Вiд Луки Глава 3 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962
- 1
- У п'ятнадцятий рік панування Тиверія кесаря, коли Понтій Пилат панував над Юдеєю, коли в Галілеї тетрархом був Ірод, а Пилип, його брат, був тетрархом Ітуреї й землі Трахонітської, за тетрарха Лісанія в Авіліні,
- 2
- за первосвящеників Анни й Кайяфи було Боже слово в пустині Іванові, сину Захарія.
- 3
- І він перейшов усю землю Йорданську, проповідуючи хрищення покаяння для прощення гріхів,
- 4
- як написано в книзі пророцтва пророка Ісаї: Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!
- 5
- Нехай кожна долина наповниться, гора ж кожна та пригорок знизиться, що нерівне, нехай випростовується, а дороги вибоїсті стануть гладенькі,
- 6
- і кожна людина побачить Боже спасіння!
- 7
- А Іван говорив до людей, хто приходив, христитися в нього: Роде зміїний, хто навчив вас тікати від гніву майбутнього?
- 8
- Отож, учиніть гідний плід покаяння. І не починайте казати в собі: Маємо батька Авраама. Бо кажу вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння.
- 9
- Бо вже он до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та до огню буде вкинене.
- 10
- А люди питали його й говорили: Що ж нам робити?
- 11
- І сказав він у відповідь їм: У кого дві сорочці, нехай дасть немаючому; а хто має поживу, нехай робить так само.
- 12
- І приходили й митники, щоб христитись від нього, і питали його: Учителю, що ми маємо робити?
- 13
- А він їм казав: Не стягайте нічого над те, що вам звелено.
- 14
- Питали ж його й вояки й говорили: А нам що робити? І він їм відповів: Нікого не кривдьте, ані не оскаржайте фальшиво, удовольняйтесь платнею своєю.
- 15
- Коли ж усі люди чекали, і в серцях своїх думали всі про Івана, чи то він не Христос,
- 16
- Іван відповідав усім, кажучи: Я хрищу вас водою, але йде ось Потужніший за мене, що Йому розв'язати ремінця від Його взуття я негідний, Він христитиме вас Святим Духом й огнем!
- 17
- У руці Своїй має Він віячку, і перечистить Свій тік: пшеницю збере до засіків Своїх, а полову попалить ув огні невгасимім.
- 18
- Тож багато навчав він і іншого, звіщаючи Добру Новину народові.
- 19
- А Ірод тетрарх, що Іван докоряв йому за Іродіяду, дружину брата свого, і за все зло, яке заподіяв був Ірод,
- 20
- до всього додав іще й те, що Івана замкнув до в'язниці.
- 21
- І сталося, як христились усі люди, і як Ісус, охристившись, молився, розкрилося небо,
- 22
- і Дух Святий злинув на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Тебе!
- 23
- А Сам Ісус, розпочинаючи, мав років із тридцять, бувши, як думано, сином Йосипа, Ілія,
- 24
- сина Маттатового, сина Левіїного, сина Мелхіїного, сина Яннаєвого, сина Йосипового,
- 25
- сина Маттатієвого, сина Амосова, сина Наумового, сина Еслієвого, сина Наггеєвого,
- 26
- сина Маатового, сина Маттатієвого, сина Семенієвого, сина Йосихового, сина Йодаєвого,
- 27
- сина Йоананового, сина Рисаєвого, сина Зоровавелевого, сина Салатіїлового, сина Нирієвого,
- 28
- сина Мелхієвого, сина Аддієвого, сина Косамового, сина Елмадамового, сина Ірового,
- 29
- сина Ісуєвого, сина Еліезерового, сина Йоримового, сина Маттатієвого, сина Левієвого,
- 30
- сина Семенового, сина Юдиного, сина Йосипового, сина Йонамового, сина Еліякимового,
- 31
- сина Мелеаєвого, сина Меннаєвого, сина Маттатаєвого, сина Натамового, сина Давидового,
- 32
- сина Єссеєвого, сина Йовидового, сина Воозового, сина Салаєвого, сина Наассонового,
- 33
- сина Амінадавого, сина Адмінієвого, сина Арнієвого, сина Есромового, сина Фаресового, сина Юдиного,
- 34
- сина Яковлевого, сина Ісакового, сина Авраамового, сина Тариного, сина Нахорового,
- 35
- сина Серухового, сина Рагавового, сина Фалекового, сина Еверового, сина Салиного,
- 36
- сина Каїнамового, сина Арфаксадового, сина Симового, сина Ноєвого, сина Ламехового,
- 37
- сина Матусалового, сина Енохового, сина Яретового, сина Малелеїлового, сина Каїнамового,
- 38
- сина Еносового, сина Ситового, сина Адамового, Сином Божим.
Наш Господь завжди дає вихід навіть там, де його, здавалося б, немає