 58:6-9)

"Господи ... Ти мене оздоровиш, ти мене оживиш."(Исаїя 38:16)

"Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на ньому, і його ранами ми вилікувані." (Исаїя 53:5)

"Дух Господа Бога на мені, бо Господь мене помазав. Він послав мене, щоб принести благу вість убогим, лікувати скрушених серцем, проголосити невольникам свободу, ув'язненим відкрити очі."(Исаїя 61:1 )

"Вилікуй мене, о Господи, щоб я одужав, спаси мене, щоб я врятувався, бо ти - моя надія!" (Єремія 17:14)

"Я перев'яжу твої рани і вигою тебе від болячки, - слово Господнє." (Єремія 30:17)

"Ходіть, до Господа повернімся: бо він розірвав, він і загоїть; він ударив, він і рани перев'яже."(Осія 6:1)

"Для вас же, що боїтеся імени мого, зійде сонце правди, і в його промінні буде спасіння. Ви вийдете вистрибом, немов на випасі телята." (Малахія 3:20)

"І ходив Ісус по всій Галилеї, навчаючи по їхніх синагогах, звіщаючи Добру Новину про Царство й вигоюючи всяку хворобу й всяку недугу в народі. Чутка про нього розійшлась по всій Сирії, і приносили до нього всіх хворих на різні недуги, знеможених стражданням, біснуватих, сновид, розслаблених, і він оздоровлював їх." (От Матф. 4:23,24)

"Оздоровлюйте недужих, воскрешайте мертвих, очищуйте прокажених, бісів виганяйте. Даром прийняли, даром давайте."(От Матф. 10:8)

"А вийшовши Ісус, побачив силу народу і змилосердився над ними та вигоїв їхніх недужих... й просили його, аби тільки приторкнутись їм до краю його одягу. І скільки їх доторкалося, одужували." (От Матф. 14:14,36)

"Тоді відповів їй Ісус: “О жінко, велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш.” І видужала її дочка від тієї години."(От Матф. 15:28)

"и і сила Господня була на ньому, щоб оздоровляти." (Від Луки 5:17)

"Він їх прийняв і говорив їм про Царство Боже та оздоровляв тих, що потребували того." (Від Луки 9:11)

" І через віру в його ім'я , оцього, що ви бачите й знаєте, його ім'я закріпилось, і віра, що через нього, дала йому повне видужання перед усіма вами." (Дії 3:16)

"Простягни твою руку на вилікування, нехай стаються знаки і чудеса іменем святого слуги твого Ісуса." (Дії 4:30)

"про Ісуса з Назарету, якого Бог помазав Святим Духом та силою і який прийшов, добро творячи та зціляючи всіх, що їх диявол поневолив, бо Бог був з ним." (Дії 10:38)

"і молитва віри спасе недужого, та й Господь його підійме; і як він гріхи вчинив, вони йому простяться. 16 Сповідайте, отже, один одному гріхи ваші й моліться один за одного, щоб вам видужати. Ревна молитва праведника має велику силу." (Якова 5:15,16)

"він сам у своїм тілі виніс наші гріхи на дерево, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливости, - ми, що його синяками зцілились." (1-е Петра 2:24)

"Любий, бажаю, щоб тобі в усьому велося добре і щоб ти був здоровим, так, як і душі твоїй ведеться добре." (3 Івана 2)

Ця добірка місць Святого Письма призначена для молитви за утвердження зцілення, забезпеченого віруючому Господом Ісусом Христом на Голгофському хресті.

Слово Боже говориться від свого імені або називаючи ім'я того, за кого ви молитесь. Вимовляйте Слово Боже з вірою, довіряйте Богові і чекайте, що Він виконає Свої обітниці. Важливо роздумувати над цими обітницями і просити Слово-Рэма розкрити зміст одкровення від Духа Божого, тобто що це значить для Вас. Да благословить Вас Господь!

Як берегти своє зцілення, читайте тут.

«Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів, та для праведности жили; Його ранами ви ЗЦІЛИЛИСЯ» (1 Петра 2:24)

1. Та мавши того ж духа віри, за написаним: "Вірував я, через те говорив", і ми віруємо, ТОМУ то й говоримо (2 Кор 4:13, Псалтир 115:1)
2. Батько мій Небесний! До Слів Твоїх дослухаюся, і до розмов Твоїх прихиляю вухо моє; нехай не відійдуть вони від очей моїх; зберігаю їх у середині серця мого, бо життя вони тим, хто їх знайде, а для тіла усього його лікування. Понад усе, що лише стережеться, серце своє стережу; бо з нього походить життя. Відкидаю від себе лукавство уст, віддаляю від себе крутійство губ (Приповісті 4: 20-24).
3. Прокляття Закону приходять на людину із-за її неслухняності голосу Господа Бога і через відсутність старання виконувати усі заповіді Його (Повторення Закону 28:15).
4. Всяка неміч, всяка хвороба, всякий біль, всяке погіршення здоров'я, всякий недолік, страх (крім, страху господнього), депресія, убогість, неприємні відчуття - і тому подібні диявольські речі й прояви - знаходяться під прокляттям (клятвою) Закону (Повторення Закону 28: 58-61).
5. Христос відкупив мене від прокляття закону, ставши прокляттям за мене, бо написано: "Проклятий усякий, хто висить на дереві", - Щоб Авраамове благословення в Ісусі Христі поширилося на мене (язичника), щоб обітницю Духа прийняв я вірою (Гал. 3:13-14)
6. Тож немає тепер жодного осуду мені, бо я ходжу в Ісусі Христі не по плоті, а за Духом, бо закон Духа життя в Ісусі Христі ВИЗВОЛИВ мене від закону гріха і смерті (Римл. 8: 1-2). Ісусом Христом Бог мій ВИЗВОЛИВ мене від цього тіла смерті (Римл. 7: 24-25).
7. Я, хто з Господом, є одним духом із Ним (Кор. 6:17), тому що я говорю як Божі Слова (1 Петра 4:11), а Господь поспішає виконати Своє Слово (Євр. 1:12).
8. Оживлює дух, тіло ж не допомагає ні в чому; слова що їх я вимовляю (з'єднавшись з Господом) є дух і життя (Івана 6:63). Бо слово Боже живе та діяльне ... (Євр. 4:12).
9. Я, святий, учасник небесного покликання пізнав Посланника й Первосвященика сповідання мого Ісуса Христа (Євр. 3: 1), тому приступаю з відвагою до престолу благодаті (Євр. 4:6). Я кажу так само, як Боже Слово (1 Петра 4:11), нехай жодне слово гниле не виходить їз уст моїх (Єф. 4:29).
10. Маючи ж Архиєрея великого, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, я буду триматися сповідання мого (Євр. 4:14). Я, праведний, вірою своєю житиму (Євр. 10:38. Авак. 2:4).
11. Я не з тих, хто хитається на загибіль, але стою у вірі на спасіння душі (Євр. 10:39).
12. Моя віра від слухання, а слухання через Слово Христове (Римл. 10:17).
13. Я маю віру Божу і КАЖУ горі цій (немощів, хвороб, недоліків, болю, страху, депресії, прокльонів, злиднів, неприємних відчуттів  - усьому диявольському): «Порушся та й кинься до моря», і не матиму сумніву в серці моєму, але вірю, що станеться по словам моїм, - БУДЕ МЕНІ все, що я говорю. Як обіцяв мені Ісус: УСЕ, чого в молитві я попрошу, вірю, що одержу, - і БУДЕ МЕНІ [збудеться на практиці і я побачу отримане свого часу] (Марка 11: 23-24).
14. Я не боржник плоті, чтобы за тілом жити;  я духом умертвляю тілесні вчинки, і ЖИТИ БУДУ ( Рим. 8:12-13 ). Не хлібом єдиним буду жити, але усяким словом, що виходить із уст Божих (Мф. 4:4).
15. Бо як дощ чи то сніг сходить з неба й туди не вертається, аж поки землі не напоїть і родючою вчинить її, і насіння дає сівачеві, і хліб тому, хто їсть. Так і слово Господнє, яке виходить з уст моїх (коли я говорю як Слово Боже – 1 Петра 4:11), воно не вертається до Господа порожнім (і до мене, котрий перебуває у Христі, коли слова Його в мені перебувають – Івана 15:7), але зробить те, для чого Господь послав його (Ісаї 55: 10-11).
16. Дух Того, Хто воскресив Ісуса із мертвих, живе в мені, і Той, Хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельне тіло моє через Свого Духа, що живе в мені (Римл. 8:11).
17. Насаджений у домі, я квітую на подвір’ях Бога нашого, іще в сивині буду цвісти, буду ситий та свіжий, щоб розповідати, що щирий Господь, моя скеля, і в Ньому неправди нема! (Псалми 91:14-16).
18. Бо для Бога нема неможливої жодної речі! (Луки 1:37).
19. Господь сказав мені: Ти добре бачиш, бо Я пильную Свого слова, щоб воно СКОРО ВИПОВНИЛОСЯ (Євр. 1:12).
20. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє - святе ім'я Його! Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі добродійства Його! Всі провини мої Він прощає , ЗЦІЛЮЄ всі недуги МОЇ; Від могили життя моє визволяє, Він милістю та милосердям мене коронує; Він бажання моє насичає добром (в іншому перекладі - УСТА МОЇ), відновлюється, мов той орел, юність моя (Псалми 102: 1-5).
21. Я відкриваю вуста свої, і Господь наповнює їх (Псалми 80: 11). Від плоду вуст моїх я насичуюся добром (Приповісті 12: 14). Від плоду вуст моїх насичується мій шлунок (Приповісті 18:20).
22. Смерть та життя - у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає (Приповісті 18:21).
23. Життя і смерть запропоновано мені, благословення та прокляття. Вибираю ЖИТТЯ, щоб жив я і потомство моє, любив Господа, Бога мого, слухався голосу Його і линув до Нього; бо ж Він - ЖИТТЯ моє і довгота днів моїх, щоб перебувати мені на цій землі, яку заприсягнув Господь Авраамові, Ісаакові та Якову, дати їм (Повторення Закону 30:19-20).
24. Бо не дав мені Бог духа страху, але сили і любови і здорового розуму (2 Тим. 1:7).
25. Той, Хто в мені - (Дух життя у Христі Ісусі), більший того, хто в світі (духа гріха і смерти) (1 Івана 4:4).
26. Бо закон Духа життя в Христі Ісусі ВИЗВОЛИВ мене від закону гріха і смерти (Римл. 8:2).
27. Нехай жодне слово гниле не виходить із вуст моїх, але тільки добре для повчання у вірі, щоб воно подало благодать тим, хто чує (у тому числі й мені самому) (Єф. 4:29).
28. Не турбуюся ні про що, а в усьому виявляю Богові мої бажання молитвою і проханням з подякою, - І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця моє і мої думки у Христі Ісусі (Филип’ян 4: 6-7).
29. Молюся, щоб я був здоровим і досягав успіху у всьому, як досягає успіху душа моя (3 Івана 2). А моя душа досягає успіху, тому що я прислухаюсь до слів Господа, і до речей Його прихиляю вухо моє (Приповісті 4:20-24).
30. І ось яку відвагу я маю до Господа, що коли прошу зараз по волі Його (затверджуючи моїм сповіданням віри ЗЦІЛЕННЯ, що належить мені у Христі, - 1 Петра 2:24), Господь СЛУХАЄ мене. А як ЗНАЮ, що Господь слухає мене в тому, чого я прошу ЗАРАЗ - ЗНАЮ і те, що ОДЕРЖУЮ те, чого прошу від Господа (1 Івана 5:14-15).

Якою б не була ваша ситуація, ніколи не забувайте, що Господь сильніший за будь-який рак, і тому ви в змозі побороти цю недугу!

Ваш перший бій у битві з раком ви можете виграти, якщо позбудетесь страху. Прийміть сміливе рішення - виступити проти цього Голіафа і, поборовши страх, наповнити серце надією і вірою, котра засновується на Божих обітницях, які даруванні нам у Слові Божому. Така віра допоможе вам вистояти проти будь-яких фізичних або духовних нападів диявола. Навіть якщо ваше здоров'я було підірвано через рак, ще не пізно зміцнити вашу віру в Бога, почати ще більш пристрасно шукати на Його допомогу і просити Його дарувати вам мир і зцілення від недуги.

«Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі добродійства Його! Всі провини Твої Він прощає, всі недуги твої вздоровляє. Від могили життя твоє Він визволяє. Він милістю та милосердям тебе коронує. Він бажання твоє насичує добром, відновиться, мов той орел, твоя юність!» (Пс. 102:2-5)

Велика частина онкозахворювань виникає через неправильне харчування, через токсини, що знаходяться у повітрі, яким ми дихаємо, і у воді, яку ми п'ємо. Все це разом із малорухливим способом життя руйнує імунну систему і призводить до захворювання. Виснаження імунітету також має місце, коли людина постійно перебуває у пригніченому стані, стурбованості або інших негативних руйнівних емоціях: страх, гнів, заздрість, жалкування про щось, відчуження, ненависть, гіркота й сором. Тому наступним кроком на шляху до оздоровлення буде перехід до повноцінного харчування, розумного, здорового способу життя та емоційного зцілення.

Рішуча відмова від негативних емоційних реакцій, правильне відношення до життя і регулярне вивчення Слова Божого, котре має силу руйнувати негативні емоції і настрої, що загрожують нашому життю і здоров'ю, допоможуть подолати хворобу. Який би стан відчаю вас не охоплював, пам'ятайте, що Господь завжди любить вас, турбується про вас і опікується вами. Він зацікавлений у тому, щоб ви жили і процвітали. Будь-якої миті ви можете кликати до нього, шукати спілкування з Ним, яке, здатне спочатку зцілити вашу душу, а потім також і тіло.

Неплідність може мати місце не тільки в тілі, але й в інших сферах життя. Однак, якщо ми шукаємо, як виконати волю Господа, Він Сам робить нас плідними.

Чи є щось неможливе для Бога? Біблія говорить, що « неможливе людям можливе для Бога» (Лк.18:27). Більш того, Ісус сказав батькові, який привів до Нього біснуватого сина: «Щодо того - якщо можеш - то все можливо тому, хто вірує.» (Мар.9:23).

У 11 главі послання до Євреїв читаємо: «Віра є запорукою того, чого сподіваємося, - доказ речей невидимих» (Евр.11:1). Іншими словами, віра – це здійснення того, на що ми сподіваємося. Вона приходить, коли ми уважно слухаємо або читаємо Слово Боже, а після - чинимо так, як там написано.

Якщо людина прийняла рішення вірити і чекати від Бога відповідь на свою потребу, необхідно діяти відповідно до своєї віри. В одній зі своїх книг Девід Йонггі Чо говорить про жінку, якій лікарі сказали, що у неї ніколи не буде дітей. Але ця жінка молилася Богу про народження дитини, і відповідно до своєї віри вона навіть переставила у кімнаті меблі й придюала дитяче ліжечко. Всі говорили, що вона збожеволіла, над нею сміялися, але вона вперто продовжувала купувати необхідне для малюка, вона продовжувала перебувати у вірі. І Бог здійснив очікуване, вона народила дитину всупереч своїй хворобі, всупереч обставинам і нерозумінню оточуючих.

Якщо у вас поки що не виходить народити дитину, продовжуйте стояти в вірі, говорити, звертаючись до свого тіла в ім'я Ісуса, наказує йому зцілитися. « Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: Двигнись і кинься у море, та не сумніватиметься у своїм серці, лише віруватиме, що станеться те, що каже, - то буде йому так» - передає слова Ісуса євангеліст Марк (Мк. 11:23). Гора – це все те, що заважає вам у народженні дитини, Ви можете сміливо наказувати горі піти геть, при цьому найважливіше - не сумніватися в серці своєму.

«Смерть і життя - у владі язика» говориться у Приповідках 18:21. Словами можна проклясти і можна оживити. Намагайтеся завжди говорити правильні слова по відношенню до себе, свого тіла, свій сім'ї. Може бути колись раніше ви сказали зі злістю слова прокляття по відношенню до себе. Може бути слова прокляття говорили ваші родичі або знайомі. Силу цих слів треба зруйнувати в молитві до Господа. Слід покаятися, якщо Ви говорили самі, а якщо це були інші люди – необхідно   простити їх.

Бог ніколи не позбавляє дітей, навпаки, Він їх дає. Дітей краде диявол. Дияволи й траба протистояти. Для цього згідно Якова (4:7) ми маємо спочатку підкоритися Богу. Апостол Павло у посланні да Ефесян 6:10-14 закликає нас зодягнутися в повну зброю Божу. Ми радимо роздумувати над цими словами і намагатися чинити так, як говорить Біблія.

Пригадаймо ще два чудових приклад з Біблії. Мати пророка Самуїла, яка молилася в храмі про дитину й обіцяла віддати її на служіння Господу (1 Самуїла 1 розділ). Вона виливала своє серце перед Богом, не звертаючи уваги на те, як це виглядає в очах людей. Інша жінка - Сара, дружина Авраама - народила дитину в 90 років по вірі її столітнього чоловіка, хоча вона не могла мати дитини і в молоді роки. Це було справжнє диво від Господа. Авраам був упевнений в невидимому, він сподівався на Господа, був слухняний Господу - і диво сталося. .

Господь може створити диво і у вашому житті, зміцнює Господом і могутністю сили Його, моліться згідно віршів з Писання про зцілення. Вивчайте Біблію, тому що Її слова - ліки для нашого тіла. (Приповістки 4:20-22). Також вам потрібне спілкування з іншими віруючими.

"Жінка твоя, неначе лоза плодовита, у середині дому твого. Діти твої, мов парості оливки, навколо столу твого. Ось так буде благословенний чоловік, що Господа боїться! " (Пс. 128:3-4)

Як отримати зцілення від Бога, коли лікарі сказали: «Надії немає!»

Багато людей ніколи не отримують від Бога зцілення тільки тому, що не знають, як вивільняти свою віру. Для цього по-перше, потрібно бути впевненим у своєму спасінні. Потім – сповідати свої помилки і гріхи. І далі – молитися, поки віра в Бога не стане реальною і живою.

П'ять кроків до повного зцілення:

1. Віра приходить від того, що слухаємо

2. Упокоріть себе

3. Не журіться ні про що

4. Вибачте тих, хто образив вас

5.  Шукайте ж найперш Христа, а не зцілення.

(За матеріалами книги Джека Коу "Зцілюючи невиліковне")

Якщо вас мучить неспокій, безсоння або страхи, необхідно почати з покаяння 

Безсоння, як правило, не виникає на рівному місці. Причинами безсоння є занепокоєння з приводу хвороб, неприємностей, фінансових труднощів, сімейних проблем тощо. Найчастіше безсонням страждають люди похилого віку. Іноді воно може бути наслідком демонічної діяльності. Будь-яке занепокоєння і стурбованість в будь-якому своєму прояві, є як правило результат надмірної зосередженості на своєму "я" (еоцентризму).

Занепокоєння є гріхом, тому що воно грунтується на страху, а не на вірі. Біблія говорить нам, що "все бо, що не з віри, - гріх" (Рим. 14:23). Тому, якщо вас мучить неспокій, безсоння або страхи, необхідно почати з покаяння. Ісус обіцяє спокій тим, хто прийде до Нього.

"Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим." (Матф. 11:28).

Якщо ви повірите в те, що Бог вирішить всі ваші проблеми, обов'язково прийдуть зміни. Просіть у Бога мудрості, щоб розібратися в причинах, які викликали безсоння і ліквідувати їх. Прийміть рішення постійно хвалити і прославляти Господа, читати і роздумувати над Його Словом - Біблією. Перенесіть всі вашу увагу на Нього. Думайте про Бога, а не про свій стан. Робіть це навіть під час безсоння. Почніть брати участь в церковних служіннях, спільних молитвах з іншими віруючими. Якщо ви будете діяти з волі Божої, прийде результат.

Продовжуйте вірити, незважаючи на обставини хвороби

Сліпий чоловік на ім'я Вартимей був зцілений через свою віру в Ісуса. Біблія розповідає його історію.

" І приходять вони в Єрихон. Коли ж він з учнями своїми і з силою народу виходив з Єрихону, син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги. Довідавшися, що то Ісус з Назарету, закричав він і промовив: "Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!" Багато сварили його, щоб мовчав, та він кричав ще більше: "Сину Давидів, змилуйся надо мною!" Ісус же спинивсь і каже: "Прикличте його!" Кличуть, отже, сліпого й говорять до нього: "Бадьорся! Устань лишень, кличе тебе." Він же, скинувши свою верхню одежу, скочив і підійшов до Ісуса. Ісус, до нього звернувшись, каже: "Що ти хочеш, щоб я зробив тобі?" А сліпий йому: "Учителю мій, - щоб я бачив!" Сказав Ісус до нього: "Іди, віра твоя спасла тебе." І негайно прозрів той та й пішов дорогою за ним" (Марк. 10:46-52).

Якби Вартимей сидів і думав: „Ну якщо на те є воля Ісуса, то Він зцілить мене…” Що б тоді сталося? Вартимей ніколи б не прозрів, хоча з цієї історії явно випливає, що Ісус хотів його зцілити. Ми бачимо, що Ісус не шукав Вартимея. Він просто йшов мимо нього. І, якби Вартимей не почала кричати, Ісус пройшов би мимо. Це означає, що Вартимей не отримав би зцілення. Перша ознака віри Вартимея полягає в тому, що він почав кричати до Ісуса.

По-друге, зверніть увагу на те, що Вартимей не слухав, що говорять оточуючі. Коли вони намагалися змусити його замовкнути, він починав кричати ще сильніше. Це також свідчить про його віру.

По-третє, Ісус не відразу відповів на крики Вартимея. Якби Вартимей перестав кричати, то ніколи не отримав би зцілення. Це відноситься і до нас. Нам необхідно бути наполегливими у молитві , навіть якщо нам здається, що ми не отримуємо відповіді на молитву. Саме в ці моменти перевіряється наша віра. Продовжуйте стояти у вірі, незважаючи на ворожі нам обставини.

Біблія говорить, що коли нарешті Ісус попросив його підійти, то Вартимей „скинув з себе верхній одяг”. Залишити свій одяг для сліпого було рівносильно його втрати. Він міг це зробити тільки у разі, якщо вірив, що вже ніколи не буде сліпим. Ісус ще раз перевірив віру Вартимея, коли той вже стояв перед Ним. Він запитав Вартимея, чого він хоче, і з відповіді випливає, що Вартимей вірив, що Ісус зцілить його від сліпоти..

Нарешті, Ісус говорить Вартимею, що його зцілила його віра. Якщо лікування по вірі було можливо для Вартимея, то воно можливе і для кожного з нас, тому що Бога відноситься однаково до кожного з нас.

Чи готові ми шукати свого Спасителя більше, ніж зцілення, більше ніж будь-які інші Його дари?

Як часто ми дякуємо Господеві за те, що Він для нас робить? Чи не забуваємо, радіючи щодо отриманого у молитві, прийти до Бога і подякувати Тому, Хто віддав найдорожче - своє життя - щоб ми мали перемогу.

"Коли він входив в одне село, вийшло йому назустріч десять прокажених, що стояли здалека. Вони піднесли голос і казали: “Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами!” Побачивши їх, він промовив: “Ідіть та покажіться священикам.” І сталось, як вони йшли, очистилися. Один же з них, побачивши, що видужав, повернувся, славлячи великим голосом Бога. І припав лицем до ніг Ісуса, почав йому дякувати. Він був самарянин. Озвавсь Ісус і каже: “Хіба не десять очистилось? Де ж дев'ять? І не знайшовся між ними, щоб повернутись, Богові хвалу воздати, ніхто інший, окрім цього чужинця?” І він сказав до нього: “Встань, іди: віра твоя спасла тебе.”." (Лк.17:12-19)

Десять прокажених зустріли Ісуса. Вони не сміли підійти через свою хворобу. Вони кричали здалеку:"Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами!". Вони добре розуміли, до Кого вони закликали. Вони навіть не говорили про свою хворобу, вони волали до милості ... І Бог учинив їм милість ... Ісус сказав, щоб вони пішли здатися священикові. Його слова точно відповідали закону, який був записаний Мойсеєм. І вони, бувши ще фактично хворими, пішли. Чи була у них віра в те, що вони будуть зцілені? ... Так ... Інакше вони б не рушили з місця. Бажали вони виконати Закон? Так, вони були слухняні закону Мойсея. Всі десятеро зцілилися по дорозі до священика ...

Нам часто здається, що як тільки ми одужаємо, у нас почнеться радісне щасливе життя - ми будемо вірити в Господа і служити Йому. Але чи достатньо цього в очах нескінченно люблячого нас Бога?

Тільки один з десяти - чужинець, самарянин, з тих, хто не дотримувався законів Мойсея так ретельно, як іудеї, - раптом зрозумів, що через ці передписані обряди він упускає щось дуже важливе. Щось, що не вписується у рамки традиційного життя, до якого вже давно звикли. Він відчув, що йому необхідно особисто зустрітися з тим, Хто зцілює, Хто спасає...

І колишній прокажений побіг до Ісуса, голосно прославляючи Бога. А коли добіг - впав на коліна перед своїм Спасителем, показуючи всім своїм єством, як він вдячний Ісусу, як високо він цінує і шанує Його ... Це був момент зустрічі людини з Богом. Щось змінилось. Ця людина вже не була такою, як раніше ... "Віра твоя спасла тебе!" - сказав колишньому прокаженому Ісус.

Чи залишилися ті дев'ять зціленими? Скоріше за все, так. Але врятованим виявився тільки один. Решта дев'ять так і не дізналися, що Бог бажає їм дарувати щось більш цінне, ніж просто зцілення.

Чи готові ми шукати свого Спасителя більше, ніж відповіді на наші молитви до Нього, більше ніж будь-які інші Його дари?

Все залежить від тебе. Якщо захочеш, ти зможеш отримати своє чудо

"І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить! А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами! А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого... А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені! А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам... 27 Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів. Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала." (Мв. 15:22-28)

Вона кричала: "Помилуй, Господи!". Бажання допомогти дочці спонукало її бути наполегливою. Але Ісус начебто не чув ... Принаймні не показував це ... А потім заявив, що Він посланий тільки до Ізраїльтян і чужим не варто на Нього розраховувати.

Коли Сам Бог говорить такі слова, здавалося б, залишається тільки повернутися і піти ... Але хананеянка була не згодна. Схилившись перед Ісусом, вона молила хоча б про крихти Його божественної уваги. Вона ні на мить не сумнівалася, що Бог може зцілити її дочку ... Прекрасно усвідомлювала, що язичниця, що "недостойна". Але, сподіваючись на милість, просила невідступно.

Винагорода її була велика. По-перше, вона отримала те, чого так сильно хотіла - зцілення доньки. По-друге, тільки їй, єдиній (у всіх чотирьох Євангеліях), Ісус сказав: "Твоя віра велика!".

Чи часто ми такы невідступні, як та жінка, коли просимо допомоги у Господа для отримання того, чого так гостро потребуємо? Чи часто ми так змиряємося, як вона, щоб, звеличуючи Подателя усілякої милості, задовольнятися найменшим? Навіть, коли нам здається, що Бог не чує, чи продовжуємо ми просити і змирятися перед Ним?

Ісус прагне сказати й тобі теж: "Твояс віра велика!". Все залежить від тебе. Якщо захочеш, ти зможеш отримати своє чудо.

Шлях до Бога починається з молитви. Натисніть ТУТЬ, щоб помолитися разом з нами.  

Якщо ти вже довгий час хворий, якщо твоя проблема не вирішується, подивись у своє серце - чи вмієш ти терпіти, чи готовий почути те, що говорить тобі Господь? Чи готовий ти бути слухняним Богу, щоб відвернутися від гріха і прийняти реальність зцілення від Бога у своє життя?

"Є в Єрусалимі при Овечих воротах купелеве місце, по-єврейському воно зветься Витесда, що має п'ять критих переходів. Лежала в них сила недужих, сліпих, кривих, усохлих, які чекали, коли то зрушиться вода: ангел бо Господній сходив час від часу в купелеве місце та й заколочував воду, і хто, отже, перший поринав по тому, як вода заколочувалася, то одужував, - хоч яка б там була його хвороба. Один чоловік там був, що нездужав тридцять і вісім років. Побачив Ісус, що він лежить, а довідавшися, що було воно вже дуже довго, каже до нього: «Бажаєш одужати?» «Не маю нікого, пане, - одрікає йому недужий, - хто б мене, коли ото вода зрушиться, та й спустив у купіль: бо ось тільки я прийду, а вже інший передо мною поринає.» Мовить Ісус до нього: «Устань, візьми ложе твоє і ходи!» Відразу ж і одужав той чоловік, і взяв ложе своє і почав ходити. Був же той день - субота.."( Івана 5:2-9)

День за днем він невідривно дивився на воду. Він мав побачити раніше за всіх, коли вона розпочне колихатися, щоб відразу ж повзти до води ... щоб встигнути раніше за всіх ... і зцілитися. У його стані це було практично неможливо. Не було сил - хвороба. Не від кого було чекати допомоги ...

Тридцять вісім років очікування ... Тридцять вісім років шукав будь-яку можливість, щоб увійти у воду, коли Ангел почне збурювати її ... Він уже постарів очікуючи ... Він дуже довго чекав ... Навіть не уявляв, як це зцілення відбудеться - бо очікував неможливого ... Проте вірив, що настане час, коли його заповітна мрія здійсниться, - і саме тому не відходив.

І все ж, незважаючи на свою завзятість в очікуванні, за тридцять вісім років він не зрозумів найголовнішого ... Як тільки Ісус заговорив з ним, цей розслаблений відразу ж виклав своє розуміння зцілення: «не маю людини, яка б опустила мене в купальню ... коли ж я приходжу, інший вже сходить перше, ніж я». Виходить, що всі ці роки він сподівався на якусь людину або на себе самого ... І ось тепер, коли Ісус стояв поруч, розслаблений нарешті відвів свій погляд від води і спрямував на Бога - Бога, Який співпереживає, Який бажає допомогти.

І ось серед усього цього шуму, серед натовпу, він вловив слова, що зцілюють. Тепер він не став говорити, що це неможливо. Після стількох років хвороби, він був вже готовий слухатися Господа. Він взяв свою постіль ... Незважаючи на суботу, незважаючи на засудження юдеїв ... Але зцілення ще не було закінчено. Пізніше Ісус знову знайшов його. «Більше не гріши», - сказав Христос. Ісус знав, що тепер Його слова будуть сприйняті, оскільки після зустрічі з Богом, серце людини вже не залишається таким, як було раніше.

Життя, що пройшло в очікуванні дива, змінило серце, навчило терпінню. Терпеливий готовий слухатися, готовий змінюватися. Якщо ти вже довгий час хворий, якщо твоя проблема не вирішується, подивись у своє серце - чи вмієш ти терпіти, чи готовий почути те, що говорить тобі Господь? Чи готовий бути слухняним Богу, щоб відвернутися від гріха і прийняти реальність Божого зцілення у своє життя?

Більшість християн вірять, що Бог має силу зціляти хворих и часто це робить. Проте факт залишається фактом - багато людей безуспішно намагаються отримати потрібне їм божественне оздоровлення, інші ж, одержавши, не можуть зберегти його і знову хворіють. Що ж треба зробити, щоб у відповідь на молитву прийшло зцілення? Що перешкоджає успіху у цій добрій справі? Розберемо декілька причин. Досліджуйте їх разом з Духом Святим, бо тільки Він може відкрити людині дійсну причину її невдачі. Будьте готові зробити необхідні виправлення, щоб отримати зцілення від Бога.

1. Дехто не одержує зцілення тому, що не прощає іншим

В Біблії є багато обітниць Божого оздоровлення. В Євангелії від Марка (11 розділ) Ісус Христос впевнено заявляє, що ми можемо мати усе, що в молитві попросимо з вірою. Таким є закон віри. Бог не робить помилок. Його Слово правдиве. Коли Слово говориться, воно підрублює коріння страшної хвороби. І хоч у мить промови зовнішній вигляд залишається той самий, але через деякий час результат стає наглядним.

Але далі ми дізнаємось, що існують умови для одержання зцілення. Хоч вірою завжди можна отримати бажане, стан душі людини може перешкоджати застосуванню віри. Якщо серце людини не є всепрощаючим, то своєю вірою вона не може досягти Бога, щоб Він її вислухав. 

"Майте віру в Бога. Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: Двигнись і кинься у море, та не сумніватиметься у своїм серці, лише віруватиме, що станеться те, що каже, - то буде йому так. Тому й кажу вам: Усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, - і буде вам так. І коли стоїте на молитві, прощайте, як маєте щось проти кого-небудь, щоб і Отець ваш, який у небі, простив вам провини ваші. Коли ж ви не простите, то й Отець ваш, який у небі, не простить провин ваших." (Мк. 11:22-26)

Гіркота духу є одним із найнебезпечніших ворогів віри і, якщо людина скоро не позбудеться її, то вона отруїть душу і зробить її тіло хворим.

2. Дехто скеровує свою увагу на природні речі, а не на Ісуса Христа

Біля купальні Віфезда лежало багато хворих та калік. Але Ісус зцілив тільки одного. Всі інші так пильно стежили, коли вода порушиться у купальні, що не помітили божественного лікаря, що з'явився посеред них. Їх більше цікавило прийняти оздоровлення, ніж прийняти Оздоровителя. Вони думали, що їхнє одужання залежить від того, щоб скоріше за всіх залізти у воду. І лише один слабий чоловік втратив надію дістати зцілення, оскільки хтось інший завжди опинявся у воді раніше його. Саме тоді, коли надія дістати зцілення у такий спосіб була втрачена, він мав час побачити Незнайомого, Який там з'явився. Саме йому Господь і сказав: "Хочеш бути здоровим? Уставай, візьми ложе твоє - та й ходи!" (Ів. 5:8)

Важливою умовою для одержання зцілення є необхідність усвідомлення, що Ісус Христос є великим Лікарем, божественний дотик Якого дає нам зцілення.

3. Дехто шукає зовнішніх ознак зцілення, а не Слова Божого

Іноді люди пропускають нагоду одержать зцілення, бо не можуть повірити, якщо не побачили ознаки оздоровлення або раптове чудо. Бог дійсно робить чудеса, але до більшості людей зцілення приходить поступово. 

В Біблії говориться про сирійського воєначальника Наамана. Він приїхав до єврейського пророка Єлисея, щоб зцілитись від прокази і дуже розгнівався, коли Єлисей не вийшов до нього, але велів йому сім разів скупатись у річці Йордан. Нааман чекав якогось пишного ритуалу, проте опинився у ситуації, коли потрібно було просто послухатись пророка. Так і нам, якщо ми бажаємо зцілитись, нам необхідно звернутись до Бога і виконати Його настанови, дані в Біблії. Іноді Господь робить чудові, наглядні чудеса зцілення, але часто оздоровлення приходить поступово і без всяких особливих проявів Божої сили.

Слід триматись біблійної обітниці та вірити Божому Слову без жодного сумніву. Якщо наша віра не похитнеться, то зцілення обов'язково станеться.

4. Дехто покладає надію на лікарів, замість Бога

Лікарі грають важливу роль у житті суспільства. Вони надають цілий ряд корисних, необхідних медичних послуг. Виправляють суглоби, перев'язують рани, пломбують зуби, рядять, як дбати про здоров'я, допомагають при пологах. Не можна розмежувати, де закінчується людська послуга і розпочинається Божа поміч, бо знання, що мають лікарі, також прийшли від Бога. Але наступає момент, коли хворій людині необхідно повністю довіритись необмеженому Вседержителю, якщо вона бажає дістати надприродне оздоровлення.

"Так говорить Господь: Проклятий той муж, що надію кладе на людину, і робить раменом своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступає" (Єремії 17:5)

Коли людина, яку зцілив Ісус Христос, залишить цього божественного Лікаря і почне вдаватись до інших способів лікування, то подібно царю Асі з Біблії, вона може побачити, що жоден з людських лікарів не дає їй зцілення. "У хворобі своїй не звертався він до бога, але до лікарів" (2 Хр. 16:12)

Також можлива й інша помилка - людина може чванитись тим, що повністю покладається на божественну допомогу і ніяких ліків не вживає. Це може бути проявом духу гордості. Якщо людина перестане вживати медикаменти, то це ще не гарантує їй надприродного оздоровлення. Слід зазначити, що вживання ліків не обов'язково стає перешкодою для одержання зцілення. Власне той факт, що людина покладає свою надію на Бога, забезпечує їй зцілення. При цьому неважливо, вживає людина ліки, чи ні.

Іноді буває, що особи, які вдавались до природних способів лікування, зрозуміли, що своєю вірою вони вже не зможуть набути божественного зцілення аж до моменту, коли перестануть вживати ліки. Тоді вони відмовляються від них і їх віра починає працювати. Оскільки приймання ліків по різному впливає на людей, то у конкретних випадках треба особисто у молитві шукати, як дивиться Бог на цю ситуацію.

5. Дехто має нерозкаяний гріх

"Отже, признавайтеся один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам оздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного" (Як. 5:16)

Гріх проти ближньої людини може бути причиною неодержання зцілення. Непокірність наказу Біблії про визнання гріхів може перешкодити порятунку від хвороби. Бог дав людині совість, яку буває нелегко заглушити при згадуванні про несправедливий, злий вчинок. Такий стан сумління людини може бути перешкодою для одержання зцілення вірою. "Улюблені - коли не винуватить нас серце, то маємо відвагу до Бога" (1 Івана 3:21).

Тобто з Біблії ми розуміємо, що є люди, які не дістають зцілення, коли згрішили проти своїх ближніх, при цьому не просять у них пробачення і не залагоджують справи належною розплатою. Після смиренного дослідження свого серця з метою встановити, що поганого заподіяли ближньому, та після щирих зусиль залагодити справу, треба передати діло в руки Господа.  Дістати прощення від Бога іноді буває легше, ніж людині простити самій собі. 

Часом буває, що один із членів церкви впадає у якийсь ганебний гріх. Не звертаючи уваги на всі попередження, ця віруюча людина продовжує поводити себе зухвало. І якщо її не зупинити, моральний стан усього зібрання може понизитись. В таких ситуаціях застосовується божественне покарання: "віддати такого сатані на погибель тіла, щоб дух спасся Господнього дня" (1Кор. 5:5). Божественне милосердя допускає інді серйозну хворобу, щоб привести таку людину до спокути.

6. Дехто обкрадає Бога

Пророк Малахія об'явив, що на деяких людях лежить прокляття за обкрадання Бога. Серед цих проклять - немочі і хвороби.

"Чи Бога людина обманить? Мене ж ви обманюєте, ще й говорите: "Чим ми Тебе обманили?" - Десятиною та приносами! Прокляттям ви прокляті... Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, - промовляє Господь Саваот: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір?" (Мал. 3:8-10)

За часів, коли на землі був райський сад, людина вперше згрішила через свою жадність мати те, що Бог зберігав для Себе. В результаті цього гріха проявились на світі хвороби, недуги та смерть. Треба зрозуміти, що Бог не посилає прокляття на віруючу людину за невнесення десятої частини її заробітку. Прокляття вже знаходяться в світі, але Божа ласка та провидіння оберігають нас від них. Ми даємо церкві десятину наших доходів не з примусу, а тому, що любимо Бога і маємо обовязок нести іншим людям Евангеліє. А на це потрібні гроші. Ми самі почули Євангеліє завдяки людям, які багато жертвували заради нього.

Внесення десятини на потреби церкви не є запорукою божественного зцілення, але невиконання цього, подібно всякій іншій непокрності, може перешкоджати вашій вірі одержати оздоровлення. 

 

 

1. Не припиняйте вірити, що ви зцілені

Чи знаєте ви, що втратити зцілення неможливо? Зцілення - це факт. Це завершена дія, яку Ісус Христос звершив на хресті, а не матеріальна річ, яку можна втратити. Зціленням можна знехтувати або відмовитися від нього, але втратити неможливо. Можна втратити здоров'я. Наприклад, у вас не було здоров'я, за вас молилися, - і ви стали здорові. Але якщо ви знову захворієте, цей стан можна назвати втратою здоров'я. Незалежно від того, чи хворе ваше тіло зараз, чи здорове, Слово Боже не змінюється, - «ранами Ісуса ви зцілилися».

Коли нам кажуть, що ми хворі, то це не зовсім так. Фактично, захворіло наше тіло, але не наш дух. Хвороба має відношення до тіла, а не до духу. Духовне тіло у народженого згори християнина не хворіє. Воно у повному порядку. Наприклад, якщо у людини ампутували руку, чи означає це, що й духовне тіло втратило руку? Ні. У дусі цієї людини, як і раніше, рука залишається. Ось чому Богу не складає труднощів знову створити нову руку. Адже фактично вона вже є у дусі, а технічно (у фізичному тілі) мають з'явитися нові кістки, м'язи та тканини.

Те, як ви ставитеся до хвороби та зцілення, є питанням вашої віри. Зцілення утримується таким же чином, як і приймається - вірою. Не припиняйте вірити, що ви зцілені, тому що ви дійсно вже маєте зцілення.

Питання: «Чи маю я проголошувати, що я одужав, якщо я ще хворію?»

Якщо ви по справжньому вірите у те, що сповідуєте, тоді говорячи про своє одужання, ви не брешете. Давид каже «Я вірив і тому говорив». Спочатку він вірив, а потім говорив. Питання не у проголошенні, а у вашій вірі. Якщо ви реально вірите, то ця віра дозволить вам прийняти зцілення.

Наприклад, літаки є набагато важчими за повітря, але вони все ж таки літають. Якщо я зможу скинути цей літак із гори униз, чи полетить він? Ні. Що змусить його впасти та, можливо, розбитися? Закон тяжіння. Чи є закон тяжіння фактом? Так. При цьому кожен Закон має у собі наслідки його порушення. Але коли літак розганяється, він набирає швидкість, і під його крилами спрацьовує закон аеродинаміки, який піднімає літак. Якщо літак летить, закон тяжіння перестає діяти? Ні. Але як же літак летить? Закон тяжіння поступається закону аеродинаміки. Щоб розігнати літак до дії закону аеродинаміки, необхідна злітна смуга. Чим сильніше двигун, тим коротша смуга потрібна. Біблія говорить нам про «закон віри», який перевершує «закон факту». Хвороба - це факт. Коли ж ви починаєте рухатися у вірі, потрібен час і розгін, щоб «закон віри» перевершив «закон факту». Весь цей час ви їдете по злітній смузі. Це не означає, що нічого не відбувається, ви просто набираєте швидкість для моменту відриву. Коли ви наберете достатню швидкість, відбудеться цей відрив і закон віри вступить у силу. Саме тоді ви бачите зцілення.

Отже не припиняйте вірити, що ви зцілені.

2. Протистаньте хворобі

Якщо хтось за вас молився, і ви зцілилися, але у вас немає сил утримати своє зцілення, тоді можливо таке поняття як втрата зцілення. Тому вам необхідно навчитися захищати себе. Чим?

Будьте тверезі, пильнуйте, тому що супротивник ваш – диявол, ходить, мов ривучий лев, що шукає, аби когось поглинути. Чиніть спротив йому твердою вірою, знаючи, що подібні страждання трапляються й з братами вашими у світі (1 Петра 5:8-9)

До хвороби потрібно ставитися як до гріха. Поки вам не набрид гріх, ви не схочете вибратися з нього. Якщо ви ще змиряєтеся з хворобою, вам вона ще не набридла. Ви маєте навчитися ненавидіти хворобу і ставиться до неї як до ворога, якого вам потрібно знищити. Навчіться говорити до хвороби з вірою і владою, укажіть їй, що ви хочете від неї: «Геть від мене! Вийди з мого тіла, негайно! Я виганяю тебе з мого тіла! ..». Пам'ятайте, що у вас є така влада.

3. Протистаньте нечистим духам

Часто за хворобою стоять демони і вони, як правило, не поспішають йти геть. Наприклад, хтось каже - я не знаю, у чому проблема. Навіть лікарі не можуть зрозуміти. Як тільки ви чуєте, що лікарі не можуть визначити діагноз, значить, ви маєте справу з духом немочі. Коли немає особливих фізичних ушкоджень або проявів хвороби, але напади болю продовжуються, тоді це духовний вплив. Шо вам потрібно робити у такому випадку?

Ось, даю вам владу наступати на гадів і скорпіонів і на всю силу ворожу; і ніщо не зашкодить вам. (Луки 10:19)

Біси мають боятися вас. Вони повинні дивитися на вас, як би ви дивилися на дитину із зарядженим пістолетом. Біси не знають, коли ви вистрілите. Стріляйте сміливіше, у вас вистачить боєприпасів.

4. Зберігайте своє тіло і правильно харчуйтеся

Чи є причиною недугів неправильне харчування? І так і ні. Якщо хтось скаже, що така-то хвороба викликана таким-то харчуванням, тоді я можу показати вам людей, які харчуються так само, але при цьому не хворіють на цю хворобу. Якби причина була тільки у харчуванні, тоді наслідки були б однаковими. Але нечисті духи використовують слабкі місця тіла, щоб вражати їх. Якщо протягом довгого часу через неправильний спосіб життя або надмірні хвилювання ви створюєте слабке місце у власній імунній системі, тоді біс скористається цим і почне викликати хворобу в цій ділянці. Це означає, що нам необхідно зберігати наші тіла у чистоті і не руйнувати їх за допомогою шкідливих продуктів харчування, щоб не створювати в своєму тілі слабких місць.

Але ж де ця границя між вірою у зцілення і нашими діями у питанні правильного харчування? Відповідь очевидна, наш цілитель - Христос, а не картопля. Ставтеся до здорового способу життя і правильного харчування як до засобу для збереження здоров'я. Їжа нас не зцілює, але допомагає бути здоровими. Ми ще не настільки духовні, щоб не вмиватися, не їсти або не стежити за своїм тілом. Тому думайте, що ви поміщаєте в середину себе.

Більше 20 центрів ресоціалізації по всій Україні.

- консультації для родичів залежних

- амбулаторні чоловічі/жіночі групи взаємодопомоги

- психологічні консультації ВІЛ позитивним, моральна підтримка

Працюємо з 1998 року. Найефективніша програма реабілітації згідно статистики

Фарисеї та книжки дорікали Ісусу за те, що Він спілкувався з митарями, грішниками й блудницями. На що він відповів: «Лікаря не потребують здорові а слабі. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покаяння » (Мd. 9:12,13).

Самарянське служіння в церкві «Перемога» вже більше 15 років займається роботою з нарко/алко залежними людьми, а також їх родичами. Можливо Ви запитаєте: «чому Самарянське»? Багатьом відома приповість про доброго самарянина, яку повідав Ісус учням. Мораль цієї приповісти полягала у заклику любити не тільки ближнього по крові, а й того, хто має потребу і страждає.

Саме цим і займається Самарянське служіння. Наркомани і алкоголіки в суспільстві вважаються «прокаженими» і багато людей від них відвертаються. Молоді хлопці та дівчата, які колись були в рабстві наркоманії, сьогодні допомагають молоді, яка потрапила в підступні тенета «залежності», власним прикладом доводячи їм, що вихід є, і він в Ісусі Христі.

На сьогоднішній день функціонують понад двадцять стаціонарних центрів ресоціалізації по всій Україні. Також в Києві працюють п'ять амбулаторних груп взаємодопомоги для нарко/алкозалежних людей. Групи проходять двічі на тиждень. Також групи підтримки є і для родичів та оточення залежних. Діють п'ять груп: окремо для матерів і дружин людей залежної поведінки.

Крім груп, працює Денний стаціонар «Добрий самарянин», щодня з 10:00 до 15:00, з понеділка по п'ятницю за адресою вул. Довженка, 2 каб. 12. Там Вам нададуть кваліфіковану допомогу, консультації і психологічну підтримку ВІЛ позитивним. У нас згідно зі статистикою розроблена найефективніша програма «Звільнення полонених». Відвідуючи групи і Денний стаціонар, залежні люди не тільки отримують свободу, а й знаходять нових друзів.

Також діє цілодобова лінія надії, через яку Ви можете звернутися і отримати необхідну Вам інформацію. Лінія надії.: +380 67 144 02 36, +380 93 149 43 18

Амбулаторні групи для наркозалежних проходять за адресами в м.Києві: вівторок - п'ятниця  вул. Генерала Наумова 23В,   ЖКХ «Політ»;   вул. Довженка 2, каб. 12;   вул. Сабурова 8 (конференц зал);   вул. Сормовська 9

Амбулаторні групи для алкозалежних за адресою: вул. Довженка 2, каб. 35 (четвер)

Групи для матерів : вул. Довженка 2, каб 12 (четвер); вул. Сабурова, 8 (четвер)

Групи для дружин: вул. Довженка 2, каб 12 (четвер); вул. Сабурова 8 (четвер)

"Бери від життя все, що можна! Усе треба встигнути спробувати! Радій і насолоджуйся, поки молодий!" Багато юнаків та дівчат сьогодні обирають ці заклики у якості свого життєвого кредо. Вони молоді, ще повні сили, і тому не часто замислюються, приймаючи яскраві і привабливі заклики й пропозиції. Випробовуючи їх одне за одним у своєму житті, вони з цікавістю починають досліджувати нові враження і відчуття. Але потім гострота новизни зникає, досягнутий рівень вражень вже не задовольняє, і хочеться чогось сильнішого, екстремальнішого. 

Але з часом деякі молоді люди починають розуміти, що згубні звички затягують їх все глибше й глибше. Хтось намагається себе заспокоїти: "Нічого страшного. Я можу з легкістю кинути пити, колотися, курити... вже десять разів кидав, можу й ще раз кинути..." А хтось пробує по-справжньому зупинитися, вирватися, але зауважує що нічого вже не може вдіяти. Залежність затягує їх все глибше і глибше у свої тенета, руйнуючи мрії, бажання, плани на майбутнє.

Гарненька дівчина гірко плаче над ліжком свого тяжко хворого малюка: " Я не могла собі навіть уявити, що моя хибна поведінка може призвести до таких гірких наслідків".

"Дозвольте мені просто померти... ", - шепоче тремтливими губами глибоко виснажений молодий чоловік із струпами та виразками на руках та ногах. Колись він мав сім'ю, квартиру, гарну роботу, але одного разу він спробував наркотик...

Ніхто з цих людей не уявляв собі, що все може так закінчитися. Всі вони просто шукали радості, щастя, задоволення... Тому Біблія закликає молодь бути обережними і зауважувати яким шляхом потрібно йти в житті, оскільки є багато доріг, які надзвичайно небезпечні...

"Буває, дорога здається людині простою, та кінець її - стежка до смерті." (Прип 14:12)

Нерідко молоді люди зваблюються яскравими словами: "це класно", "солідно", "почуватися круто", "отримати кайф", - і починають спробувати спочатку алкоголь і цигарку, потім хочеться чогось більш гострого - легкі наркотики,- покурили, понюхали чогось, потім укололись і...усе! Попалися.

Чому люди так чинять? Хто задурманює їхній розум щоб вони знищували самі себе? Біблія відповідає нам на це досить чітко.

"Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого." (1 Петра 5:8)

Диявол - ось хто здавна робить все, щоб підкорити собі і знищити людство, і вигадує для цього все нові і нові шляхи і способи дії.

Поведение зависимого человека отличается от поведения других людей. Зависимый человек может годами не осознавать свою зависимость, потому что ему это нравится и он не хочет с ней расстаться. Но для окружающих его состояние скрыть невозможно - близкие люди постепенно начинают замечать изменения во взглядах, в интересах, во взаимоотношениях. Если отсутствует привычная доза, то это вызывает у зависимого подавленность, раздражение, депрессию, физическое недомогание. На последующих этапах погружения в зависимое поведение человек теряет социальную адаптацию, наступает полная деградация личности.

Если вы наблюдаете у себя следующие признаки, стоит задуматься о возможной зависимости.

- Толерантность (привыкание). Вам хочется этим заниматься (употреблять) все больше и больше, увеличивая в дозах, в скоростях и т. д. Малого количества уже не достаточно. Например, в случае игровой зависимости человек с каждым разом готов повышать ставки, пока не истратит все деньги, до последней копейки. К сожалению, это не всегда останавливает игромана. Каждый проигрыш будет заводить человека ещё больше, он будет наивно полагать, что сможет отыграться.

- Ломка. Вам хочется снова и снова попробовать наркотик, вещество или ощущения. Если вы не получаете их, приходит глубокий дискомфорт, который может выражаться не только в мыслях и эмоциях, но и в болезненном состоянии тела.

- Вещи, которые были важны вам раньше, теряют свою ценность для вас. Все заменяет желание снова и снова повторять зависимое поведение.

Другими словами, если есть что-то, отрицательно влияющее на вас, от чего вы не можете спокойно отказаться, то это и есть зависимость.

Как же определить сферу своей зависимости? Важно разбираться со своими мыслями, чувствами, желаниями, которые вас наполняют. Будет ли дискомфорт в вашем сердце, когда вы оставите, например, телевизор, интернет, алкоголь? Только искренность и честность перед самим собой и Богом в этом вопросе является путём к свободе от зависимостей.

Молясь за близкого человека, который зависим от алкоголя, ищите в первую очередь ваших личных отношений с Богом. Именно через такие близкие отношения приходит уверенность и сила от Господа справиться с проблемой. Вы можете использовать следующие стихи из Библии, чтобы провозглашать их на жизнь дорого вам человека, страдающего от алкоголизма. Бог дал силу нашим словам - Библия говорит об этом (Матф 17:20). Но мы должны правильно их использовать, на добро.

Отец Небесный, молюсь за ИМЯ и прошу, чтобы он(она):

- смотрел за собою, чтобы его сердце не отягчалось объедением и пьянством и заботами житейскими, и чтобы день судный не постиг ИМЯ внезапно. (От Луки 21:34);

- не упивался вином, от которого бывает распутство; но исполнялся Духом (К Ефесянам 5:18);

- не проводил свое время между упивающимися вином, между пресыщающимися мясом (Притчи 23:20).

Дорогой Господь:

- верно и всякого принятия достойно слово, что Христос Иисус пришел в мир спасти грешников, среди которых сейчас ИМЯ. (1-е Тимофею 1:15) ;

- я верю и провозглашаю, что Бог определил ИМЯ не на гнев, но к получению спасения через Господа нашего Иисуса Христа (1-е Фессалоникийцам 5:9), ибо Сын Человеческий пришел взыскать и спасти погибшее (От Матфея 18:11).

Господи, помоги ИМЯ принять Царствие Божие, как дитя, чтобы войти в него (От Марка 10:15). Иисус Христос, дай ИМЯ мудрость слушать слово Твое и верить в Пославшего Тебя, чтобы ИМЯ получил жизнь вечную, избежал суда и перешел от смерти в жизнь (От Иоанна 5:24). Открой сердце ИМЯ, чтобы он призвал Тебя и получил спасение (Деяния 2:21).

Я с верою говорю и ожидаю, что ИМЯ покоряется Богу; противостоит диаволу, и он убегает от ИМЯ (Иакова 4:7). Что ИМЯ почитает себя мертвыми для греха, живым же для Бога во Христе Иисусе, Господе нашем. Да не царствует грех в смертном теле ИМЯ, чтобы ИМЯ повиновался ему в похотях его; ИМЯ не предает тело свое греху в орудия неправды, но представляет себя Богу, как ожившего из мертвых, и тело свое Богу в орудие праведности (К Римлянам 6:11-13).

Згідно БібліЇ госомосексуальна поведінка є гріхом

В наш час явище гомосексуальності широко поширене в багатьох країнах. Гомосексуаліст (від грецького слова “homos” - такий же, той самий) - це людина, що вибрала стиль життя через сексуальні стосунки з представником своєї статі. Як правило, люди з неправильною сексуальною орієнтацією вважають, що така їхня природа, що вони народилися вже з подібними бажаннями і тому не винні. Культивуючи подібні думки (свідомо чи несвідомо), вони звинувачують Бога в тому, що Він, нібито, створив їх такими. 

Хоча деякі церкви і релігії визнають гомосексуальність як законний стиль життя, Слово Боже в цьому плані говорить однозначно - сексуальні відносини між двома людьми однієї статі не є природними або вродженими, а навпаки, “неприродними, непристойними і перекрученими”

”Тому то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість, щоб вони самі знеславляли свої тіла. Вони замінили Божу правду на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь. Тому видав їх Бог ганебним пристрастям: жінки замінили природне єднання на протиприродне. Так само й чоловіки, залишивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові.” (Рим. 1:24-27)

Згідно Біблії госомосексуальна поведінка є гріхом.

«А з чоловіком не будеш лежати як з жінкою, гидота воно.» ( Левит 18:22)

Незважаючи на те, що найбільш вживаним словом для опису гомосексуальності є слово ”гей” (м ”gay” - веселий), серце таких людей переповнене відсутністю радості. Приховані, хворобливі емоції контролюють їх почуття і домінують в їх мисленні. Цей біль, що тягнеться, як правило, з минулого, з дитячих років, день за днем збільшує їх потребу в любові і підживлює бажання гомосексуальних відносин.

Цим людям необхідно звільнення. Так, можна знайти групу однодумців, з якими людина з неправильною сексуальною орієнтацією буде тимчасово заповнювати частину свого емоційного болю. Але це лише підробка істини, яка відтягує вирішення проблеми. Бог через Свою любов до людини пропонує духовну свободу.

” Господи, причавлений я, поручися за мене! Уздоров же мене й оживи ти мене!” (Ис. 38:14,16)

Немає сенсу вирішувати свої проблеми через вживання алкоголю (або наркотиків). Вони тільки поглиблять їх. Найкраще - це звернутися до Бога з проханням увійти в твоє життя.

Люди, які починають вживати алкоголь (наркотики і т.д.) в більшості випадків пояснюють свою поведінку таким чином: "У мене проблеми, важко на душі. Мені необхідно випити, щоб хоча б на якийсь час позбавитися цієї болі." Або: "Мені хочеться вколотися, щоб отримати нові цікаві відчуття". Однак Біблія застерігає нас від подібних помилкових вчинків:

"Не дивися на вино, як воно рум’яніє, як виблискує в келиху, й рівненько ллється, кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка"  (Приповістки 23:31-32).

Іншими словами, ейфорія, викликана алкогольним і наркотичним сп'янінням насправді - диявольська ілюзія, осліплення, через яке він має велике бажання знищити душу людини.

Алкоголь не вирішує проблем, а навпаки ще більше їх поглиблює. У стані сп'яніння людина робить неадекватні вчинки, порушується нормальна робота багатьох органів (в тому числі і головного мозку), що призводить до поступової його деградації, руйнуються також взаємини з іншими людьми. І якщо не зупинитися вчасно, це призводить, врешті-решт, до смерті.

Може бути, тобі здається, що це може трапитися з ким завгодно, але тільки не з тобою. І чарка горілки (або одна затяжка) не принесуть ніякої шкоди. Це глибока помилка. Якщо ти так думаєш, ти вже попався на приманку диявола, ти вже засліплений і тільки справа часу, коли настане кінець.

Алкоголь і наркотики - це не метод виходу з проблеми. Насправді люди п'ють (приймають наркотики), тому що в їх душі порожнеча, яка не може бути заповнена нічим іншим, як тільки Богом. Створюючи нас, Бог вклав у нас спрагу спілкування з Ним. Якщо ж цього спілкування немає, ніщо і ніхто не зможе заповнити цю порожнечу. Тому найкраще, що ти можеш зробити - це звернутися до Бога в молитві і попросити Його увійти в твоє життя, наповнити її змістом. Проси у Бога мудрості, як вирішити твою ситуацію. Він обов'язково допоможе, тому що дуже любить кожного з нас.

"Бо Я Господь, Бог твій, що держить тебе за правицю й говорить до тебе:" Не бійся, Я тобі поможу " (Іс. 41:13)

Многих семей, к сожалению, коснулась эта беда. Безнадежность, отчаяние, постоянный, непрекращающийся крик души: "Когда же Господи придет облегчение? Сынок, зачем ты пьешь, чего тебе не хватает". Кажется, что это не жизнь, а просто существование. Постоянно видеть деградацию близкого человека и не знать, как помочь, как спастись...

Выход из такой ситуации - рядом. Но чтобы его реализовать, необходимы усилия. И это не только молитва к Богу. Итак, что же можно сделать.

Этим рекомендации также можно применять мамам, у которых сыновья или дочери употребляют наркотики, или имеют другие проблемы с неадекватным поведением.

1. Найдите своего Союзника. Борьба предстоит трудная, и вам нужен сильный и опытный союзник, который поддержит и покажет направление, в котором следует двигаться.  Бог ободряет вас через свое Слово - Библию:

"Не бойся, ибо Я с тобою; не смущайся, ибо Я Бог твой; Я укреплю тебя, и помогу тебе, и поддержу тебя десницею правды Моей" (Ис. 41:10)

"Придите ко Мне все труждающиеся и обремененные, и Я успокою вас; возьмите иго Мое на себя и научитесь от Меня, ибо Я кроток и смирен сердцем, и найдете покой душам вашим" (Мф. 11:28)

Всемогущий Бог настолько посвящен нам, понимая, через какие трудности многие из нас проходят, что дает нам беспрецедентное обещание - помочь и поддержать, когда нам больно и трудно. От нас только требуется - прийти к Нему и признать Его Господство в нашей жизни. Господь обещает нам показать правильный путь, который приведет к успеху. Как мы можем двигаться по этому пути? - Только придерживаясь Слова Божьего. 

2. Не опускайте руки. Если вы продолжаете настойчиво молиться, не переставайте верить, что Бог контролирует ситуацию. Избавить человека от зависимости нелегко. И Бог ни в коем случае не будет контролировать желания вашего сына по вашей молитве. Скорее, Бог будет искать случая, когда в минуты эмоционального подъема сердце человека смягчится и станет способным услышать обращение Бога. 

"Всякое наказание в настоящее время кажется не радостью, а печалью; но после наученным через него доставляет мирный плод праведности. Итак укрепите опустившиеся руки и ослабевшие колени" (Евр. 12:11-12)

3. Исследуйте себя. Вам самой также необходимо пройти процесс очищения и изменения. Вы так долго были сосредоточены на проблеме вашего сына больше, чем на Боге, что вам просто необходимо остановиться и понять, где в этой ситуации Господь и куда Он двигается. Ваша зависимость от поведения сына (это называется созависимостью ) ничуть не лучше в Божьих глазах, чем его пристрастие ко греху. Но Бог гарантирует нам успех только тогда, когда мы неотступно следуем за Ним.  

"Вникай в себя и в учение; занимайся сим постоянно" (1 Тим. 4:16)

4. Больше общайтесь с людьми за пределами твоей семьи. Поддержка друзей, которым вы доверяете, очень важна. Страдания в одиночестве только усугубляют эмоциональное напряжение. Совместная молитва, посещение церкви, совместные служения, прогулки, чаепитие помогут вам восполнить вашу нужду в общении, которого так не хватает дома. Слушайте истории людей, которые успешно справились в ситуациях, похожих на вашу. Возможно что-то из их положительного опыта вы сможете применить и в своей семье.   

"Друг любит во всякое время и, как брат, явится во время несчастья" (Притчи 17:17)

5. Представляйте своего сына измененным. Смотрите на него глазами веры, нарисуйте в вашем разуме картину того, как он будет выглядеть, чем будет заниматься, какая у него будет семья. Общайтесь с ним как будто он уже изменился. Откажитесь сосредотачиваться на негативном поведении, которое вы видите сейчас. 

"Вера же есть осуществление ожидаемого и уверенность в невидимом" (Евр. 11:1)

6. Учитесь правильно общаться с сыном. Узнайте свои слабые стороны в общении и работайте над их исправлением. Не будьте категоричной в суждениях и оценках. Не позволяйте себе критиковать его или бить.  Учитесь больше слушать, чем говорить. Замечайте его маленькие победы и хвалите его за это. Постройте дружеские отнолшения с сыном, отношения поддержки и любви.

7. Не забывайте про отдых. Позволяйте себе расслабляться время от времени. Отдых необходим для вашего тела и эмоций. Проведите иногда свои выходные за чтением интересной книги, сходите в парк или музей, сделайте новую прическу, вообще, делайте то, что вам интересно, что снижает ваше напряжение.  

8. Перестаньте спасать. Не пытайтесь создать для себя иллюзию, что вы сильная и можете со всем справиться. Не подбирайте его пьяного на улице, не тащите его на своих плечах домой, не выгораживайте его перед его начальством на работе, не освобождайте его всякими правдами и неправдами из полицейского участка, если он "что-то натворил". Позвольте ему отвечать за свое поведение самостоятельно. Это поможет ему опомниться и принять решение начать что-то менять в своей жизни. Отдайте вопрос спасения вашего сына Господу. Господь сделает все, как надо.

 

Эмоциональная зависимость - это психологическая зависимость, при которой проявляются сильные положительные или отрицательные эмоции по отношению к определенному человеку.  Человек, зависимый эмоционально, воспринимает объект своей зависимости как "идола". Жизнь вращается только вокруг этой идеализированной фигуры, все мысли - только о ней или о нем. Человек счастлив, если "идол" общается с ним, что-то делает для него. И, наоборот, испытывает сильную душевную боль, когда не получает от "идола" знаков внимания.

Эмоциональная зависимость диктует человеку отказаться от своих взглядов, интересов, потребностей. Ее часто ошибочно принимают как сильные любовные чувства. Но любви здесь нет. Наоборот, зависимый пытается контролировать другого человека, чтобы ощутить себя принятым и любимым, поднять свою самооценку за счет другого. Признаки эмоциональной зависимости: сильная ревность, конфликты, постоянная угроза разрыва отношений.

Эмоциональная зависимость может проявляться не только в брачных отношениях, но также в отношениях родители - дети и др. Причины эмоциональной зависимости следует искать в детском возрасте человека. Если человек в детстве не получил должного внимания со стороны родителей: принятия, общения, внимания, заботы, любви, безопасности, то это может проявляться в зрелом возрасте через душевную зависимость от другого человека.

Как выйти из эмоциональной зависимости

Осознание проблемы зависимости - первый шаг к свободе. Человеку важно проанализировать причины, почему н так себя ведет, в чём он имеет дефицит. Во-вторых, надо взять ответственность за свою жизнь на себя, и не обвинять в своих бедах другого. Далее, - надо поставить свои собственные цели, желания, мечты и идти к ним. Не стоит обвинять себя за допущенные ошибки. Здесь также уместна работа над повышением своей самооценки. Необходимо научиться принимать себя и другого человека таким какой он есть, принимать ответственность друг за друга. Для построения близких здоровых отношений очень важно хотеть этого и работать над собой.

Путь к свободе не всегда гладкий и простой. Но мы можем иметь поддержку от нашего Небесного Отца. Чтобы получить реальную помощь в освобождении от эмоциональной зависимости, обратитесь к Богу, Который создал вас и знает, как вам помочь. И здесь, главное, не останавливаться, а двигаться так, как Он вас будет вести. Перенесите свой взгляд с человека, который есть создание Божье, на самого Творца. Поклоняясь Богу, вы будете получать все, что вам нужно: любовь, принятие, радость, поддержку, смысл жизни. В Своём Слове Господь говорит:

"Ибо только Я знаю намерения, какие имею о вас, говорит Господь, намерения во благо, а не на зло, чтобы дать вам будущность и надежду. И воззовёте ко Мне, и пойдёте и помолитесь Мне, и Я услышу вас." (Иер. 29:11-12)

"Забудет ли женщина грудное дитя свое, чтобы не пожалеть сына чрева своего? но если бы и она забыла, то Я не забуду тебя." (Ис. 49:15)

Які образи виникають у вас при думці про багатство? Купа грошей? Шикарний автомобіль? Яхта? Особняк? Хутра й діаманти? Навколосвітня подорож? Ви працюєте, щоб забезпечувати себе і свою родину? Чи не виникає у вас відчуття, що, скільки б ви не працювали, все одно не зможете заробити стільки грошей, щоб задовольнити всі ваші потреби і бажання?

Так що ж таке багатство? Раніше багатство людини вимірювалося землею, худобою, коштовностями та кількістю рабів. Багатство було відчутним. Все, чим володіла людина, можна було побачити й торкнутися.

У наші часи уявлення про багатство сильно змінилося. Воно не завжди відчутне. Наприклад, кількість грошей на банківському рахунку. Сьогодні в уявлення про багатство крім грошей входять і наші здібності, тобто оцінка оточуючими нашої професійної діяльності. Крім того, існує ще кредит довіри людей до вас. Таким чином, багатство у сучасному світі має кілька складових: майно, ваші особисті здібності і благонадійність.

Залежно від пріоритетів у цих сферах, багатство може бути використане як на добрі справи (поширення Євангелія і просування Царства Божого), так і на злі (давання хабарів або виготовлення зброї). Багатство є силою, тому немає нічого дивного в тому, що більшість людей прагне володіти ним.

Зрозуміло, що для Божого народу багатство – це щось більше, ніж просте накопичення матеріальних цінностей. Якби багатство приносило щастя, багаті люди були б найщасливішими. Однак найчастіше все буває навпаки.

"Благословення Господнє – збагачує, і смутку з собою не приносить" (Прип. 10:22)

Бог – джерело всіх багатств.

Неправильне ставлення людей до особистого багатства.

Правильне ставлення до багатства, згідно з Біблією.

Божі заповіді про багатство.

Характеристика багатства.

Істинні багатства духовні.

 

Бог – джерело всіх багатств

Він володіє всім: "Бо Господня земля, і все, що наповнює її"(1 Кор 10:26 ).

Він дає багатство людям: "Щоб ти не сказав у серці своєму: "моя сила та міць моєї руки здобули мені ці багатства", але, щоб пам’ятав Господа, Бога твого, бо Він дає тобі силу здобувати багатства"(Повтор. Закону 8:17-18).

Бог вирішує, кому бути багатим, а кому бідним: "Господь робить убогим і збагачує, принижує Він та звеличує"(1 Самуїл. 2:7).

Незважаючи на те, що безбожні люди можуть стати багатими на короткий час за рахунок хабарів, лихварства, здирництва, крадіжок і т.д. ("Ще трохи, і не стане безбожного, і будеш дивитись на його місце, і немає його"(Псалом 36:10)), найкращий шлях до здобуття багатства – праведне життя перед Богом.

"Блаженний муж, який боїться Господа і міцно любить заповіді Його. Буде сильним насіння його на землі; рід праведних благословиться. Достаток й багатство у домі його, і правда його пробуває навіки"(Псалом 111:11-13)

Мудрість робить багатим.

"Довголіття – у правій руці її, а в лівій у неї – багатство і слава; шляхи її – шляхи приємні, і всі стежки її – мирні." (Прип. 3:16-17)

"Багатство і слава у мене, скарб, який не гине, і правда; плоди мої кращі за золото, і золото найчистіше, а користі від мене більше, ніж від срібла добірного." (Прип. 8:18-19)

Смирення перед Богом приводить до багатства: "За покорою слідує страх Господній, багатство і слава, і життя." (Прип. 22:4)

Неправильне ставлення людей до особистого багатства

Люди збирають його для себе: "Послухайте ви, багатії, плачте й ридайте над лихом своїм, що вас спіткає. Багатство ваше згнило, і одяг ваш міль поїла. Золото ваше та срібло заржавіло, і їх іржа буде свідчити проти вас, і з’їсть плоть вашу, як вогонь: ви зібрали собі скарб на останні дні"(Якова 6:1-3).

Стають жадібними і впадають у гріх: "А хто хоче багатіти, впадають у спокусу та в пастку, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості, що штовхають людей у прірву та погибель; бо корінь усього лихого є грошолюбство, якому віддавшись, дехто ухилились від віри й віддали себе на великі страждання."(1 Тим. 6:9-10).

Вірять у силу багатства: "Багатих у теперішньому столітті наставляй, щоб не високо думали про себе і сподівалися не на багатство невірне, а на Бога Живого, який дає нам усе на спожиток щедро; щоб робили добро, багатіли добрими справами, були щедрими та товариськими, збираючи собі скарб, як добру основу для майбутнього, щоб досягти вічного життя.(1 Тим. 6:17-19)

Стають пихатими: "Великою твоєю мудрістю та купецтвом ти помножив багатство твоє, і розум твій запишався багатством твоїм" (Єз. 28:5).

Відкидають Бога: "Вони їли, насищалися, товстішали і насолоджувалися з великої благодаті Твоєї; і стали неслухняними і обурилися проти Тебе, і знехтували Законом Твоїм"(Неєм. 9:25-26).

Правильне ставлення до багатства, згідно з Біблією

Допомога бідним: "Став же Закхей і промовив до Господа: Господи! Половину майна свого я віддам убогим, а кого скривдив був чим, поверну вчетверо. Ісус сказав до нього: нині прийшло спасіння до цього дому"(Луки 19:8-9 ).

Багатство сприяє умиротворенню: "Благословення Господнє – збагачує і смутку з собою не приносить"(Прип. 10:22)

Божі заповіді про багатство

Визнати Бога як його джерело: "Пам’ятай Господа, Бога твого, бо Він дає тобі силу здобувати багатство, щоб виконати Свій заповіт, який Він клятвою затвердив батькам твоїм."(Повтор. Закону 8:18).

Допомагати бідним: "Хто крав, надалі не кради, а краще працюй, створюючи своїми руками корисне, щоб було з чого виділяти нужденному."(Ефес. 4:28)

Не збирати скарби на землі: "Не збирайте собі скарбів на землі, де нищить їх міль та іржа, де злодії підкопуються й викрадають, але збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть, бо де скарб ваш, там буде і серце ваше."(Мв. 6:19-21).

Не бути жадібними: "А розпуста та нечисть усяка й зажерливість нехай навіть не згадуються у вас, як належить святим."(Ефес. 5:3).

Не служити Богові й мамоні: "Ніхто не може служити двом панам: бо або одного зненавидить, а іншого буде любити, або для одного буде старатися, а іншим знехтує. Не можете служити Богові й мамоні. Тому кажу вам: не піклуйтеся за душу вашу, що вам їсти та що пити, ні про тіло ваше, у що одягнутися. Чи ж не більша душа за їжу, а тіло за одяг?"(Мв. 6:24-25).

Характеристика багатства

Воно недовговічне: "Тому що багатство не вічне"(Прип. 27:24).

Воно тлінне: "Знаючи, що не тлінним сріблом або золотом викуплені ви від суєтного життя вашого, що передане вам від батьків"(1 Петра 1:18).

Воно суєтне: "Людина самотня, і нікого немає: ні сина, ні брата немає у неї; а усій її праці немає кінця, і око її не насичується багатством." "Для кого ж я працюю і позбавляю душу мою блага? " "І це – суєта і марна праця!"(Еккл. 4:8).

Воно зваблює: "А посіяне поміж терен означає того, хто чує слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушають слово, і воно залишається без плоду"(Мв. 13:22).

Багатство не має сили:"Не допоможе багатство в день гніву, а правда ж спасе від смерті." (Прип. 11:4)

Багатство духовно небезпечне: "Ісус же сказав учням Своїм: по правді кажу вам, що тяжко багатому увійти до Царства Небесного; і знову кажу вам: легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому увійти до Царства Божого. Почувши це, учні Його надто здивувалися і сказали: хто ж тоді може спастися? А Ісус, поглянувши, сказав їм: людям це неможливо, Богові ж можливо все." (Мв. 19:23-26)

Істинні багатства духовні

Маючи Ісуса – маєш все: "Але, що для мене було перевагою, те заради Христа я вважаю марним. Та й усе вважаю марним заради переваги пізнання Христа Ісуса, Господа мого: для Нього я від усього відмовився, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа"(Филип. 3:7-8).

Благодать Божа приносить духовні багатства: "В Якому ми маємо відкуплення Кров’ю Його, прощення гріхів, через багатство благодаті Його, яку Він щедро дарував нам у всякій премудрості і розумінні ... І просвітив очі серця вашого, щоб ви зрозуміли, в чому полягає надія покликання Його… і яке багатство славного спадку Його для святих"(Ефес. 1:7-8,18).

Все в світі наше у Христі: "Тож ніхто не хвались людьми, бо все ваше: або Павло, або Аполлос, або Кифа, або світ, або життя, або смерть, або теперішнє, або майбутнє, – усе ваше; ви ж – Христові, а Христос – Божий."(1 Кор. 3:21-23).

Декілька простих біблійних принципів допоможуть процвітати всякій людині, яка їх виконує при будь-яких обставинах

1) Перш за все, шукати Бога. "Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його" (Мв.6:33), тоді все інше, чого ми потребуємо "додасться нам". Шукати Бога означає: молитися, читати Слово Боже - Біблію, прославляти Бога, дізнаватися Його волю і виконувати її.

2) Бути вдячним за все, що Він робить. Навіть якщо дуже важко, якщо все валиться, все одно необхідно знайти у своєму серці слова щирої вдячності. "За все дякуйте: така бо воля Божа щодо вас у Христі Ісусі" (1 Фес.5:18).

3) "...більше щастя - давати, ніж брати." Коли ми що-небудь жертвуємо для інших (гроші, їжу, одяг чи свій особистий час), Бог відкриває для нас свою небесну скарбницю і з надлишком віддає нам те, чого потребуємо ми. "Дайте, то й вам дасться: міру добру, натоптану, потрясену, переповнену дадуть вам. Якою бо мірою ви міряєте, такою й вам відміряють" (Лк.6:38). Багато братів і сестер можуть засвідчити, що коли під час фінансових труднощів, вони ділилися останнім, Бог їх потім рясно благословляв. 

4) Дуже важливо діяти згідно закону сіяння і жнив. Слово Боже говорить (Гал.6:7): "Що посіє людина, те й пожне". Це означає: Якщо Ви посієте кукурудзу, виросте саме кукурудза, а не помідор. В духовному світі цей закон також виконується: якщо Ви посієте любов, виросте саме любов, якщо Ви посієте будь-які матеріальні блага, виростуть саме матеріальні блага, але якщо Ви посієте ненависть, виросте теж ненависть. Тому християнину необхідно міркувати про те, що він сіє.

Зерно, потрапляючи у грунт – вмирає, сіяч позбавляється цього зерна, він його вже ніколи не побачить. Але з одного зерна виростає урожай у 10, а то і в 100 разів більше, ніж було посіяно. При цьому сіяч не знає, як відбувається зростання врожаю, він повинен удобрювати, поливати зерно і просто очікувати, коли урожай дозріє. Також відбувається і з духовними речами. Якщо Вам не вистачає фінансів для вирішення Ваших проблем, прийміть рішення сіяти фінанси, тобто віддавати їх до церкви, допомагати людям, які Вас вчать Слову Божому, вірячи і чекаючи, що Бог поверне Вам посіяне в 10 і, навіть, у 100 разів більше.

Багатство в сучасному світі має кілька складових: майно, ваші особисті здібності і благонадійність.

Майно - це те, що Бог нам дав з Своєї милості і благодаті. Адже ми народжуємося голими і в могилу після смерті ми з собою нічого не забираємо.

"... що ти маєш, чого б ти не одержав?" (1 Кор.4:7)

Ваші особисті здібності - дари і таланти, які вам дав Бог. "Усяке добре даяння та дар досконалий походить згори від Отця світів, у Ньому немає переміни чи тіні зміни".(Якова 1:17). Ці дари і покликання непорушні, тобто незмінні і не відміняться. Отець бажає, щоб ми реалізували дані нам дари і таланти – і були щасливими. Тільки щасливі люди можуть зробити щасливими інших. Служачи один одному тими дарами, які дав нам Бог, ми приносимо благодать Божу на всяке місце і прославляємо Бога. (1 Пет.4:10-11).

Благонадійність - це якість характеру людини, людини слова, якій можна довіряти. Благонадійність – це царська риса. Один багатий чоловік сказав: "У світі немає проблеми з грошима. Гроші є, тільки дуже мало людей, яким можна їх довірити".

Істинна цінність - це люди, кожна окрема людина. Прийде час, говорить Бог через пророка Ісаю, коли "люди будуть дорожчими, ніж чисте золото, і дорожчими за золото Офірське"(Іс.13:12). Тоді дізнаються про істинну ціну людини. Тому найкраще, чого ми можемо прагнути, живучи на землі – це допомогти іншим людям стати щасливими, дати відчути їм справжню, Божу любов.

Нічого не варто робити тільки заради грошей. Інакше ви ніколи не зможете бути щасливими і задоволеними.

Християнин, який бажає отримати все те найкраще, що приготував для нього Господь, має бути готовий підкорятися Його волі та скеровуючій силі Божого Духу

Неправильне поводження з грошима призводить до тривоги та розчарування. Часто ми просто не звертаємо увагу на те, як сильно  приліпилися до матеріальних речей. Проте, якщо ми порядкуємо грошима відповідно до Божого задуму, то отримуємо мир і свободу. Помилково думати, що життя християнина має бути завжди безхмарним. Ми всі - просто люди, які час від часу допускаються помилок. Але, слава Богу, що ми зростаємо і змінюємося на краще! І як тільки Господь привнесе у наші фінансові справи свої "поправки", нам стане набагато легче справлятися із цією частиною нашого існування.

Для того, щоб Божий план здійснився, нам потрібно робити певні кроки, тому що кожна обітниця має свої умови. У кожному окремому випадку, щоб Його сила мала проявлення у нашому житті, потрібно здійснити якусь конкретну дію. Це може бути чи то піст, чи то молитва, чи то просто віра або ж комбінація цих важливих складових у житті християнина. Але, насамперед, перш ніж розпочинати діяти, треба прийняти рішення.

Християнин, який бажає отримати все те найкраще, що приготував для нього Господь, має бути готовий підкорятися Його волі і скеровуючій силі Божого Духу. Багато християн стверджують що довіряють Богу, проте є велика різниця між просто словами і вчинками. Одні довіряють Богу тільки тоді, коли їм зручно. Інші - тільки у крайніх випадках. Справжня довіра зростаює крок за кроком. Атож, що ж нам робити, щоб стати вільними?

Передаємо право власності Богові

Цей крок неможливо пропустити або замінити. Якщо ми вважаємо себе хазяєвами своєї власності, то це обов'язково позначиться на усіх наших фінансових рішеннях. Біблія говорить: "Господня – земля, і все, що на ній, вселенна й мешканці її"(Пс.23:1)

Ми ж насправді є лише тими, хто управляє Божим майном.

Звільняємось від боргів

Борг - це стан, який виникає при наявності хоча б однієї із наступних обставин:  прострочені платежі або невиплачений кредит; сума платіжних зобов'язань, що перевищує загальну вартість майна; фінансові проблеми, що викликають тривогу ( коли грошима порядкують відповідно до волі Божої, то у душі панує мир і спокій).

Що ж ми можемо зробити щоб звільнитися від боргів?

Припинити витрачати занадто багато грошей.

Почати повертати те, що ви винні ( вже зараз і те,що ви маєте на сьогодні).

Не брати біше в борг.

Вчитися робити заощадження.

"Скарб цінний та олива в мешканні премудрого, та нищить безумна людина його." (Приповісті 21:20).

Живемо на те, що дає Бог

Господь піклується про задоволення усіх наших потреб

"Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось?" (Матв. 6:31).

Бог ніколи не обіцяв, що у всіх всього буде порівну. Але Він казав що потреби кожного буде задоволено (іноді завдяки надлишку інших). Таким чином, у кожного християнина своя роль у Божому сценарії.

"Часу теперішнього ваш достаток нехай нестаткові їхньому допоможе, щоб і їхній достаток був на ваш нестаток, щоб рівність була"(2 до Коринтян. 8:14).

Відмовляємось від швидких рішень

Одна з визначальних характеристик усіх схем швидкого збагачення - це спонукання вас до прийняття швидкого рішення, що грунтується на неповній інформації. Будь-який серьйозний бізнес-план вимагає ретельного розгляду. Як Божі розпорядники, ми повинні витратити час на те, щоб у всьому розібратися.

"Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапливий на збиток" (Приповісті 21:5).

У праці прагнемо до досконалості

Найголовніше - це рівновага в усьому. Так вчить нас Слово Боже. Ми повинні бути неледачими, бо мабудь єдина прийнятна мета для нас у роботі - це досконалість. Написано, що щоб ви не робили, робіть це як для Господа, а не як для людей. З іншого боку, надто часто християни вважають, що вони повинні залишатися "у тіні" або ж вони навмисно прирікають себе на невдачу, показуючи це як смиренність. Проте така "смиренність" не потрібна Богові.

"Коли хто говорить, говори, як Божі слова. Коли хто служить, то служи, як від сили, яку дає Бог, щоб Бог прославлявся в усьому Ісусом Христом, що Йому слава та влада на віки вічні, амінь." (1 Петра. 4:11).

Визнання провини і відшкодування збитків

Господь говорить щоб ми залишали минуле в минулому "стародавнє минуло, ото сталось нове!" (2 Кор.5:17). Не варто довго дивитися у "дзеркало заднього огляду", коли ти прямуєшь уперед; бо так можна потрапити до аварії. Вже здійснені нами вчинки могли завдати комусь зло або певні збитки - і тому потрібно відшкодувати ці збитки тим, кому ви завдали зло. Адже засвоєний урок і ті благословіння, що ви отримаєте натомість вартують тих жертов, котрі нам потрібно буде принести, щоб все встало на свої місця. Брехливість і несумлінність ненависні Господу, і нам потрібно прикладати зусилля, щоб уникнути звички до такої хибної поведінки.

"Став же Закхей та й промовив до Господа: Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо." (Луки 19:8).

"Тому, коли принесеш ти до жертівника свого дара, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, залиши отут дара свого перед жертівником, і піди, примирись перше з братом своїм, і тоді повертайся, і принось свого дара" (від Матвія 5:23-24).

Задоволенність

Жадібність і заздрісність є наслідком незадоволеності. Щоби уникнути їх, нам потрібно навчитися отримувати задоволення навіть від невибагливого способу життя. Напочатку це може здатися заважким. Проте таємниця задоволенності життям полягає у тому, щоб навчитися прямувати і скрізь труднощі також, пам'ятаючи що мій Господь зі мною завжди, і я "все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі" (до Филип'ян 4:13). Апостол Павло писав:

"… бо навчився я бути задоволеним із того, що маю. Умію я й бути в упокоренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всього й у всім: насищатися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі" (до Филип'ян 4:11-12).

"Великий же зиск то благочестя із задоволенням." (1 до Тим.6:6).

Задоволеність настає як наслідок тісних взаємовідносин із Господом.

Утримуємо баланс зобов'язань

Будь-яка незбалансованість у житті призводить до розчарування і нових складнощів.

Це відбувається як у випадку лінощів, так і у випадку надмірної старанності. Багато віруючих приносять у жертву своє сімейне життя або той час, що вони могли би спілкуватися з Господом заради роботи або розваг. Головне, як вчить Слово Боже - знайти рівновагу.

" Не мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба..." (Приповісті 23:4-5).

Є й інша крайність:

"Хто оброблює землю свою, той хлібом насичується, хто ж за марницею гониться, той позбавлений розуму." (Приповісті 12:11).

Обмежувати забаганки

Господь не хоче щоб ми ішли на послух своїм тілесним бажанням, які можуть розпалюватися завдяки засобам масової інформації. Ми не повинні скеровувати свої вчинки і формувати свої бажання, грунтуючись на системі цінностей цього світу, яка спирається на пожадливість тіла і пожадливість очей!" Наймудріший і найзаможніший цар якось сказав:

" Підсумок усього почутого: Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині! Бо Бог приведе кожну справу на суд, і все потаємне, чи добре воно, чи лихе!" (Еккл.12:13).

Безліч християн потрапляють у пастку сатани і тому справжні блага, які Бог дає їм на радість, стають такими, що приносять горе і біль

Фінансова залежність можлива і при достатку грошей. Той, хто витрачає всі гроші на задоволення своїх примх, не вільний так само, як і той, хто, відмовляючи собі у всьому, береже їх на міфічний "чорний день". Прагнення накопичувати і володіти якомога більшими сумами може перетворитися у пристрасть, яка позбавить людину здоров'я, сім'ї та друзів. Все навколо поступово стане лише засобом для добування грошей.

Кожному необхідно зробити вибір: або ми використовуємо людей, любимо матеріальні речі і служимо грошам, або використовуємо речі, любимо людей і служимо Богу.

"Чи мав я золото за своє опертя і чи казав скарбові: Ти надія моя? Чи мав я радість, що багатство моє величезне, і що рука моя надбала багато?... Це також було б злочином, що належить судові; бо я відрікся б від Бога Всевишнього!" (Іов 31:24-25, 28).

У чому ж, за словами Іова, складається реальна небезпека багатства? - У небезпеці зречення від Бога. Така позиція властива не тільки нехристиянам. Безліч християн потрапляють у пастку сатани і тому справжні блага, які Бог дає їм на радість, стають такими, що приносять горе і біль. Фінансова залежність може бути викликана безліччю причин.

1. Неправильне планування.
2. Погані звички.
3. Нестача самодисципліни.
4. Жадібність або нетерплячість.
5. Жадання влади.
6. Страх перед майбутнім.
7. Нестача мудрих порад.
8. Нехтування Словом Божим тощо.

 

Бог не засуджує багатство. Він засуджує його неправильне використання. Вся справа у тій позиції, яку ви зайняли! Але звільнення все ж можливе.

Борги стали справжнім бичем для багатьох людей. Вони живуть невідповідно до своїх достатків, і це позначається на стані шлюбу, здоров’я, призводить до стресу. Щоб вибратися з боргової ями потрібен час і самодисципліна.

Почніть з перегляду свого бюджету. З’ясуйте, куди йдуть ваші гроші. Можливо, ви будете дуже здивовані, зрозумівши, що витрачаєте занадто багато на речі, які не є для вас предметом першої необхідності, без яких на даний момент ви можете цілком обійтися. Багато людей, усвідомлюючи, що сума боргу занадто велика і відсотки швидко зростають, бояться тверезо подивитися на ситуацію і прийняти тверде рішення почати щось робити щодо виходу з боргів. Вони несвідомо вибирають тактику очікування, сподіваючись на якусь міфічну можливість, яка дозволить виплатити необхідну суму.

Є дві можливості знайти додаткові кошти, щоб скоротити або повністю погасити борги: 1) з заробленої суми витрачати менше, щоб створити надлишок; 2) знайти додаткові джерела доходу (підвищити кваліфікацію, продати щось, почати свій бізнес, підвищити рентабельність бізнесу і т.п.)

Позбутися боргів цілком можливо. Вам потрібно лише привчити себе витрачати менше того, що ви заробляєте. Як тільки ви досягнете цього – переваги життя без боргів не обмежаться тільки внутрішнім спокоєм і легкістю. Крім цього вас буде втішати розуміння того, що ви здатні залишити своїм дітям спадщину, а також передати їм мудрість в практичних питаннях. У той період, коли ви, виходячи з боргів, вчитеся управляти своїми фінансами, ви закладаєте основи вашого подальшого фінансового благополуччя.

"Добрий залишає спадок і онукам, а багатство грішника зберігається для праведного. Багато хліба буває і на ниві бідних; але деякі гинуть від безладу" (Прип. 13:23-24) 

Прийміть рішення жити без боргів. З Божою допомогою у вас усе вийде!

На цій сторінці ви зможете дізнатися, як молитися Богові, щоб вам повернули борг і як вам самим позбутися боргів.

Якщо ви хочете попросити у Господа пробачення ваших гріхів і запросити Бога у своє життя, натисніть ТУТ, щоб помолитися разом з нами.  

У Біблії ніде не говориться, що Бог забороняє брати в борг гроші або інше майно. Але також не згадується і про те, що Бог радить виходити з фінансових проблем подібним чином. У будь-якому випадку необхідно розмірковувати над Словом Божим, щоб зрозуміти, як вчиняти

"Мені все можна, та не все корисно; мені все можна, але ніщо не повинно володіти мною."(1Кор.6:12)- говорить апостол Павло.

Давайте замислимося, а чи корисно нам брати борги? Розглянемо ситуацію, коли людина бере кредит у банку, щоб купити, наприклад, автомобіль. Відсотки, які вона має сплатити більші за ціну покупки і приносять дохід банку. Замість того, щоб використовувати ці відсотки на свої потреби, людина платить заробітну плату кредитору, таким чином свідомо позбавляючи себе частини благословення, яке Бог хотів дати їй. Все це відбувається тільки тому, що не змогла потерпіти і дочекатися, коли у неї буде потрібна сума.

"Багатий панує над бідними, і боржник робиться рабом позичальника." (Прит.22:7)

Але, навіть якщо ми беремо в борг без відсотків, то все одно зв’язані обіцянкою і змушені піклуватися про те, як виконати, в першу чергу, бажання кредитора. Зрозуміло, що ми не можемо при цьому бути вільними у виконанні волі Божої. Ми не зможемо в цей час жертвувати фінанси або інші матеріальні ресурси для проповіді Євангелія, не зможемо давати милостиню, підтримувати слабких. Адже сказано:

"...необхідно підтримувати слабких і пам’ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам сказав: "блаженніше віддавати, ніж брати" (Деян.20:35)

Є виключення, коли без боргів не обійтися, але і в таких ситуаціях необхідно шукати волю Божу. Набагато кращий шлях – прийняти якісне рішення жити без боргів. Просіть в молитві у Бога мудрості як співвідносити свої витрати і бажання – і вірте, що Бог надасть усе, чого ви дійсно потребуєте.

"Не будьте винними нікому нічого, окрім взаємної любові" (Рим.13:8)

Десятина (як у Старому, так і в Новому Завіті) відображає стан нашого серця

Перш за все необхідно визнати, що вся Біблія - ​​Слово Боже, а тому принципи, викладені у Старому Завіті, настільки ж важливі, як і новозавітні. Ісус часто тлумачив Старий Завіт і ніколи не спростовував його.

"Все Писання натхненне Богом і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності" (2 Тим. 3:16)

У Новому Завіті ритуали було скасовано і ми більше не є рабами закону, оскільки смерть Христа виправдала нас. Але для християн, які по-справжньому прагнуть до пізнання волі Божої, принципи Старого Завіту вказують шлях до миру, щастя і процвітання. Творець Всесвіту обіцяв нам керувати нашими фінансовими справами, якщо ми будемо Його послідовниками.

Вчення про десятину дуже часто розуміють неправильно. Деякі християни вважають десятину законництвом, нормою, що стосувалася тільки старозавітних юдеїв, і такою, що втратила свою силу в наші дні. Інші вважають, що той факт, дає людина десятину чи ні, є вирішальним для визнання або невизнання її християнином, а недбале ставлення до обов'язку давати десятину відділяє нас від Бога. Однак обидва ці погляду невірні.

Десятина з самого початку, зі старозавітних часів, була зовнішнім проявом стану людського серця. Це було не Боже повеління, а добровільна "обітниця" щиро віруючої та відкритої до Бога людини, яка вирішила подякувати Богові за його милосердя та любов.

"І склав Яків обітницю, говорячи: Коли Бог буде зо мною, і буде мене пильнувати на цій дорозі, якою ходжу, і дасть мені хліба їсти та одежу вдягнутись, і я з миром вернуся до дому батька свого, то Господь буде мені Богом, - то цей камінь, який я поставив за пам'ятника, буде домом Божим і з усього, що Ти, [Боже], даруєш мені, я дам Тобі десяту частину." (Буття 28:20-22)

Як у старозавітні часи, так і сьогодні, все, що ми сіємо та пожинаємо належить Богові. Він віддає з надлишком тим, хто дає без примусу і не шукає при цьому для себе нагороди. Бог не зобов'язаний повертати наші пожертвування з надлишком. Проте Він робить це тому, що любить нас.

Використовуйте у молитві ці вірші, коли переживаєте фінансові труднощі

"І будеш ти пам'ятати Господа, Бога свого, бо Він Той, що дає тобі силу набути потугу." Повторення Закону 8:18

"І Господь дасть тобі добрий приріст у плоді утроби своєї, і в плоді худоби твоєї, і в плоді поля твого на тій землі, що Господь заприсягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі. Господь відчинить для тебе Свою добру скарбницю, небеса, щоб дати дощ для Краю твого в часі його, і щоб поблагословити всякий чин твоєї руки. І ти позичатимеш багатьом народам, а сам не позичатимеш ні в кого. І вчинить тебе Господь головою, а не хвостом, і ти будеш тільки верхом, а не долом, коли будеш слухатися заповідей Господа, Бога свого, що я сьогодні наказую тобі, щоб додержувати і виконувати.." Повторення Закону 28:11-13

"Бо людині, що перед лицем Його добра, Він дає премудрість, і пізнання, і радість; а грішникові Він роботу дає, щоб збирати й громадити, - щоб пізніше віддати тому, хто добрий перед Божим лицем. Марнота і це все та ловлення вітру!"… " Книга Еклезіястова 2:26

"Якщо тільки послухаються, та стануть служити Йому, покінчать вони свої дні у добрі, а роки свої у приємнощах." Книга Йова 36:11

"І багатство та слава - від Тебе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоробрість, і в руці Твоїй - побільшити та зміцнити все." 1 Книга Хронік 29:12.

"Господь – то мій Пастір, тому в недостатку не буду." Книга Псалмів 23:1.

"Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають. Левчуки бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недоостатку не чують в усьому добрі." Книга Псалмів 34:10-11.

"Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили." Книга Псалмів 37:25.

"Не надійтеся на утиск, і не пишайтесь грабунком; як багатство росте, - не прикладайте свого серця до нього." Книга Псалмів 61:11.

"Шануй Господа із маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх, - і будуть комори твої переповнені ситістю, а чавила твої будуть переливатись вином молодим." Книга Приповістей 3: 9-10.

"Хто надію кладе на багатство своє, той впаде, а праведники зеленіють, як листя." Книга Приповістей 11: 28.

"Добрий лишає спадок і онукам, маєток же грішника схований буде для праведного." (Книга Приповістей 13:22). 13:23).

"Дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно. А через пізнання, кімнати наповнюються усіляким маєтком цінним та приємним." (Книга Пріповістей 24: 3-4).

"Чи ж не це – щоб вламати голодному хліба свого, а вбогих бурлаків до дому впровадити? Що як побачиш нагого, - щоб вкрити його, і не сховатися від свого рідного? Засяє тоді, мов досвітня зоря, твоє світло, і хутко шкірою рана твоя заросте,зцілення твоє заросте, і твоя справедливість ходитиме перед тобою, а слава Господня сторожею задньою!. Тоді кликати будеш - і Господь відповість, будеш кликати - і Він скаже: Ось Я! Якщо віддалиш поміж себе ярмо, не будеш підносити пальця й казати лихого, і будеш давати голодному хліб свій, і знедолену душу наситиш, - тоді то засвітить у темряві світло твоє, і темрява ніби як полудень стане, і буде Господь тебе завжди провадити, і душу твою нагодує в посуху, кості твої позміцняє, і ти станеш, немов той напоєний сад, і мов джерело те, що води його не всихають! "(Книга Ісаї 58: 7-11).

"Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, - промовляє Господь Саваот: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір? І ради вас насварю Я все те, що жере, і воно не понищить вам земного плоду. І не заб’є винограду вам на полі, говорить Господь Саваот. І будуть всі люди вважати вас блаженними, бо будете ви любим Краєм, говорить Господь Саваот." (Книга Малахії 3: 10-12).

"Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або У що ми зодягнемося? Бо ж усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, - а все це вам додасться." (Євангелія від Матвія 6: 31-33).

"Уздоровляйте недужих, воскрешайте померлих, очищайте прокажених, виганяйте демонів. Ви дармо дістали, дармо й давайте." (Євангелія від Матвія 10: 8).

"І всякий, хто за Ймення Моє кине дім, чи братів, чи сестри, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, -той багатократно одержить і успадкує вічне життя". (Євангелія від Матвія 19: 29).

"Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, - добрий бо Він до невдячних і злих!" (Євангелія від Матвія 6: 35).

"Давайте - і дасться вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють і вам". (Євангелія від Луки 6: 3 38).

"Продавайте достатки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки собі не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить".(Євангелія від Луки 12: 33).

"В першого дня в тижні нехай кожен з вас відкладає себі та і збирає, згідно з тим, як ведеться йому, щоб складок не робити тоді, аж коли я прийду". (1 Послання до Коринтян 16: 2).

"А до цього кажу: Хто скупо сіє, - той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, - той щедро й жатиме. Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, - не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає! А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток, збагачувалися всяким добрим учинком".(2 Послання до Коринтян 9: 6-8).

"А мій Бог нехай виповнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі". (Послання до Филип’ян 4: 19).

"Улюблений, - я молюся, щоб добре велося в усьому тобі, і щоб був здоровий, як добре ведеться душі твоїй". (3 Послання Івана 2).

"Благаємо ж, браття, ми вас, щоб у цьому ще більш ви зростали, і пильно дбали жити спокійно, займатися своїми справами та заробляти своїми руками, як ми вам наказували, щоб ви перед чужими пристойно поводилися, і щоб не від кого не залежали!". (1 Послання до солунян 4: 10-12).

"Усі шляхи людини чисті в її очах, але Господь зважує душі" (Приповістки 16:2)

Чому ж люди прагнуть до накопичення грошей і наскільки правильні їхні мотиви у світлі Слова Божого?

1. За чужою порадою . Але Біблія говорить: "Але Біблія говорить: "Безглуздий вірить будь-якому слову, а розважливий уважний до шляхів своїх" ( Приповістки 14:15).

2. Через заздрість. Заздрість же асоціюється із жадібністю та скупістю.

3. Через азврт. Але в Божій "грі" людина, що порушує Божі правила, ніколи не стане переможцем!

4. Заради самоствердження. Цей мотив особливо згубний, оскільки суспільство заохочує цю слабкість. Нам подобається, коли нам виявляють повагу і говорять компліменти. Накопичення матеріальних багатств живить наше его. Навіть у християнських колах можна зустріти віруючих, які прагнуть спілкуватися тільки з "потрібними" людьми. Вони витрачають всі сили на те, щоб домогтися поваги інших оточуючих. Вони роблять пожертвування тільки на очах у всіх і діляться своїм багатством заради самореклами. Але гроші самі по собі не можуть бути чистими або брудними, моральними або аморальними. Питання в тому, як ми їх використовуємо.

5. Через любов до грошей. Той, хто збирає гроші через "любов" до них, як правило, не погодиться розлучитися з ними навіть заради престижу і поваги. Життя такої людини - суцільна мука. Володіючи тисячами і мільйонами доларів, така людина страждає, якщо потрібно витратити навіть невелику суму.

6. Щоб мати почуття захищеності. Багато хто прагне нажити багатство заради почуття захищеності. Очевидно, вони не вірять в те, що Бог може задовольнити їх потреби, і збирають гроші через страх. Спочатку, як правило, вони вирішують накопичити кілька тисяч доларів, просто щоб захистити себе від непередбачених обставин у майбутньому. Однак того, хто не довіряє Богу, не зможе захистити від неприємностей ніяка сума! Немає нічого поганого в тому, що людина планує витрати і робить заощадження, погоджуючи їх з волею Божою. Але люди, які прагнуть нажити стан заради почуття захищеності, довіряють Богу тільки на словах. Насправді вони більше довіряють своїм грошам. На нас з усіх боків обрушується лавина всіх можливих видів страхування. Все це добре, якщо користуватися цим розумно, але віра (довіра) приходить від слухання, а слухання - через Слова Боже (а не через страх).

7. Для розвитку духовного дару. Бог дуже цінує в людині бажання та вміння жертвувати. Тому істинне багатство від Бога приходити саме через жертвування. Найцікавішим у Божому плані є те, що, коли Він знаходить хорошого управителя, здатного вільно, без примусу ділитися з іншими, Бог благословляє таку людину з надлишком. Але заможна людина має куди більше відповідальностей, аніж бідна.

Нам необхідно бути чуйними щодо того, куди Бог хоче направити наші внески

Бог дає нам можливість не тільки задовольняти потреби святих, але й робити вклад у Його роботу. На жаль, більшість з нас завалені запитами від різних благодійних організацій. Багато з цих запитів заслуговують на увагу, проте деякі організації занадто нав'язливо рекламують свої проекти. Нам слід знаходити правильне співвідношення між співчуттям і розумним управлінням своїми доходами. Щодо будь-якої організації, яка прагне отримати вашу фінансову підтримку, необхідно задати собі наступні питання:

1. Чи несе ця організація звістку, яка відповідає Слову Божому?

2. Чи знаходить її робота позитивний відгук?

3. Чи є Біблійні цілі головним напрямком організації?

4. Чи відповідає спосіб життя її керівників біблійним принципам?

Дуже важливо виробити правильне уявлення про те, кому і в яких випадках допомагати грошима. Слово Боже відкриває нам такі істини:

- Ми покликані задовольняти потреби, а не бажання або примхи людей (Приповістки 16:26).

- Ми повинні допомагати тим, хто нездатний забезпечити себе сам (Луки 14:13-14).

- Неможливо дати Богу занадто багато. Чим більше ми віддаємо, тим більше Він може довірити нам (Малах. 3:7-11).

- Ми маємо забезпечувати братів-служителів гідним чином.

- Ми повинні задовольняти потреби віруючих. Нам слід підтримувати незаможних в їх потребах, як спасених, так і неспасених.

Для того, щоб ваші плани втілилися у життя, необхідно спиратися на Божу мудрість, коли приймаєш будь-яке рішення

Дуже часто християни сумніваються, чи потрібно їм планувати свій бюджет. Вони запитують: "Хіба християнин не повинен повністю покладатися на Бога?" Безумовно повинен! Але хіба це означає, що нам потрібно сидіти вдома і чекати нової манни з неба? Бог думає по-іншому.

"Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди, бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?" (Припов. 27:23-24).

Всюди в Біблії ми бачимо, як вожді будують плани і прагнуть втілити їх у життя на славу Бога. Планування є істотним елементом успіху будь-якої фінансової програми – тим більше у християн. Бог очікує від нас розумного підходу. Ми читаємо у Книзі Приповістей, що успішне планування свідчить про мудрість:

"Дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно. А через пізнання кімнати наповнюються усіляким маєтком цінним та приємним" (Припов. 24:3-4).

Перший крок до планування – це адекватна оцінка своїх фінансових справ. Вона вимагає деяких зусиль. Постарайтеся, щоб ваш план не вийшов занадто загальним, але в той же час, щоб його конкретність не мала владу над вами. Якщо не все піде за планом, не засмучуйтеся.

"Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування, знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість." (Якова 1:2-3).

Зазвичай ці вірші відносять до часів випробувань, проте вони можуть бути застосовані до того, як християнин повинен дотримуватися своїх планів і не піддаватися фінансовим спокусам. Для того, щоб ваші плани втілилися в життя, при прийнятті будь-якого рішення необхідно спиратися на Божу мудрість. Пам'ятайте, "Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить" (Псалтир 118:130).

Планування можна розділити на два види: КОРОТКОСТРОКОВЕ І ДОВГОСТРОКОВЕ.

Что такое краткосрочный план? Это план, который выполняется ежедневно и включает в себя оплату счетов, расходы на покупку продуктов, деньги, отложенные на отпуск, и даже плату за проезд в транспорте. Такие краткосрочные планы необходимы каждому. Пренебрежение краткосрочным планированием приводит к тому, что человек живёт в состоянии тревоги и напряжения.С чего начать? С простого, но реального бюджета!

"Ибо кто из вас, желая построить башню, не сядет прежде и не вычислит издержек, имеет ли он, что нужно для совершения её" (Луки 14:28).

Христианскому дому должны быть присущи порядок и безупречность. Ни то, ни другое невозможно без нормального общения и хорошего планирования. Предложенные ниже принципы помогут вам составить полезные и библейски обоснованные планы.

ШЕСТЬ ШАГОВ КРАТКОСРОЧНОГО ПЛАНИРОВАНИЯ

Шаг 1. Фиксируем планы и цели

Перечисленные на бумаге цели дают нам объективное представление о том, чего мы хотим достичь. Такой план, перенесенный в область финансов, называется бюджетом.

"Предай Господу дела твои, и предприятия твои совершатся" (Притчи 16:3) – это первый шаг библейского планирования. Каким же образом это происходит?

"Сердце человека обдумывает свой путь, но Господь управляет шествием его"(Притчи 16:9).

Шаг 2. Прежде всего, отделите то, что причитается Богу

Этот прнцип является существенным элементом любого планирования.

"Чти Господа от имения твоего и от начатков всех прибытков своих; и наполнятся житницы твои до избытка, и точила твои будут переливаться новым вином"(Притчи 3:9-10).

Шаг 3. Держите под контролем использование кредита или совсем откажитесь от него

Во многих современных семьях кредит расходуется бесконтрольно. Долговая зависимость является сегодня важнейшей причиной разрушения семей. Семьи, попавшие в такую ситуацию, должны прекратить неправильное использование кредита.

"Лучше немногое при страхе Господнем, нежели большое сокровище, и при нём тревога"(Притчи 15:16).

Шаг 4. Научитесь быть довольным

Многие семьи, испытывающие денежные затруднения, полагают, что дополнительный доход, например зарплата жены, станет самым лёгким и наилучшим выходом из положения. Но обычно это не даёт ожидаемого результата. Большинство денежных проблем вызваны чрезмерными расходами, а не недостаточным доходом. На самом деле дополнительный доход зачастую только усугубляет ситуацию. Необходимо принять серьёзные решения.

а) Прежде всего, помолитесь и предоставьте Богу возможность действовать.

Если вы собираетесь что-то приобрести, не торопитесь. Если предполагаемая покупка соответствует Божьей воле, Он может открыть совершенно неожиданные денежные источники. Одна из величайших радостей в жизни христианина – это ощущение Божьей любви, когда Он чудесным образом даёт христианину то, что необходимо.

"Покорись Господу и надейся на Него. Не ревнуй успевающему в пути своём, человеку лукавствующему"(Псалом 36:7).

б) Сократите расходы.

Вы не пожалеете об этом, если ваша цель - Божий мир. "Кто любит веселье, обеднеет; а кто любит вино и тук, не разбогатеет"(Притчи 21:17).

Шаг 5. Определите, что Бог задумал для вас

Если вы позволяете другим определять ваши цели, планы и приоритеты, вам не миновать разочарования. Помните: у Бога есть намерения, касающиеся лично вас. Следуйте Его плану, а не тому, что предлагают вам соседи.

"Ибо только Я знаю намерения, какие имею о вас, говорит Господь, намерения во благо, а не на зло, чтобы дать вам будущность и надежду" (Иерем. 29:11).

Есть такое выражение: "Если у вас есть только Иисус, значит, у вас есть всё, что вам нужно". Однако умение находить удовлетворение в Нём не появляется само собой. Необходимо прикладывать усилия. Не идите на поводу мирского мнения. Ведь мир утверждает, что счастье состоит в том, чтобы пить лучшие напитки и носить теннисные туфли только определённых фирм. Но как только вы покупаете эту единственно необходимую для счастья вещь, появляется новая, и так далее.

"Блажен человек, который снискал мудрость, и человек, который приобрёл разум! Потому что приобретение её лучше приобретения серебра, и прибыли от неё больше, нежели от золота"(Притчи 3:13-14).

"Ибо Господь даёт мудрость; из уст Его – знание и разум"(Притчи 2:6).

Шаг 6. Ищите совета

Чтобы получить помощь, нужно попросить о ней. Многие христиане готовы помочь другим, но сами никогда не просят о помощи. Это и называется гордыней. У всех бывают трудности, и время от времени все мы нуждаемся в помощи и совете. Люди часто отказываются просить совета, потому что не хотят признать существование проблемы. Это нелепо!

"Слушайся совета и принимай обличение, чтобы сделаться тебе впоследствии мудрым"(Притчи 19:20).

Зачастую лучшим советчиком оказывается верующий супруг или супруга. В браке каждая из сторон несёт свою долю ответственности. В установлении и поддержании финансового равновесия должны участвовать оба супруга (говорить и слушать).

"Посему оставит человек отца своего и мать и прилепится к жене своей, и будут двое одна плоть" (Ефес. 5:31).

Мнение и совет – это не одно и то же. Мнение есть у каждого, но не каждый может дать разумный совет. Если вам нужно удалить аппендикс, к чему вы прислушаетесь: к мнению соседа или к совету опытного хирурга? Ниже перечислены качества доброго советчика:

"Ибо епископ должен быть непорочен, как Божий домостроитель, не дерзок, не гневлив, не пьяница, не бийца, не корыстолюбец, но страннолюбив, любящий добро, целомудрен, справедлив, благочестив, воздержан, держащийся истинного слова, согласного с учением, чтоб он был силён и наставлять в здравом учении и противящихся обличать"(Титу 1:7-9).

Используйте этот список в поисках совета по всем финансовым проблемам.

Що таке довгострокова мета? Це ланцюжок збудованих одна за одною короткострокових цілей. Однак мало хто ставить перед собою короткострокові цілі, не кажучи вже про довгострокові. Люди витрачають більше часу на планування найближчої відпустки, ніж на планування витрат на освіту дітей. У міру нашого професійного зростання збільшуються і наші доходи, разом з ними зростають й витрати. Якщо ми не ставимо перед собою ніяких конкретних цілей у перспективі та не плануємо щоденні витрати, ми просто з'їдаємо більшу частину заробленого.

Мета будь-якого фінансового планування – забезпечити оплату освіти, виплату позик, пенсію, а також пожертвування. З іншого боку, такі плани дозволяють тримати під контролем наші природні схильності, щоб, у разі якщо Бог благословить нас з надлишком, ми вжили цей надлишок для Його прославлення, а не для себе самих. Не маючи заздалегідь складеного плану, багатий християнин може піддатися спокусі занадто багато витратити на страховку, накупити дорогих «іграшок» або, навпаки, бажаючи накопичити, як можна більше, відмовляти собі та своїй родині у багатьох речах.

Довгострокове планування не є страховкою від непередбачених бід, але гарантує, що ви не опинитеся в боргах.

ТРИ КРОКИ ДО ВСТАНОВЛЕННЯ ДОВГОСТРОКОВИХ ЦІЛЕЙ

1. Краще за все скласти план на папері

«Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й видатків не вирахує, чи має потрібне на виконання» (Луки 14:28).

2. Визначте найважливіші фінансові цілі

Спочатку ми отримуємо гроші за ту роботу, яку ми вибрали і яка нам подобається. Однак з часом мотивація змінюється: ми починаємо накопичувати гроші, щоб знайти фінансову впевненість. І замість кількох тисяч врешті-решт нам потрібно вже мільйон. Тому перш, ніж наживати гроші, важливо чітко визначити цілі. Бог хоче, щоб ми встановили для себе розумні фінансові цілі і не дозволяли собі надмірних накопичень, які виводять Божі ресурси з обігу. Про багатих в Новому Завіті сказано,

«…Щоб робили добро, багатилися в добрих ділах, були щедрі та пильні, щоб збирали собі скарб, як добру основу в майбутньому, щоб прийняти правдиве життя.» (1 Тим. 6:18-19).

3. Планування витрат фінансів сім'ї на майбутнє

Цілі, які ставить перед собою сім'я, визначають майбутній її успіх. Якщо ці цілі відповідають Божим принципам, винагорода перейде від батьків до дітей. Але якщо ми не будемо при дітях обговорювати фінансові плани та цілі, то як ми можемо очікувати, що вони виростуть відповідальними щодо грошей людьми? Надзвичайно важливо, щоб вся сім'я брала участь у плануванні та розподілі Божих ресурсів. Подружжю слід обговорювати ці плани удвох, а потім з дітьми. Зробіть своїм дітям цю радість: бачити, як ви берете участь в розподілі Божих ресурсів. Засвоєні з раннього дитинства, ці звички принесуть надалі дивіденди – свободу від жадібності і пристрасті до накопичення. Цей вірш говорить, що наші мотиви будуть випробувані Богом:

«То буде виявлене діло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об'являється, і огонь діло кожного випробує, яке воно є» ( 1 До Кор. 3:13).

А ось якої спадщини можна очікувати від благочестивих батьків:

«Добрий лишає спадок і онукам, маєток же грішника схований буде для праведного» (Припов. 13:22).

Слово беспокойство в переводе с греческого означает "быть одолеваемым заботами". Человек, который беспокоится о чем-то, как бы "разделяет" свое сознание, мышление, поступки между двумя вещами: тем, что важно и полезно, и тем, что вредит и разрушает. Беспокойные люди проводят много времени, тревожась о том, что может произойти или не произойти в будущем. Они могут испытывать чувство страха, ожидая наихудшего: "Что будет. если я потеряю работу? А вдруг мой ребьенок заболеет, станет наркоманом?" и многое другое.

Беспокойство только на первый взгляд кажется безобидным. На самом деле - это серьезный грех, потому что в его основе лежат неверие и сомнение. Если вы беспокоитесь или слишком сильно озабочены чем-то, этим самым вы проявляете ваше недоверие Богу в том. что Он способен обеспечить вас всем необходимым, в чем вы можете нуждаться. 

"И будет Господь вождем твоим всегда, и во время засухи будет насыщать душу твою и утучнять кости твои, и ты будешь, как напоенный водою сад и как источник, которого воды никогда не иссякают" (Ис. 58:11)

Если вы постоянно пребываете в тревожных мыслях, вы поступаете в разрез с Божьим Словом, пытаясь сделать своими силами то, что Бог уже пообещал сделать для вас. Беспокойство постепенно разрушает ваше тело и через время с большой вероятностью могут возникнуть такие симптомы как повышенное кровяное давление, сердечные заболевания,  головные боли, простудные заболевания, язвы, а также заболевания желудка.

"... кто из вас, заботясь, может прибавить себе росту хотя на один локоть?... Итак не заботьтесь и не говорите: что нам есть? или что пить? или во что одеться? потому что всего этого ищут язычники, и потому что Отец ваш Небесный знает, что вы имеете нужду во всем этом. Ищите же прежде Царства Божия и правды Его, и это все приложится вам." (Мф. 6:27, 31-33)

Тревоги и беспокойство парализуют волю человека, уничтожают способность творчески мыслить. Любая попытка инициативы пресекается. Беспокойный человек легко может впасть в гнев или начать контролировать других людей, что, в свою очередь, разрушает отношения с окружающими. Приходит нездоровая потребность получать одобрение со стороны других людей, что еще больше отдаляет человека от Бога. Такое состояние можно сравнить с вором, который приходит под покровом темноты, чтобы похитить самое дорогое - ваш душевный мир.

Но Бог не желает, чтобы вы жили в страхе перед будущим, став заложниками своих собственных эмоций. Он обещает восполнить все ваши нужды благодаря жертве Иисуса Христа. Если вы пригласили Бога управлять вашей жизнью, вам уже не нужно беспокоиться, каким образом Он будет выполнять Свое обещание. Просто верьте, что Он сделает это. 

"Все заботы ваши возложите на Него (Бога), ибо Он печется о вас."   (1 Петра 5:7)

Возможно, вы понимаете, что не должны беспокоиться, но не можете остановиться думать негативно. Выход для вас тоже есть. Замените ваши негативные мыли размышлениями, основанными на Слове Божьем. Сознательно примите решение думать о том, что "истинно, честно, чисто, справедливо, любезно, достославно" (Филип 4:8). Помните: все, что совершает Господь, только к лучшему, даже если обстоятельства говорят обратное и со стороны кажется, что это провал и неудача. Учитесь быть довольными и благодарными Богу за все. Бог всегда рядом с вами. Как ребенок, доверьте свой завтрашний день Ему. 

Досконала любов проганяє геть страх

Давайте розберемося, чому приходить страх? Біблія говорить, що страх - це брак любові Божої у людині.«Страху нема в любові, а, навпаки, досконала любов проганяє геть страх, бо страх має в собі кару, а хто боїться, той недосконалий у любові» (1 Івана 4:18). Що ж нам робити, коли є страх? У наступному вірші дається відповідь: «Ми любимо (Бога), бо він перший полюбив нас».

Любов до Бога виражається у нашій повазі до Нього, бажанні мати з Ним близькі стосунки, у виконанні Його волі. Тому, в першу чергу, нам необхідно присвячувати щодня деякий час для хвали і поклоніння Господу. Ці речі приносять нам зцілення та звільнення.

Крім хвали і поклоніння Бог нам дав духовну зброю (Еф.6:13-18). Не зневажайте її!

Слово Боже допомагає зміцнювати нашу віру і приносить перемогу у всіх сферах нашого життя. Присвячуйте більше часу, щоб читати і роздумувати на Словом. Можливо, спочатку буде важко привчити себе робити це регулярно, але з Божою допомогою у Вас обов'язково вийде і Ви будете мати величезне благословення у своєму житті.

Не забувайте про кров Христа! Через неї ми стаємо праведними перед Богом. Кров Ісуса очищує нас від усякого гріха та від його наслідків (До Рим. 5:9, 1 Івана 1:7). Тому всякий нечистий дух (у тому числі і страх) повинен піти з життя людини, яка запросила у своє життя Ісуса Христа і призиває охорону крові Ісуса на своє життя і життя своїх близьких. Просто робіть це!

Гнів - це сильне відчуття незадоволеності, яке виникає, коли потреби або очікування людини не були задоволені. Гнів має безліч ступенів - від легкого і контрольованого роздратування до пориву ярості, що вже не піддається управлінню.

Гнів може бути тривалим , людина утримує його у душі впродовж довгого часу. Такий гнів, зазвичай, походить із серця людини, котра не пробачила стару образу. Непрощення, кінець кінцем, призводить до відчуття обурення та сильній гіркоті, що впливає на всі області взаємовідносин із кривдником.

"Дивіться, щоб хто не зостався без Божої благодаті, щоб "не виріс який гіркий корінь і не наробив непокою", і щоб багато хто не опаганились тим" (Послання до Євреїв 12:15)

Гнів, який пригнічується - це приховане або заперечуване перед самим собою й іншими почуття. Зазвичай, воно виникає у результаті страху перед негативними емоціями іншої людини. Цей вид гніву створює у людині лукаве серце (нещире поводження з іншими). Недолік нещирості у конфліктних ситуаціях викликає у людини жаль до самої себе, втрату самоповаги, а в результаті призводить до руйнування взаємовідносин з людьми. Часто люди ховають гнів, вживаючи алкоголь, наркотики, дивлячись цілодобово телевізор та ін.

"Устами своїми маскується ворог, і ховає оману в своєму нутрі" (Книга Приповістей 26:24)

Спровокований гнів виникає раптово і сильно, як реакція на що-небудь. Він характерний для людей із запальним темпераментом. Може також виражатися через критицизм і сарказм.

Надмірний, вибуховий гнів - це потужне, руйнівне і важко контрольоване почуття. Він часто супроводжується жорстокістю і образою інших.

Не завжди слід сприймати гнів лише з негативного, гріховного боку. Час від часу кожна людина переживає у серці почуття гніву. Це нормально. Адже гнів - це емоція, дана Богом. Але важливо зрозуміти, як правильно управляти вашим гнівом, і що може статися, якщо неправильно поводитися з цим відчуттям. Невеликий вогонь, що освітлюює галявину в лісі, може перетворитися на люту лісову пожежу, яка спалить весь ліс. Так само і невелика іскра гніву, яку можна використати на благо, може перетворитися на полум'я ще до того, як її направлять у потрібному напрямі.

Біблія говорить нам про гнів Божий. Його гнів має прямий зв'язок з Його досконалою волею, виникає з Його любові і піднімається виключно заради нашого блага:"Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя в Своїй ласці" (Псалом 29:6).

Проте спосіб, яким людина виражає свій гнів, може бути гріховним. Слово Боже закликає:"Гнівайтеся, та не грішіть, - сонце нехай не заходить у вашому гніві " (Послання до Єфесян 4:26).

Сприймайте ваш гнів як сигнал про те, що щось не в порядку, або у вас самих, або в іншій людині. Подібно до індикатора на приладовій панелі автомобіля, що застережує про несправність, гнів повинен спонукати до дії, щоб виправити неполадку. Ісус, поглянувши на фарисеїв з гнівом за їх лицемірство і озлоблення серця, зцілив у суботу людину, що мала висохлу руку.

"І споглянув Він із гнівом на них, засмучений закам’янілістю їхніх сердець, і сказав чоловікові: "Простягни свою руку. І той протяг, - і рука йому стала здорова!" (Євангелія від Марка 3:5)

Ви правильно виражаєте свій гнів, , якщо при цьому відкрито висказуєте свої думки і відчуття, довіряючи співбесідникові, враховуючи його відчуття і піклуючись про його благополуччя. "Розумний стриманий в словах своїх, і розсудливий холоднокровний" (Приповістки 17:27)

Неприйнятно виражати свої думки і відчуття в образливій манері, проявляючи нечуйність по відношенню до співбесідника або маніпулюючи ним, що призводить до суперечок і свар."Усяке роздратування і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою" (Послання до Єфесян 4:31)

У першу чергу вам необхідно усвідомити свій гнів, тобто визнати відкрито, що ви його відчуваєте. Визначте джерело вашого гніву: образа, несправедливість, страх або відчуття пригніченості (розчарування).

Подумайте про Божу любов до вас."По милості Господа ми не зникли, бо милосердя Його не виснажилося. Воно оновлюється кожен ранок; велика вірність Твоя!" (Плач Ієремії 3:22-23). Спираючись на думку про те, що Бог любить і приймає вас, ви можете бути вільні і не залежати від того, приймають або не приймають вас люди. Бог може заповнити вашу потребу в любові, значущості і безпеці."Дивіться, яку любов дав нам Батько, щоб нам називатися і бути дітьми Божими. Світ тому не знає нас, що не пізнав Його" (1 Послання від Івана 3:1).

Визнайте той факт, що гнів, прихований у вашому серці, - це гріх. Передайте ваше бажання помсти Богові. Просіть Бога про переміну вашого відношення до людини, яка заподіяла вам біль. Активно шукайте можливості проявити любов до людини, яка скривдила вас.

Дякуйте Богові за це емоційне випробування у вашому житті, за те, що звільнення від гніву буде використано Богом для вашого ж блага і допоможе вам більше уподібнитися Христу.

"Притому знаємо, що люблячим Бога, покликаним по Його волевиявленню, все сприяє до блага" (Римлянам 8:28).

Моліться у своєму серці приблизно так:

Господи, допоможи мені завжди знаходитися в Твоїх руках, діяти під Твоїм керівництвом, допоможи мені підкорятися Тобі повністю. Господи, я хочу, щоб Ти направляв мій розум, допоможи мені віддзеркалювати Твою любов у моїх діях і вчинках. Господи, управляй моїми словами, щоб я міг висловлювати Твою істинну любов.

"Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного. По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою" (Євангеліє від Івана 13:34-35).

Сьогодні наша країна, йдучи крізь випробування війною та посттравматичним стресом, стикається з безпрецедентно високим рівнем тривожних та депресивних станів. Тривога – це не просто почуття, а своєрідний фільтр, світогляд, крізь який ми сприймаємо Божий світ, часто бачачи в ньому більше загроз, ніж насправді існує. 

Чому так відбувається? Причини багатогранні. Гіперопіка в дитинстві, коли батьки, сповнені тривогою за безпеку дитини, не навчають її справлятися з труднощами, а навпаки, оберігають від будь-яких викликів, призводить до того, що дитина не розвиває необхідних навичок самостійності та подолання проблем. Вона виростає, нездатною протистояти життєвим випробуванням, а її внутрішній світ наповнюється постійним очікуванням небезпеки. 

Але є й духовний аспект. Диявол використовує силу тривоги, щоб руйнувати стосунки людини з Богом. Він застосовує її як інструмент, щоб контролювати наші думки та вчинки. Цей контроль несе людині тільки страждання. Коли людина, піддаючись тривозі, намагається щось робити, щоб захистити себе від майбутньої небезпеки, вона стає немов би маленьким богом «Я сам». Тим самим вона відвертається від допомоги нашого Всемогутнього Небесного Батька. 

Господь у Своєму Слові застерігає нас: «І не шукайте, що будете їсти й пити, і не журіться. Цього всього прагнуть народи світу; ваш же Отець знає, що цього і ви потребуєте. Але шукайте Царства Його, а це все вам додасться» (Лк. 12:29-31). 

Така чудова обітниця! Коли ми живемо у покорі Божому Слову, саме Воно нас оберігає від усіх тривог і страхів, приносить мир і спокій у наше серце, зцілює нашу душу і навіть тіло. Нехай слова Ісус Христа стануть для вас провідником у нове повноцінне радісне життя. «Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, – і Я заспокою вас! Візьміть Моє ярмо на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, – і знайдете спокій своїм душам. Адже Моє ярмо любе, і Мій тягар легкий» (Мв. 11:29-30)

Как зависть, так и ревность являются сложными комплексными эмоциями. Зависть можно охарактеризовать как болезненное восприятие чужих достижений, желание иметь то, что есть у другого человека. Это сочетание обиды, раздражения и агрессии. Ревность - это негативно окрашенное чувство, возникающее, когда нам кажется, что близкий человек (партнер, родитель, друг) уделяет свою любовь и внимание кому-то другому. Ревность может включать в себя одновременно и тревогу, и страх, и злость, и печаль.

Зависть и ревность в чем-то схожи. Только зависть имеет отношение скорее к материальным вещам, качествам личности или талантам другого человека. А ревность скорее относится к отношению (забота, внимание), которое получает "соперник" вместо того, чтобы это внимание получили мы. Зависть - это горячее желание владеть тем, чем владеет другой, а ревность - это горячее желание не потерять, удержать, не дать другому. 

Завистливый человек ощущает внутреннюю боль, когда другие достигают успеха, ощущает потребность осуждать тех, кто добился больше. Такие люди любят безосновательно критиковать, хвалиться перед другими, имеют неукротимое желание достичь больше других. Испытывая зависть, человек пытается неправильным образом восполнить свою потребность чувствовать себя значимым.  Библия показывает зависть только в негативном свете.

"Кроткое сердце — жизнь для тела, а зависть — гниль для костей" (Притчи 14:30)

Ревность, в отличие от зависти, может проявляться как в негативном, так и позитивном ключе. Если вы проявляете ревность, пытаясь защитить важные для вас отношения при угрозе их разрушения из-за неверности, это нормально. Господь называет себя ревнителем, когда видит неверность Своего народа, заменяющего поклонение Богу поклонением идолам. Он испытывает боль ревности, потому что любит нас.

"... ты не должен поклоняться богу иному, кроме Господа Бога, потому что имя Его ревнитель. Он Бог ревнитель." (Исх.34:14 )

Если ревность проявляется с негативной стороны, человек испытывает чувство недоверия, подозрения. Он пытается контролировать, самовольно присваивая себе права на другого человека. Такой человек неискренен, чувствует себя жертвой несправедливости, ощущает саможалость. Хотя он и понимет, что ведет себя неправильно, ему все равно трудно справляться с гневом и пониженной самооценкой.

Библия дает нам исчерпывающий ответ, как справляться с завистью и ревностью. Во-первых, нам нужно научиться быть довольными и благодарными Богу за то, что у нас есть, а также за тех людей, которых Он нам дал (без желания изменить их).

"Говорю это не потому, что нуждаюсь, ибо я научился быть довольным тем, что у меня есть. Умею жить и в скудости, умею жить и в изобилии; научился всему и во всем, насыщаться и терпеть голод, быть и в обилии и в недостатке. Все могу в укрепляющем меня Иисусе Христе" (Филип 4:11-13)

Во-вторых, важно осознать свои эмоции и воспринять их как толчок к переменам. Выясните причину такого состояния. Зависть происходит от плотских греховных желания. Ревность происходит от любви, но вопрос: как вы ее проявляете - благочестиво или эгоистично? Очень важно  покаяться в грехе. Просите у Бога, чтобы Он дал вам любовь "агапе" - любовь, которая жертвует самым дорогим ради блага другого человека. Вместо того, чтобы концентрироваться на людях и плотских желаниях, переведите свой взгляд на Христа. Он показал нам Божью любовь "агапе", отдав Свою жизнь ради прощения наших грехов.

Горе и скорбь - это состояние души, которое возникает в ответ на душевную травму или невозвратимую потерю чего-то важного, дорогого.  Если это вдруг произошло, не требуйте от себя быстрого восстановления. Для успешного исцеления души необходим процесс горевания, оплакивания потери. В этом процессе выделяют определенные стадии (этапы), которые у разных людей протекают по разному. Проходя каждый из этих этапов, доверьтесь Богу - Он знает как вам помочь и вывести вас к обновленной жизни. 

"Ты посылал на меня многие и лютые беды, но и опять оживлял меня и из бездн земли опять выводил меня." (Псалом 70:20)

Стадии горевания (оплакивания горя)

Стадия кризиса может длиться от нескольких дней до нескольких недель. Признаки, характерные для этой стадии: шоковое состояние (бесчувствие), отрицание, сниженная концентрация внимания, механическое выполнение повседневных дел, потеря сна или аппетита, неконтролируемый плач. . 

Стадия тяжелых переживаний длится обычно год или больше. Человек испытывает гнев, обиду, пытается торговаться с Богом. Приходит чувство вины, одиночества и тоски. Возникает жалость к себе, отчаяние, депрессия. Если человек не позволяет себе полноценно пройти через горе, он может зависнуть в этой стадии до конца жизни.

На стадии принятия человек смиряется с потерей, оставляет ее в прошлом. Он привыкает к новому укладу жизни и начинает смотреть в будущее с новой надеждой. Для того, чтобы осознать и принять потери необходим труд души. Он может забирать много сил. Но если вы будете искать волю Божью во всех ваших вопросах, ваши усилия принесут достойный плод. Вы научитесь с гораздо большим смирением и сочувствием относиться к другим людям, будете способны сохранять душевный мир и спокойствие в любых обстоятельствах.

"Из тесноты воззвал я к Господу, — и услышал меня, и на пространное место вывел меня Господь." (Псалом 117:5)

Опасность представляет хроническая скорбь. Она показывает. что человек так и не смог принять потерю - и из-за этого не смог получить исцеление души.Также опасно подавленное горе. Это горе, которое осталось неосознанным, непережитым и поэтому оно не получило исцеления.  Человек вроде бы его и не ощущает, но оно проявляется в разрушительном поведении, порой необъяснимом.

Процесс горевания

Переживая процесс горевания, плачьте столько, сколько вам нужно. Не стыдитесь своих слез. Расскажите близкому вам человеку, которому вы доверяете о ваших чувствах. Не отказывайтесь от своих повседневных задач, общайтесь с людьми. Больше отдыхайте, полноценно питайтесь, занимайтесь физическими упражнениями. Ваше тело также должно восстановиться.

Важно освободиться от обид, гнева и враждебных чувств, связанных с вашей утратой. Ищите близости с Господом. Открывайте Ему все, что вы чувствуете. Он - Источник ободрения и утешения для вас. Думайте позитивно, назидая себя отрывками из Писания. Земная жизнь со всеми ее скорбями и радостями временна. Она проходит. Но Бог уготовал нам вечную жизнь и место на небесах. Держитесь за обетования Божьи и направьте свой взгляд в будущее вместе с Богом.

"Ибо кратковременное легкое страдание наше производит в безмерном преизбытке вечную славу, когда мы смотрим не на видимое, но на невидимое: ибо видимое временно, а невидимое вечно."  (2 Коринф. 4:18)

 

Чи знайомі вам подібні ситуації: виходячи з квартири і закривши двері ключем, ви по кілька разів смикаєте за ручку дверей, бажаючи упевнитися, чи закрита вона. Або, вже вийшовши з дому, боретеся зі спокусою повернутися і перевірити, чи не забули ви вимкнути газ (світло, воду). А можливо, ваші думки наповнені турботою про те, де зараз ваші діти, чи все з ними нормально. Уява малює витончені картини, і ви в поспіхом набираєте їх номер, щоб перевірити, чи візьмуть вони трубку. Нав'язливими можуть бути також і непристойні думки - вони лізуть у голову в самих невідповідних ситуаціях.

Нерідко люди живуть, постійно думаючи, що вони погані, що ніхто їх не любить, що про них не піклуються (або не вважали за потрібне це робити в їхньому дитинстві) як потрібно. Це призводить до образ, гіркоти, емоційного болю, що не припиняється.

Яка ж причина нав'язливих думок і спогадів?

Як правило, це сильна одноразово пережита душевна травма (смерть близької людини, розлука, серйозна хвороба дитини, участь у військових діях, аварія) або тривала психотравмуюча ситуація (дратівливе керівництво на роботі, погані матеріально-побутові умови життя, постійні конфлікти з родичами та ін.). Також нав'язливі думки можуть бути результатом внутрішнього конфлікту в душі людини. Тобто людина, яка вважає своїм обов'язком робити щось, буде продовжувати це робити, незважаючи на очевидні перешкоди (біль або втрата). Недосипання, алкоголізм, постійні фізичні хвороби - все це може бути причинами нав'язливих спогадів.

Коли приходить чергова нав'язлива думка, людина намагається захиститися від неї, виконуючи якісь дії (особливі ритуали), які "допомагають вирішити" проблему. Наприклад, нав'язливою думкою може бути страх підхопити інфекцію. І людина ретельно, багато разів на день миє руки, приймає душ, чистить все навколо. їй здається, що таким чином вона "рятує" себе. Деякі намагаються піти від негативних спогадів, вживаючи алкогольні напої. У деяких випадках виникають неконтрольовані спалахи агресії.

Людина в таких ситуаціях загалом усвідомлює, що робити цього не потрібно, але не може зупинитися. Як правило, вона намагається контролювати свій стан, приховує його від інших. Все це може призводити до безсоння, депресії, дратівливості, болів в серці, аритмії, зміни характеру та ін. 

Як позбутися нав'язливих думок і спогадів?

Життя влаштоване таким чином, що на кожному кроці нас можуть чекати травмуючі ситуації. І нам треба вчитися справлятися з ними правильним чином. Нав'язливі думки втратять свою силу після того, як ми розберемося в причинах постійного виникнення одних і тих же негативних емоційних реакцій і перестанемо їх боятися. Прийміть рішення відмовитися вірити негативним думкам про вашу ситуації. Щоб не відбувалося з вами, люблячий Господь вас ніколи не залишить, Він допомагає, зцілює, охороняє, дає силу все переносити.

Якщо думки, які вас мучать, суперечать Слову Божому, навчитеся їх зупиняти відразу ж, не давайте їм розвиватися, розростатися. Пам'ятайте, що диявол дуже майстерно може їх використовувати для того, щоб перешкодити вам виконувати волю Божу, рухатися у вашому призначення в Бозі. Протистойте дияволу, довіряючи Господу.

"Навіть коли б ходив я долиною темряви, -я не боюся лиха, бо ти зо мною. Жезло твоє й палиця твоя -вони дають мені підтримку." (Псалом 23:4)

"Бо зброя нашої боротьби не тілесна, а сильна в Бозі на зруйнування твердинь; ми руйнуємо задуми і всяку гордість, що повстає проти пізнання Бога, і беремо в полон усякий розум на послух Христові" (2 Кор. 10:4-5).

Вчіться думати позитивно, читайте Слово Боже і інші надихаючі книги, щоб знайти для себе аргументи, які допомагатимуть вам змінити ваше мислення.   

Шукайте близьких відносин з Богом, з Духом Святим. Його любов до вас безмірна. Він сильний вас врятувати з будь-якої ситуації, яка здається вам безвихідною.

"Не бійся, бо я з тобою! Не тривожся, бо я - Бог твій! Я додам тобі сили, я тобі допоможу, підтримаю тебе переможною правицею моєю." (Исайї 41:10)

Якщо вам необхідна молитва або консультація по Слову Божому, ми раді спілкуватися з вами і молитися за вас. Наші телефони розміщені на сайті.  А тут ви можете написати своє молитовне прохання.

Сльози створені Господом для того, щоб біль, гіркота, жалоба, що накопичуються всередині, могли вийти назовні

Сльози - це прояв емоцій. Людина може радіти до сліз, проте частіше вони супроводжують смуток, образу, зраду, втрату. Вважається, що сльози - це прояв лише жіночих емоцій, тому що ми рідко бачимо, щоб плакали чоловіки. Насправді, все відбувається не зовсім так.

Протягом усієї історії людства сльози тісно співіснували з самою сутністю людського серця. Дуже рідко зустрічаються люди, які ніколи не лили сльози смутку або радості. Проте, чомусь суспільство виховує чоловіків таким чином, що плакати - це не чоловіча справа, це знак слабкості. Їх заздалегідь програмують бути "муміями" чоловічої статі. Вважається, що якщо ти раптом схлипнув або сльози потекли мимовіль із твоїх очей, - ти вже не справжній чоловік. Дуже багато чоловіків обтяжені цією вигадкою. Часто навіть віруючі чоловіки вірять цій дурниці і дотримуються як правила життя.

Чи тужать чоловіки про втрату близької людини? Так! Проте вони всіма силами стримують себе, вдягаючи "маску справжнього чоловіка". І тоді відбувається внутрішнє озлоблення, закам'яніння серця. А коли хтось не витримує - зривається і плаче, то викликає цим, нажаль, загальну увагу.

Але сльози передбачено Господом, щоб біль і гіркота, що накопичились усередині, могли вийти назовні. Мова йде про справжній плач - рясний і гучний. Як потоки води і дощу змивають на своєму шляху каміння та інші перешкоди, так і сльози змивають з нашої душі смуток і біль.

Великі чоловіки із Святого Письма - Ісус, Давид, Єремія, Павло, Тимофій, Іван,- не зважаючи на те, що були великими людьми і героями віри, плакали! Їхні приклади свідкують про те, що справжні чоловіки щирі у проявленні своїх глибинних почуттів, їхні сльози течуть без перешкод.

Не треба соромитися плакати заради самого себе і заради ближніх. Важливо вчитися співчувати і плакати з тими, хто плаче. Біблію писали у сльозах і сльозам вона зобов'язана своїми кращими скарбами. Богові немає чого казати самовдоволеній людині. Псалом 83:7 говорить нам про долину плачу: "...ті, що через долину Плачу переходять, чинять її джерелом, і дощ ранній дає благословення!". Долина плачу - це місце духовної посухи, через неї проходять усі в свій час. Ваш плач може бути відчайдушним і щирим. "Іісусе, допоможи!", "Врятуй мене!". Ваші сльози можуть текти немов річка, це може бути зойк або голосіння, волання, стогін знеможеного старого, лемент душі що потопає, крик про порятунок. Будьте щирими у цій долині!

Молитва.

Дорогий Ісусе, я зовсім знемігся, я так втомився грати в цю гру. Я хочу відкритися для усього, що Ти мені запропонуєш. Я хочу щоб ті сльози, які накопичились у мене всередині, вийшли назовні. Пробач мені, що я роками стримував емоції. Дорогий Господь, Ти найбільше Чоловік серед усіх, хто живуть, і я хочу наслідувати Твій приклад. Ти часто бував зворушений до сліз. Я хочу переживати таке ж полегшення. Я віддаю Тобі своє серце і життя. Зціли мої рани, нехай розтануть стіни у моєму серці. Я хочу переживати всю повноту того життя, яке Ти прийшов дати мені. Я молюся в Твоє дорогоцінне ім'я. Амінь.

Можна назвати декілька характерних рис у поведінці людини, яка має поранене серце.

Поведінка і вчинки здорових людей, як правило, зцілюють усіх навколо. Зранені ж люди починають наносити рани іншим навколо себе.

І це виходить не спеціально. Буває так, що з однією людиною просто спілкуєшся - і після цього відчуваєш певне зцілення, мир, спокій. З нею хочеться спілкуватися ще й ще. Інша людина намагається, як вона сама думає, допомогти тобі, щось підказати, виправити, дати пораду, але після такого спілкування залишається неприємне відчуття, важкість у душі, чи, навіть, біль. І більше з нею стикатися вже не хочеться.

Випробовуйте себе у цьому розумінні - згадайте, що говорили вам люди про вас, стосовно вашого служіння або допомоги їм. Як би ви могли оцінити те, що відбувається з вами та іншими людьми, з якими ви спілкуєтесь. До якої категорії людей ви б себе скоріш віднесли, - до тих, чиї слова уражають чи уздоровлюють? Замисліться, як часто ви ранили інших, у яких напрямках чи сферах? Чи прослідковуються певні закономірності між вашими словами, вчинками і наслідками, що відображуються у поведінці, або реакції оточуючих? Яка вона частіше - позитивна, чи негативна?

Здоровим людям легко радіти успіху інших. Зранені ж люди не можуть радіти, або навіть заздрять успіху інших.

Здорова, душевно цілісна людина, коли, наприклад, заходить до домівки свого знайомого і бачить новий холодильник, або інші нещодавно придбані речі, щиро радіє за свого друга. Зранена людина, коли бачить, наприклад, успішне служіння іншого, відчуває усередині себе незадоволення. Вона вважає, що могла б впоратись значно краще з тим самим завданням. У бесіді з іншими зранена людина обов'язково підкреслить похибки успішної людини, або намагатиметься висловлювати свою думку повсякчас з будь-якого питання, про яке йде розмова.

Здорові люди прагнуть віддавати любов іншим. Зранені, навпаки, вимагають до себе любові від інших.

Здоровій людині, як правило, не властиво казати, що її ніхто не любить, і що вона не відчуває любові Божої до себе. Зраненій людині, навпаки, властиво відчувати що до неї якось не так відносяться, менше звертають увагу, ніж на інших. Їй здається, що Бог її менше любить або благословляє порівняно з іншими.

Якщо ви помічаєте у собі щось із вище перерахованого, то, напевно, у вас є проблемні області чи питання, котрі необхідно привести до ладу, щоб досягти гармонії з Богом. Адже лише Він може допомогти вам розібратися у собі, розпізнати і зцілити ті рани, які заважають вам жити повноцінним життям. Потрібно розібратися, що саме заважає вам бути відкритими перед Богом. Важливо не тільки навчитись вільно приймати Його любов, насолоджуватися глибокими особистими стосунками з Ним, але й бути здатним ділитися цією дорогоцінною любов'ю з оточуючими.

До зраненості серця можуть призвести, між іншим, колись пережита зневага, відкинення від людини, яка була дуже важливою для вас, непрощення, невірні проголошення, або гріх. Щоб звільнитися та зцілитися остаточно, важливо дозволити Божій істині замінити хибні, неправильні переконання істинними.

Молитва про звільнення від непрощення та осудження

Молитва про зцілення від заздрості та гордості

Молитва про позбавлення від відкинення

(за матеріалами Дмітрія Лео, служіння «Благословення Отця»)

Почуття провини приходить до людини внаслідок усвідомлення нею якогось певного вчинку, висловлювання або думки, які вважаються поганими згідно норм поведінки, прийнятних для певних груп людей (родина, колектив, суспільство). Християни відчувають почуття провини, якщо зробили щось таке, що протирічить заповідям Божим. У такому випадку почуття провини проявляється як результат одкровення від Духа Святого про скоєний гріх і викликає жалкування або смуток, які призводять до каяття.

"Коли я й засмутив вас листом, то не каюся, хоч і каявся був, бо бачу, що той лист засмутив вас, хоч і часово. Я радію тепер не тому, що ви засмутились, а що ви засмутилися на покаяння, бо ви засмутились для Бога, щоб ні в чому не мати втрати від нас. Бо смуток для Бога чинить каяття на спасіння, а про нього не жалуємо, а смуток світський чинить смерть." (2 до Коринтян 7:8-10)

Почуття провини - це засіб, який використовує Бог для того, щоб попередити нас про необхідність покаятися і відвернутися від наших гріхів. Щоб Він міг простити нас, очистити і зробити нас вільними від почуття провини. Якщо ви винні у чомусь - це означає що ви порушили закон і заслуговуєте на покарання. Проте, ви можете отримати милість і прощення, прийнявши спасіння і виправдання, яке запропоновано вам через жертву нашого Господа Ісуса Христа.

Чувство вины даровано нам Богом для того, чтобы предостеречь нас от действий, которые могут принести боль другим людям или нам самим. Чувство вины побуждает нас обратиться к Богу, чтобы получить прощение и обновление. Но божий противник - дьявол часто внушает нам чувство вины, которое не имеет отношения к Божьим законам. Такое внушенное дьяволом чувство вины не приносит никакой пользы. Оно приводит к отчаянию и унынию. Бойцы, возвратившиеся из зоны боевых действий, часто страдают именно таким чувством ложной вины. "Я не должен был выжить, когда мои товарищи погибли. Если бы я действовал быстрее, более умело или умно, люди бы не пострадали. Когда этот человек бросился на меня с ножем, я потерял контроль над собой, я бил его и не мог остановиться, пока он не превратился в кусок рубленого мяса. Я отвечал за то, чтобы мои солдаты уцелели, но они погибли. " - подобные мысли, когда они повторяются снова и снова, способны разрушить психику любого человека. 

Конечно, огорчаться и гневаться из-за событий, принявших нежелательный оборот, нормально. Но никто не возлагал на вас ответственность за все эти несправедливости. Поэтому не стоит брать вину на себя и попадать под манипуляции вашего врага - дьявола. Единственный способ справиться с ложной виной - осознать, что она ложна, внушена сатаной и попросить Бога избавить вас от нее. Только Бог может снять эту ношу с ваших плеч.

Но есть истинное чувство вины, которое приходит, когда мы грешим, нарушая заповеди Божьи. Это значит, что Святой Божий Дух показывает вам ваш грех, желая привести вас к покаянию Все люди совершают грехи, но какими бы тяжкими они не были, Бог может простить человека и избавить его от ответственности за них. Это возможно, потом что Иисус Христос добровольно взял ответственность за грехи людей и пошел на крестную смерть вместо нас. Согласно Божьей справедливости каждый грех должен быть наказан. Но Иисус Христос заменил наши грехи Своею праведностью. Он взял грехи на себя и понес самое суровое наказание за них - смерть. Но затем, являя Свою власть над смертью и Свою вечную природу  как Божьего Сына, он воскрес из мертвых.

Чтобы жертвенная смерть на кресте избавила вас от ваших грехов, вам надо сделать два шага.

1. Исповедовать свои грехи. Это значит согласиться с Богом, что вы совершили эти грехи и в Божьих глазах поступили неправильно. После этого вам надо сказать своими словами (исповедовать) грех и попросить у Бога прощения за него.  

"Если исповедуем грехи наши, то Он, будучи верен и праведен, простит нам грехи наши и очистит нас от всякой неправды." (1 Иоанна 1:9)

2. Раскаяться. Это слова в переводе с греческого означает "развернуться и пойти в другом направлении". После того, как вы согласились с Божьим мнением о своих грехах (исповедали), вам нужно изменить ваши поступки здесь на земле. Если, например, вы обижали других людей, то после раскаяния, вы не станете этого больше делать. Именно перемена действий покажет, что вы раскаялись по настоящему.

"Итак покайтесь и обратитесь, чтобы загладились грехи ваши" (Деяния 3:19)

В некоторых случаях при раскаянии вам, возможно, будет необходимо возместить ущерб за свои греховные действия. Если вы что-то украли, вам необходимо вернуть украденное или возместить пострадавшему его потерю деньгами. Если от вашего прелюбодеяния родился ребенок, вы должны поддерживать его. Божье прощение не означает, что вы освобождены от всякой ответственности, которую влечет за собой грех. Прощение означает, что грех не отделяет вас больше от Бога, и освобождает для Него путь, чтобы Бог мог действовать в вашей жизни.

 

Посттравматическое стрессовое расстройство (сокращенно ПТСР) - это психологическое состояние, которое наблюдается у человека, который переживает событие, связанное с возможностью тяжелого ранения или смерти. ПТСР могут вызвать не только боевые действия, но и множество других причин: физическое нападение; сексуальное насилие; похищение, пребывание в заложниках; терроризм; пытки; стихийные бедствия или катастрофы, аварии; получение страшного известия (диагноз опасной для жизни болезни, смерть близкого человека). Боевая травма - это расстройства, связанные с военными действиями, когда человек становится свидетелем чьей-то смерти или его собственная жизнь подвергается опасности, или он получил тяжелое ранение. Такое состояние вызывает страх, панику, ощущение беспомощности, тревогу.

Когда боец, получивший ПТСР, возвращается к мирной жизни, его может мучить сильное чувство вины за то, что он выжил, а его товарищ - убит. Стоит ему закрыть глаза, он видит своих погибающих друзей. Его постоянно мучают кошмары и навязчивые воспоминания. Гнев не поддается контролю, кажется, что боевики снова схватят его. Не хочется никуда идти, не хочется встречаться с друзьями, которые ждали его возвращения с войны. А когда внезапно где-то раздается громкий звук, он в панике пытается спрятаться. Депрессия, страх и одиночество преследуют его.  

Реакция человека на перенесенные боевые травмы бывает разной. Более легкие симптомы проходят без какого-либо серьезного лечения. Но ПТСР может стать более тяжелым и длительным, когда травма спровоцирована преднамеренным поступком человека, а не аварией или стихийным бедствием. Эффект от повторяющихся травм может накапливаться. 

Важно понимать, что ПТСР - это не редкое или необычное явление. Это обычная реакция человеческого мозга на опасное необычное событие. И множество людей могут страдать от этого также, как и вы. Нормально иметь негативную реакцию на боевые действия и все ужасы войны. По аналогии с ранами телесными ПТСР можно назвать раной души. Если человеку прострелили ногу, то странно было бы ожидать, что в ближайшее время он станет бегать и прыгать. То же относится к и к человеку с душевной раной. Он тоже не сразу сможет вернуться к обычной жизни. 

Если вы сейчас страдаете от последствий боевой травмы, у вас есть все основания для надежды. Многие люди смогли справиться и одержать победу вместо того, чтобы скатиться в пропасть поражения. Пережитое можно обратить себе на пользу, чтобы стать сильнее и духовно богаче. Бог способен дать вам силы для того, чтобы восстановить разрушенную жизнь, карьеру, семью, независимо от воспоминаний, которые преследуют вас. Бог говорит вам сейчас:

"Не бойся, ибо Я с тобою; не смущайся, ибо Я Бог твой; Я укреплю тебя, и помогу тебе, и поддержу тебя десницею правды Моей. Вот, в стыде и посрамлении останутся все, раздраженные против тебя; будут как ничто и погибнут препирающиеся с тобою. Будешь искать их, и не найдешь их, враждующих против тебя; борющиеся с тобою будут как ничто, совершенно ничто; ибо Я Господь, Бог твой; держу тебя за правую руку твою, говорю тебе: "не бойся, Я помогаю тебе". (Исайа 41:10-13)

Комплекс жертви - це такий спосіб мислення, коли людина, яка зазнала насильства, продовжує відчувати себе безпорадною, навіть якщо насильство вже давно припинилося.  Така людина продовжує вважати себе жертвою, можливо навіть несвідомо. Подібний стан душі заважає їй взяти відповідальність за своє теперішнє життя.

Комплекс жертви проявляється у саморуйнівних вчинках та нездоровій поведінці у відносинах з іншими людьми. У своїх проблемах "жертва" звинувачує оточуючих.  При цьому вона намагається контролювати обставини та людей, які знаходяться поруч із нею.

Психологія жертви може сформуватися у людей, з якими поводилися неналежним чином. Наприклад, діти, батьки яких були алкоголіками, трудоголіками або неуважно ставилися до виховання дитини. Часто "жертвами" можуть стати люди, які пережили катастрофу, зазнали утисків, зради, різноманітних домагань, шахрайства. Насильство всякого роду: емоційне, словесне, фізичне, економічне - також може вплинути руйнівно на людину.

Внаслідок пережитого насильства у постраждалих з'являється стійке відчуття власної недосконалості та знедоленості. Страх, що їхній "гріх" буде виявлено, перешкоджає розвитку здорових стосунків не лише з людьми, але і з Богом. Такі люди стають емоційно закритими - вони не визнають своїх почуттів і часто нездатні розуміти почуття інших.  Вони прагнуть себе скрізь убезпечити, не вміють виявляти чуйність. Поведінка "жертв" характеризується пасивністю. Вони неспроможні дати відсіч, намагаються уникати конфліктів, не можуть зробити рішучі кроки, щоб щось змінити у житті. Вони сподіваються лише на себе, намагаються все контролювати, їм важко довіряти Богові.

Якщо те, що тут написано торкається вас, вам дуже важливо зрозуміти, що Бог бачить ваші сльози і співчуває вам. Ви цінні та дорогі у Божих очах. Господь здатний створити добре з усього злого, що роблять люди. Зробіть перший крок назустріч Богові – і Він поведе вас шляхом спасіння, перетворюючи вас з кожним днем.

"Чи не п'ять малих птахів продаються за два асарії? і жодна з них не забута у Бога. А у вас і волосся на голові все пораховане. Тож не бійтеся: ви дорожчі за багатьох малих птахів." (Лк. 12:6,7)

Дух Святий здатний зцілити ваші рани. Але ця дія можлива, якщо у вас є реальні живі стосунки з Богом. Вам важливо пізнавати Бога, учитись жити одним днем, довіряючи Богові у всьому. Через деякий час ваші перекручені уявлення про Бога зміняться і ви побачите, наскільки Він милосердний, сповнений співчуття до вас, як сильно прагне благословити вас.

Покайтеся у всьому, що не подобається Богові у вашому житті, прийміть прощення Боже і пробачте самих себе. Усвідомте, що ви - унікальна особистість і у Бога є для вас дивовижний задум, через який Він бажає благословити вас. Навчіться дякувати Богові і переведіть ваш погляд на майбутнє. Перестаньте жити минулим і дозвольте Богові очистити ваш розум, зцілити ваші емоції та тіло. Шукайте спілкування з тими людьми, які здатні зрозуміти вас та підтримати. Поставте собі серйозні життєві цілі, які відповідають Божому Слову, і досягайте їх, спираючись на Божу допомогу. Нехай благословить вас Господь!

"Надійся на Господа всім серцем твоїм, і не покладайся на твій розум. По всіх шляхах твоїх пізнай Його, і Він направить стежки твої." (Приповіс 3:5,6)

"До того ж знаємо, що тим, хто любить Бога, покликаним з Його волі, все сприяє на благо." (До Римлян 8:28)

Кризова вагітність зазвичай застає жінку зненацька. Можливо, ви відчуваєте, що не готові до народження дитини і змін у вашій родині. Тут можуть додатися і зовнішні причини: недостатня фінансова забезпеченість (навіщо розводити злидні); немає свого житла; чоловік не хоче другу дитину; криза в шлюбі; хлопець покинув, коли дізнався про вагітність та ін. 

Якщо ви опинилися в такій ситуації, ви намагалися знайти підтримку у близьких, допомогу, але не знайшли, все одно не поспішайте приймати рішення про аборт. Бог любить вас і любить ваше дитя. Дитина всередині вас - це вже повноцінна людина. І Бог має Свої дивовижні плани для її життя. Бог хоче, щоб ваша дитина народилася, і тому Він на вашому боці, щоб підтримати вас і забезпечити всім необхідним. Бажання зберегти життя закладено Богом у серці кожної жінки. Непередаване відчуття щастя - дати життя своїй дитині, побачити її усмішку, спостерігати, як вона дорослішає.  

Якщо ваш чоловік проти народження дитини, моліться за нього. У Бога є завжди вихід. Бог не дав нам духа страху, але духу сили, любові і мудрості . Навіть якщо вам доведеться народжувати самостійно, в нашій країні ви можете отримати юридичну та гуманітарну допомогу, є центри допомоги матері й дитині, є опікунські ради. Пошукайте схожі організації у вашій місцевості. У крайньому випадку можна потім віддати дитину на всиновлення 

Якщо ви ще вагаєтеся, зателефонуйте нам: 093 650 68 85 (Тетяна), 066 084 34 27 (Наталія)

Можливо Ви (або Ваші близькі люди) опинилися у глухому куті, у який Вас безпосередньо "загнали" обставини. Або, можливо, Ви "зав'язнули" у своїх емоціях; ви бажаєте? але не знаєте як вибратися із цієї пастки...

Депресія - найбільш розповсюджений психологічний розлад у сучасному суспільстві. Вона дуже небезпечна, адже на її грунті можуть навіть проявитися різноманітні психічні захворювання, наприклад, шизофренія. Приблизно 10-15 % усього населення протягом життя страждають на депресію, частіше за все вона зустрічається у жінок і людей похилого віку. Цар Давид, коли знаходився у подібному стані, писав в одному із своїх псалмів:

"Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!" (Псалом 41:12)

Депресію можуть провокувати як фізичні, так і душевні чинники. Вона може розпочатися із однієї причини, а продовжуватися вже із зовсім іншої. Деякі люди настільки чутливі, що їх можуть глибоко зачіпати навіть найнезначніші речі. Як правило, у таких людей спостерігається негативне мислення, занижена самооцінка і почуття провини. Можливо, депресія почалася у момент втрати чогось або когось дуже важливого, а все інше вже почало будуватися навколо цього. Багато з людей, що страждають на депресію, розповідають про те, що у минулому вони переживали великі невдачі, поразки або зазнавали відкинення, знехтування з боку оточуючих.

Депресія часто призводить до гріха і знищує людину зсередини, або у гострих станах навіть підштовхує до самогубства. Людина може роками мучитися від нав'язливих думок про небажання жити, а близькі люди можуть навіть не підозрювати про те, що з нею відбувається; а коли людина вчиняє непоправне, то для оточуючих це може стати справжньою несподіванкою. Адже перебіг депресії часто відбувається прихованим чином.

Але, вихід із подібного стану можливий. Якщо ви побажали більше дізнатися про депресію, то ви вже зробили перший крок до зцілення. Наш Бог завжди дає надію:

"Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, говорить Господь, думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію." (Єремії 29:11)

Важливо розрізняти ці два поняття - "безшлюбність" і "самотність", адже це не одне й те саме

Безшлюбність - це стан (скоріше соціальний статус) людини жіночої або чоловічої статі, яка досягла шлюбного віку, але яка не одружена, не взяла шлюбу. А самотність - це, скоріше, стан душі людини, яка знаходиться в умовах реальної або уявної ізоляції, розриву соціальних зв'язків, відсутності значущого (вагомого, важливого) для неї спілкування. Це стан, коли людина почувається так, начебто вона взагалі відрізана від інших людей, не має ні знайомих, ні друзів, ні коханих (або справді знаходиться у такому положенні через певні обставини).

Таке визначення самотності нам дає словник із філософії. Як бачите, це значно ширше поняття, аніж просто безшлюбність, і воно скоріше вказує на внутрішній стан людини, на те, як людина сприймає себе у цьому світі, ніж на фактичний стан речей. Адже є безліч прикладів того як люди з обмеженими можливостями, які були прикуті до ліжка, не мали змоги вийти з дому роками, писали книжки, вірші, музику - і не почувалися самотніми. Навпаки, їх окрилювало те, що вони можуть подарувати щось дорогоцінне суспільству, людству, - яке переживе їх самих. Людина починає страждати тоді, коли вона занадто зосереджується на собі.

Повернемося до поняття безшлюбності. Багато неодружених людей не задоволені своїм становищем. Вони можуть потрапити у пастку свого власного мислення або того як їх сприймають оточуючі. Їм здається що вони якісь неповноцінні, нікому не потрібні, що життя проходить даремно. Але Біблія говорить про це зовсім інакше. Давайте розглянемо декілька місць із Св'ятого Письма.

«А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові не дотикатися жінки." (1 Кор. 7:1 )

"А це, браття, кажу я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружин, були, як ті, що не мають, а хто плаче, як ті, хто не плаче, а хто тішиться, як ті, хто не тішиться; і хто купує, як би не набули, а хто цьогосвітнім користується, як би не користувались, бо минає стан світу цього. А я хочу, щоб ви безклопітні були. Неодружений про речі Господні клопочеться, як догодити Господеві, а одружений про речі життєві клопочеться, як догодити своїй дружині, і він поділений. Незаміжня ж жінка та дівчина про речі Господні клопочеться, щоб бути святою і тілом, і духом. А заміжня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові. А це я кажу вам самим на пожиток, а не щоб сильце вам накинути, але щоб пристойно й горливо держались ви Господа." (1  Кор. 7:29-35)

Отож, стан безшлюбності дозволяє людині неподільно служити Господові. Поряд з тим Він бажає, щоб ми навчились бути задоволеними у будь-якій ситуації, терпеливо очікуючи на Божий час для вирішення наших проблем.

«Не за нестатком кажу, бо навчився я бути задоволеним із того, що маю." (Филип. 4:11).

Наша духовна зрілість не визначається сімейним положенням. Адже можна почуватися самотнім і будучи у шлюбі. Таке теж буває. Як діти Божі, ми маємо цілісність, повноцінність та завершеність у Христі Ісусі, не залежно від того, чи є у нас подружжя. Ви можете бути самотнім серед людей, але ви ніколи не повинні бути самотнім без Бога.

«Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією та марною оманою за переданням людським, за стихіями світу, а не за Христом, бо в Ньому тілесно живе вся повнота Божества. І ви маєте в Нім повноту, а Він Голова всякої влади й начальства." (Колос. 2:8-10).

Відкинення (відкинутість, знехтування) - це коли з нами відбувається щось таке, що заставляє нас почуватися неполюбленими, неповноцінними або невартими чиєїсь любові або уваги

Знехтування може бути очевидним. Коли, наприклад, чоловік або жінка зраджують у шлюбі. Або коли батьки сварять дитину: "Невже ти не можеш хоча б щось зробити як слід?" А ще гірше, коли батьки б'ють дитину, знаходячись у гніві або відчаї через її вчинки. Дуже часто людина, яка вчиняє самогубство, пережила сильне відкинення з боку оточуючих.

Існує також приховане відкидання. У цьому випадку у людини виникають такі самі хворобливі відчуття і наслідки, як і у явно знехтуваного, але при цьому вона може ніколи не зрозуміти, чому у неї виникле таке негативне відношення до самої себе. Прикладом прихованого відкинення може бути надмірна опіка з боку батьків, коли вони контролюють життя дитини і приймають за неї рішення. У результаті людина виростає непристосованою до самостійного життя. Це явище називається зайвою (надмірною) опікою і домінуванням.

Під час розлучення батьків діти часто почувають себе відкинутими і звинувачують себе у цьому розлученні, хоча вони зовсім не винні у ньому.

Також до відкинутості призводить несправедливе порівнювання, коли дитину часто порівнюють з іншими, більш успішними дітьми, демонструючи тим самим, що інші кращі за неї. Це працює і по відношенню до дорослих, проте у дітей відкидання набуває більш хворобливих проявів і форм. Дитина, яка зазнала відкинення у дитинстві, продовжує відчувати цей стан на протязі усього свого дорослого життя.

Найбільше поширений різновид відкинення викликаний так званою умовною любов'ю, коли людину переконують що її будуть цінувати і любити, якщо вона буде робити те, чого б хотілось її батькам або тим, хто має над нею владу. Бо у протилежному випадку її поведінка вважається неприйнятною.

Як діти, так і дорослі можуть реагувати на відкидання таким чином.

1) Намагатися стати досконалим, щоб добитися довіри і любові оточуючих. Але оскільки не завжди вдається все робити добре і досконало, дитина може зневіритися і озлобитися.

2) Повірити остаточно у свою неповноцінність, що з часом призводить до сором'язливості і замкнутості. Такі люди, як правило, не люблять себе і також не вірять, що хтось здатен полюбити їх.

3) Починають бунтувати проти вимог своїх батьків і на протязі багатьох років "доводити", що ніхто не зможе примусити їх щось зробити.

Наслідки відчуження

Людина, яка пережила відкидання, буде страждати від різноманітних негативних почуттів, пов'язаних з відношенням до самого себе а також з тим, що думають про нього оточуючі.

Приклади.

- Відчуття себе недостойним любові, яке часто призводить до того, що людина відштовхує від себе інших людей, і навіть тих, хто по-справжньому її любить.

- Ненависть до самої себе і надмірне почуття провини, яке мучить навіть тоді, коли людина не вчинила нічого поганого.

- Відчуття неповноцінності і неадекватності, сприйняття себе людиною "другого гатунку", нездатною досягти чогось суттєвого.

- Надмірне самоаналізування і самокопирсання, хвороблива зафіксованність на самому собі, неспроможність до близькості з іншими людьми і з Богом.

- Депресія, роздратованість, яка направлена на самого себе. Людині здається, що все погано у її житті, і не має ніякої надії на допомогу.

- Надмірна стурбованість - життя у постійному страху стосовно майбутнього.

Лише пізнання Божої любові може допомогти людині, яка живе у стані знехтування. "Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх геть, бо страх має муку. Хто ж боїться, той не досконалий в любові." (1 Івана 4:18)

Проблеми, що виникають у стосунках з іншими людьми

1. Неспроможність виразити свої почуття, емоційна замкненість. Такі люди уникають будь-яких нововведень, не можуть насолоджуватися життям; вони часто дратівливі, перфекціоністи, дуже вимогливі до себе або інших і прагнуть контролювати поведінку оточуючих.

2. Безвідповідальність. Людина обіцяє виконати роботу, намагаючись таким чином уникнути вашого засудження, але потім не виконує її, тому що боїться невдачі. Щоб допомогти такій людині, потрібно ретельно контролювати виконання нею цієї роботи.

3. Суб'єктивність (упередженість) - людина більше вірить своїм власним відчуттям, чи тому, що відбувається ззовні насправді. Якщо, наприклад, сказати їй комплімент, вона може подумати що над нею просто насміхаються, тому що вона сама про себе негативної, невисокої думки.

Негативний вплив відкинутості на наше християнське життя

1. Неспроможність довіряти Богу. Якщо батько відкидав дитину у дитинстві, їй потім буде дуже важко повірити у Божу любов і тому буде важко покладатися в усьому на Господа. До того часу, до поки ця проблема з відкиданням не буде подолана, і людина не стане глибоко перейматися усвідомленням і реальним переживанням Божої любові, їй буде важко зростати духовно.

2. Самозасудження. Людині весь час здається, що вона недостойна бути прийнятою Богом, що вона усе робить не так. Так, нам потрібно сповідуватися і каятися за свої провини і гріхи. Бог зі свого боку, буде виховувати своїх дітей іноді і через певні покарання, якщо вони уперті, неслухняні і непокірні. Проте, Він ніколи не засуджує і не відкине, не знехтує нами. Біблія говорить: "Тож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом." (до Рим. 8:1).

3. Бунтарство. Багато людей не приходять до Бога, боячись того, що Бог може зробити з ними або вимагати від них (чогось дуже важкого або неможливого), якщо вони признають Його владу над собою. Через це вони здійснюють вчинки і приймають рішення, не шукаючи Його волі. Можливо, вони не усвідомлюють свого бунтарства, проте така сваволя призводить до духовної убогості і їм бракує миру у душі.

МОЛИТВА

Дорогий друже, якщо ти впізнав себе у цих рядках, то прийми Божу допомогу у визволенні від відкинення. Признай свою неспроможність жити християнським життям самотужки і дозволь Христу жити Своїм життям у тобі. Ця молитва може допомогти тобі.

Молитва посвячення свого життя Богу.     

Для цьго спробуйте відповісти собі на такі питання:

1. Кому приноситься слава за зцілення? Богу-Творцю або силам природи, дару біоенергетика і тому подібне. Слово Боже говорить, що наш цілитель - Господь.

"І сказав Він: " Коли дійсно будеш ти слухати голосу Господа, Бога твого, і будеш робити слушне в очах Його, і будеш слухатися заповідей Його, і будеш виконувати всі постанови Його, то всю хворобу, що Я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо Я - Господь , Лікар твій!" (Вихід 15:26)

2. Чи закликає "цілитель" до внутрішніх духовних змін: усвідомити свої гріхи і облишити їх, у будь-якій ситуації шукати здійснення волі Божої (так, як про це написано у Біблії), довіряти Богу і упокорюватися перед Ним чи "цілитель" закликає лише здійснювати зовнішні ритуали: поставити свічку, прочитати слова певної молитви і таке інше.

"Не зважаючи ж Бог на часи невідомості, ось тепер усім людям наказує, щоб скрізь каялися." (Дії 17:30)

3. Чи потрібно платити за зцілення?

"... проповідуйте та говоріть, що наблизилось Царство Небесне. Уздоровляйте недужих, воскрешайте померлих, очищайте прокаженних, виганяйте демонів. Ви дармо дістали, дармо й давайте. " (Матв. 10:7-8)