Числа Глава 32 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962

1: А в Рувимових синів та в синів Ґадових були великі стада, дуже численні. І побачили вони край Язерський та край Ґілеадський, а ото це місце місце добре для худоби.
2: І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи:
3: Аторот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але і Севам, і Нево, і Беон,
4: та земля, що Господь побив був перед Ізраїлевою громадою, вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худоба.
5: І сказали вони: Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай дано буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йордан!
6: І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: Чи брати ваші підуть на війну, а ви будете тут сидіти?
7: І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від переходу до того Краю, що дав їм Господь?
8: Так зробили були ваші батьки, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа побачити той Край.
9: І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той Край, і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не входити до того Краю, що дав їм Господь.
10: І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи:
11: Поправді кажу, не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх,
12: окрім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Навинового, бо вони виконували накази за Господом.
13: І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчилося все те покоління, що робило зло в Господніх очах.
14: А оце стали ви замість ваших батьків, як нащадки грішних людей, щоб збільшити ще палючий гнів Господній на Ізраїля.
15: Бо як ви відвернетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричините згубу всьому цьому народові.
16: А вони підійшли до нього та й сказали: Ми побудуємо тут кошари для нашої худоби та міста для наших дітей,
17: а ми самі узброїмося, готові до бою перед Ізраїлевими синами, аж поки не введемо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по твердинних містах, охороняючи себе перед мешканцями цієї землі.
18: Ми не вернемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спадком своїм.
19: Бо ми не будемо володіти з ними по той бік Йордану й далі, бо прийшла нам наша спадщина з цього боку Йордану на схід.
20: І сказав їм Мойсей: Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узброїтесь на війну перед Господнім лицем,
21: і перейде кожен ваш узброєний Йордан перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою,
22: то буде здобутий той Край перед Господнім лицем, і ви потому вернетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей Край на володіння перед Господнім лицем.
23: А якщо не зробите так, то ви згрішили Господеві, і знайте, що ваш гріх знайде вас!
24: Побудуйте собі міста для ваших дітей, та кошари для ваших отар. А що вийшло з ваших уст, те зробіть.
25: І сказали Ґадові сини та сини Рувимові до Мойсея, говорячи: Раби твої зроблять, як пан наш приказує.
26: Діти наші, жінки наші, стадо наше та вся наша худоба будуть там, у ґілеадських містах.
27: А раби твої перейдуть, кожен військовий озброєний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує.
28: І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Навиновому, та головам батьківських домів племен Ізраїлевих синів.
29: І сказав Мойсей до них: Якщо Ґадові сини та сини Рувимові перейдуть із вами Йордан, кожен озброєний на війну перед лицем Господнім, і буде здобутий Край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння.
30: А якщо вони не перейдуть з вами озброєні, то отримають володіння серед вас в ханаанському Краї.
31: І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: Що говорив Господь до твоїх рабів, так зробимо.
32: Ми перейдемо озброєні перед Господнім лицем до ханаанського Краю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йордану.
33: І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині племені Манасії, Йосипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башанського, той Край по містах його, у границях міст того Краю навколо.
34: І збудували Ґадові сини Дівон, і Атарот, і Ароер,
35: і Атарот Шофан, і Язер, і Йоґбегу,
36: і Бет-Німру, і Бет-Гаран, твердинні міста та кошари для отари.
37: У Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел'але, і Кір'ятаїм,
38: і Нево, і Баал-Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста, що вони збудували.
39: І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули його, і позбавили спадщини амореянина, що в ньому.
40: І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому.
41: А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні села, та й назвав їх: Яірові села.
42: А Новах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міста, і назвав його своїм ім'ям: Новах.