Псалми Глава 73 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962
- 1
- Нащо, Боже, назавжди Ти нас опустив, чого розпалився Твій гнів на отару Твого пасовиська?
- 2
- Спогадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено спадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,
- 3
- підійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!...
- 4
- Ревіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої,
- 5
- виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокири в гущавині дерева...
- 6
- А тепер її різьби ураз розбивають вони молотком та сокирами,
- 7
- Святиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили...
- 8
- Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів...
- 9
- Наших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...
- 10
- Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки Ім'я Твоє?
- 11
- Для чого притримуєш руку Свою та правицю Свою? З середини лоня Свого їх понищ!
- 12
- А Ти, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі!
- 13
- Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на водах,
- 14
- Ти левіятанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пустині,
- 15
- Ти був розділив джерело та потік, Ти висушив ріки великі!
- 16
- Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,
- 17
- всі границі землі Ти поставив, Ти літо та зиму створив!
- 18
- Пам'ятай же про це: ворог знущається з Господа, а народ нерозумний зневажує Ймення Твоє!
- 19
- Не віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди!
- 20
- Споглянь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань насилля!
- 21
- Нехай не відходить пригноблений посоромленим, бідний та вбогий нехай прославляють Імення Твоє!
- 22
- Встань же, о Боже, судися за справу Свою, пам'ятай про щоденну наругу Свою від безумного!
- 23
- Не забудь же про вереск Своїх ворогів, про галас бунтівників проти Тебе, що завжди зростає!
Наш Господь завжди дає вихід навіть там, де його, здавалося б, немає