Осiя Глава 10 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962
- 1
 - Ізраїль буйний виноград, що родить подібне собі. Та за многістю плоду свого він намножує жертівники, за добрістю Краю свого бовванські стовпи прикрашає.
 - 2
 - Облудне їхнє серце, тому винні тепер вони будуть, Він їхні жертівники понищить поруйнує стовпи їхні.
 - 3
 - Бо тепер вони кажуть: Нема в нас царя, бо ми не боялися Господа, а цар що нам зробить?
 - 4
 - Говорять порожні слова, клянуться фальшиво, коли заповіта складають, і на грядках польових цвіте їхнє правосуддя, немов той полин.
 - 5
 - За телят Бет-Авену бояться мешканці Самарії, бо в жалобі опинився через нього народ його, а жерці будуть плакати над ним, за славу його, що пішла на вигнання від нього.
 - 6
 - Запроваджений буде і він в Асирію цареві великому в дар. Прийме сором Єфрем, і посоромлений буде Ізраїль за раду свою.
 - 7
 - Самарія загине; її цар немов тріска ота на поверхні води!
 - 8
 - І поруйновані будуть висоти Авена, Ізраїлів гріх, тернина й будяччя зросте на їхніх жертівниках, і до гір вони скажуть: Накрийте ви нас! а до взгір'їв: На нас упадіть!
 - 9
 - Від днів Ґів'ї грішив ти, Ізраїлю! Там вони полишились були, чи ж їх не досягне в Ґів'ї війна проти синів беззаконних?
 - 10
 - За жаданням Своїм покараю Я їх, і зберуться народи на них, і покарані будуть вони за подвійні провини свої.
 - 11
 - А Єфрем це привчена телиця, що звикла вона молотити, Сам ярмо накладу на її товсту шию, запряжу Я Єфрема, Юда буде орати, Яків буде собі скородити.
 - 12
 - Сійте собі на справедливість, за милістю жніть, оріте собі переліг, бо час навернутись до Господа, ще поки Він прийде і правду лине вам дощем.
 - 13
 - Ви беззаконня орали, пожали ви кривду, плід брехні споживали, бо надіявся ти на дорогу свою, на многість лицарства свого.
 - 14
 - І станеться шум по народах твоїх, і всі твердині твої поруйновані будуть, як Шалман зруйнував Бет-Арбел в час війни, була мати з синами убита.
 - 15
 - Отак вам учинить Бет-Ел за зло вашого зла, конче згине Ізраїлів цар на світанку!
 
Наш Господь завжди дає вихід навіть там, де його, здавалося б, немає



