До римлян Глава 11 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962
- 1
- Отож я питаю: Чи ж Бог відкинув народа Свого? Зовсім ні! Бо й я ізраїльтянин, із насіння Авраамового, Веніяминового племени.
- 2
- Не відкинув Бог народа Свого, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що говорить Писання, де про Іллю, як він скаржиться Богові на Ізраїля, кажучи:
- 3
- Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої жертівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі.
- 4
- Та що каже йому Божа відповідь: Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваалом колін не схилили.
- 5
- Також і теперішнього часу залишився останок за вибором благодаті.
- 6
- А коли за благодаттю, то не з учинків, інакше благодать не була б благодаттю. А коли з учинків, то це більше не благодать, інакше вчинок не є вже вчинок.
- 7
- Що ж? Чого Ізраїль шукає, того не одержав, та одержали вибрані, а останні затверділи,
- 8
- як написано: Бог дав їм духа засипання, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули, аж до сьогоднішнього дня.
- 9
- А Давид каже: Нехай станеться стіл їхній за сітку й за пастку, і на спокусу, та їм на заплату;
- 10
- нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, хай назавжди зігнеться хребет їхній!
- 11
- Тож питаю: Чи ж спіткнулись вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але з їхнього занепаду спасіння поганам, щоб викликати заздрість у них.
- 12
- А коли їхній занепад багатство для світу, а їхнє упокорення багатство поганам, скільки ж більш повнота їхня?
- 13
- Кажу бо я вам, поганам: через те, що я апостол поганів, я хвалю свою службу,
- 14
- може як викличу заздрість у своїх за тілом, і спасу декого з них.
- 15
- Коли ж відкинення їх то примирення світу, то що їхнє прийняття, як не життя з мертвих?
- 16
- А коли святий первісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й віття святе.
- 17
- Коли ж деякі з галузок відломилися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепився між них і став спільником товщу оливного кореня,
- 18
- то не вихваляйся перед галузками; а коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.
- 19
- Отже скажеш: Галузки відломилися, щоб я прищепився.
- 20
- Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.
- 21
- Бо коли Бог природних галузок не пожалував, то Він і тебе не пожалує!
- 22
- Отже, бач добрість і суворість Божу, на відпалих суворість, а на тебе добрість Божа, коли перебудеш у добрості, коли ж ні, то й ти будеш відтятий.
- 23
- Та й вони, коли не зостануться в невірстві, прищепляться, бо має Бог силу їх знов прищепити.
- 24
- Бо коли ти відтятий з оливки, дикої з природи, і проти природи защеплений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прищепляться до своєї власної оливки?
- 25
- Бо не хочу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, щоб не були ви високої думки про себе, що жорстокість сталась Ізраїлеві почасти, аж поки не ввійде повне число поган,
- 26
- і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: Прийде з Сіону Спаситель, і відверне безбожність від Якова,
- 27
- і це заповіт їм від Мене, коли відійму гріхи їхні!
- 28
- Тож вони за Євангелією вороги ради вас, а за вибором улюблені ради отців.
- 29
- Бо дари й покликання Божі невідмінні.
- 30
- Бо як і ви були колись неслухняні Богові, а тепер помилувані через їхній непослух,
- 31
- так і вони тепер спротивились для помилування вас, щоб і самі були помилувані.
- 32
- Бо замкнув Бог усіх у непослух, щоб помилувати всіх.
- 33
- О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!
- 34
- Бо хто розум Господній пізнав? Або хто був дорадник Йому?
- 35
- Або хто давніш Йому дав, і йому буде віддано?
- 36
- Бо все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амінь.
Наш Господь завжди дає вихід навіть там, де його, здавалося б, немає