Вiд Матвiя Глава 3 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962
- 1
- Тими ж днями приходить Іван Христитель, і проповідує в пустині юдейській,
- 2
- та й каже: Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне!
- 3
- Бо він той, що про нього сказав був Ісая пророк, промовляючи: Голос того, хто кличе: В пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!
- 4
- Сам же Іван мав одежу собі з верблюжого волосу, і пояс ремінний на стегнах своїх; а пожива для нього була сарана та мед польовий.
- 5
- Тоді до нього виходив Єрусалим, і вся Юдея, і вся йорданська околиця,
- 6
- і в річці Йордані христились від нього, і визнавали гріхи свої.
- 7
- Як побачив же він багатьох фарисеїв та саддукеїв, що приходять на хрищення, то промовив до них: Роде зміїний, хто вас надоумив утікати від гніву майбутнього?
- 8
- Отож, учиніть гідний плід покаяння!
- 9
- І не думайте говорити в собі: Ми маємо отця Авраама. Кажу бо я вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння!
- 10
- Бо вже до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та й в огонь буде вкинене.
- 11
- Я хрищу вас водою на покаяння, але Той, Хто йде по мені, потужніший від мене: я недостойний понести взуття Йому! Він христитиме вас Святим Духом й огнем.
- 12
- У руці Своїй має Він віячку, і перечистить Свій тік: пшеницю Свою Він збере до засіків, а полову попалить ув огні невгасимім.
- 13
- Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щоб христитись від нього.
- 14
- Але перешкоджав він Йому й говорив: Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене?
- 15
- А Ісус відповів і сказав йому: Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду. Тоді допустив він Його.
- 16
- І охристившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього.
- 17
- І ось голос почувся із неба: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!
VCTV - официальный канал христианской церкви "ПОБЕДА": проповеди, видеотрансляции, информация о жизни церкви
Наш Господь завжди дає вихід навіть там, де його, здавалося б, немає
