Вiд Марка Глава 16 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962

1: Як минула ж субота, Марія Магдалина, і Марія Яковова, і Саломія накупили пахощів, щоб піти й намастити Його.
2: І на світанку дня першого в тижні, як сходило сонце, до гробу вони прибули,
3: і говорили одна одній: Хто відвалить нам каменя від могильних дверей?
4: А зиркнувши, побачили, що камінь відвалений; був же він дуже великий...
5: І, ввійшовши до гробу, побачили там юнака, що праворуч сидів, і був одягнений в білу одежу, і жахнулись вони...
6: А він промовляє до них: Не жахайтесь! Ви шукаєте Розп'ятого, Ісуса Назарянина. Він воскрес, нема Його тут! Ось місце, де Його поховали були.
7: Але йдіть, скажіть учням Його та Петрові: Він іде в Галілею попереду вас, там Його ви побачите, як Він вам говорив.
8: А як вийшли вони, то побігли від гробу, бо їх трепет та страх обгорнув. І не сказали нікому нічого, бо боялись...
9: Як воскрес Він уранці дня першого в тижні, то з'явився найперше Марії Магдалині, із якої був вигнав сім демонів.
10: Пішовши вона, повідомила тих, що були з Ним, які сумували та плакали.
11: А вони, як почули, що живий Він, і вона Його бачила, не йняли тому віри.
12: По цьому з'явився Він двом із них у постаті іншій в дорозі, як ішли вони на село.
13: А вони, як вернулися, інших про те сповістили, але не повірено й їм.
14: Нарешті, Він з'явився Одинадцятьом, як сиділи вони при столі, і докоряв їм за недовірство їхнє та твердосердя, що вони не йняли віри тим, хто воскреслого бачив Його.
15: І казав Він до них: Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!
16: Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде.
17: А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім'я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами новими,
18: братимуть змій; а коли смертодійне що вип'ють, не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, і добре їм буде!
19: Господь же Ісус, по розмові із ними, вознісся на небо, і сів по Божій правиці.
20: І пішли вони, і скрізь проповідували. А Господь помагав їм, і стверджував слово ознаками, що його супроводили. Амінь.