Єремiя Глава 23 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962

1: Горе пастирям тим, що розгублюють та розганяють отару Мого пасовиська, говорить Господь!
2: Тому так промовляї Господь, Бог Ізраїлів, про пастирів тих, що пасуть Мій народ: Ви отару Мою розпорошили й їх розігнали, та не наглядали за ними. Ось тому покараю Я вас за лихі ваші вчинки, говорить Господь!
3: А Я позбираю останок отари Своїї зо всіх тих країв, куди Я їх повиганяв був, і їх поверну на пасовиська їхні, і вони порозплоджуються та розмножаться.
4: І над ними поставлю Я пастирів тих, які пастимуть їх, і не будуть боятися вже й не злякаються, і не будуть загублені, каже Господь!
5: Ось дні наступають, говорить Господь, і поставлю Давидові праведну Парость, і Цар зацарюї, і буде Він мудрий, і правосуддя та правду в Краю запровадить.
6: За днів Його Юда спасеться, Ізраїль же буде безпечний. А це Його Ймення, яким Його кликати будуть: Господь праведність наша.
7: Тому наступають ось дні, говорить Господь, і не будуть уже говорити: Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із краю їгипетського,
8: а тільки: Як живий Господь, що вивів і випровадив насіння дому Ізраїлевого з північного краю, і зо всіх тих країв, куди їх був повиганяв! І осядуть вони на своїй землі.
9: Про пророків. Розриваїться серце мої в моїм нутрі, тріпочуть всі кості мої, я став, як п'яний, як той муж, що по ньому вино перейшло, через Господа й ради святих Його слів...
10: Бо земля перелюбниками стала повна, бо через прокляття потрапила в жалобу земля, повисихали в степах пасовиська, бо стався лихим їхній біг, їхня сила це кривда...
11: Бо й пророк та священик грішать, їхнї зло Я знайшов теж у домі Своїм, говорить Господь.
12: Тому буде для них їхня дорога, мов сковзанка в темряві, вони будуть попхнені й впадуть через неї, бо зло Я спроваджу на них року навіщення їх, говорить Господь...
13: А в тих самарійських пророків Я бачив безглуздя, вони пророкували Ваалом собі, і вчинили блудячим народ Мій, Ізраїля!
14: А в їрусалимських пророків Я бачив гидоту: перелюбство й ходіння в неправді, і руки злочинців зміцнили вони, щоб ніхто з свого зла не вернувся... Всі вони Мені стали, немов той Содом, а мешканці його, як Гомора...
15: Тому так промовляї Господь Саваот про пророків оцих: Ось Я їх полином нагодую, і водою отруйною їх напою, бо від їрусалимських пророків безбожність пішла для всіїї землі!
16: Так говорить Господь Саваот: Не слухайте слів цих пророків, що вам пророкують, вони роблять безглуздими вас, висловлюють привиди серця свого, а не слово з уст Господніх.
17: Вони справді говорять до тих, що Мене ображають: Господь говорив: Мир вам буде! А кожному, хто ходить в упертості серця свого, говорять вони: Зло не прийде на вас!
18: А хто ж то стояв на таїмній Господній нараді, і бачив та чув Його слово? Хто до слова Його прислухався й почув?
19: Ось буря Господня, як лютість, виходить, а вихор крутливий на голову несправедливих впаде...
20: Гнів Господній не вернеться, поки не зробить, і поки не виконаї Він замірів серця Свого; наприкінці днів зрозуміїте добре все це!
21: Цих пророків Я не посилав, вони побігли самі, Я їм не говорив, та вони пророкують.
22: А якби в Моїй раді таїмній стояли вони, то вони об'являли б народові Моїму слова Мої, і їх відвертали б від їхньої злої дороги, та від зла їхніх учинків.
23: Чи Я Бог тільки зблизька, говорить Господь, а не Бог і здалека?
24: Якщо заховаїться хто у криївках, то Я не побачу Його? говорить Господь. Чи Я неба й землі не наповнюю? каже Господь.
25: Я чув, що говорять пророки, що Йменням Моїм пророкують неправду й говорять: Мені снилося, снилось мені!...
26: Як довго це буде у серці пророків, які пророкують неправду, та пророкують оману свого серця?
27: Вони замишляють зробити, щоб народ Мій забув Мої Ймення, їхніми снами, які один одному розповідають, як через Ваала забули були їхні батьки Мої Ймення.
28: Той пророк, що йому снився сон, нехай розповідаї про сон, а з яким Мої слово, хай каже про слово правдиве Мої, що соломі до збіжжя? говорить Господь.
29: Хіба слово Мої не таке, як огонь, говорить Господь, і як молот, що скелю розлупуї?
30: Тому то ось Я на пророків, говорить Господь, що слова Мої крадуть один від одного.
31: Ось Я на пророків, говорить Господь, що вживають свого язика, але кажуть: Це мова Господня!
32: Оце Я на тих, що сни неправдиві звіщають, говорить Господь, вони розповідають про них та впроваджують в блуд Мій народ своїю неправдою й глумом своїм, хоч Я не посилав їх і їм не наказував, і вони помогти не поможуть народові цьому, говорить Господь....
33: А коли запитаї тебе цей народ, чи пророк, чи священик, говорячи: Яке то Господнї пророцтво? то скажеш до них: Ви тягар, і Я вас поскидаю, говорить Господь.
34: А пророка й священика та той народ, який скаже: Господній тягар, то Я мужа того й його дім покараю!
35: Отак скажете ви один одному й кожен до брата свого: Що Господь відповів, й що Господь говорив?
36: А про Господній тягар не згадуйте більш, бо кожному слово його стане за тягара, і ви перекрутили б слова Бога Живого, Господа Саваота, нашого Бога.
37: Так пророкові скажеш: Що Господь тобі відповів, і Що Господь говорив?
38: Якщо ж будете ви говорити: Господній тягар, тому так промовляї Господь: За те, що ви кажете слово оце: Господній тягар, хоч Я посилав до вас, кажучи: Не говоріте Господній тягар,
39: тому конче Я вас підійму, немов тягара, та й викину вас і те місто, що дав був Я вам та вашим батькам, від Свого лиця...
40: І дам Я на вас сором вічний та вічну ганьбу, що не буде забута!...