Йов Глава 39 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962

1: Хіба ти пізнав час народження скельних козиць? Хіба ти пильнував час мук породу лані?
2: Чи на місяці лічиш, що сповнитись мусять, і відаєш час їх народження,
3: коли приклякають вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів породу?
4: Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відходять і більше до них не вертаються.
5: Хто пустив осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пута,
6: якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробування солону пустиню?
7: Він сміється із галасу міста, не чує він крику погонича.
8: Що знаходить по горах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
9: Чи захоче служити тобі одноріг? Чи при яслах твоїх ночуватиме він?
10: Чи ти однорога прив'яжеш до його борозни повороззям? Чи буде він боронувати за тобою долини?
11: Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, і свою працю на нього попустиш?
12: Чи повіриш йому, що він верне насіння твоє, і збере тобі тік?
13: Крило струсеве радісно б'ється, чи ж крило це й пір'їна лелеки?
14: Бо яйця свої він на землю кладе та в поросі їх вигріває,
15: і забува, що нога може їх розчавити, а звір польовий може їх розтоптати.
16: Він жорстокий відносно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаремна, того не боїться,
17: бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
18: А за часу надходу стрільців ударяє він крильми повітря, і сміється з коня та з його верхівця!
19: Чи ти силу коневі даси, чи шию його ти зодягнеш у гриву?
20: Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана? Величне іржання його страшелезне!
21: Б'є ногою в долині та тішиться силою, іде він насупроти зброї,
22: сміється з страху й не жахається, і не вертається з-перед меча,
23: хоч дзвонить над ним сагайдак, вістря списове та ратище!
24: Він із шаленістю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
25: При кожному розі кричить він: І-га! і винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.
26: Чи яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої?
27: Чи з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?
28: На скелі замешкує він та ночує, на скельнім вершку та твердині,
29: ізвідти визорює їжу, далеко вдивляються очі його,
30: а його пташенята п'ють кров. Де ж забиті, там він.