Добавить комментарий

Батьківська любов повинна бути безумовною. Безумовна любов - це вища форма любові. Таку любов ніщо не в силах похитнути. Ми любимо свою дитину, навіть якщо вона не зовсім красива, і зірок з неба не хапає. Ми любимо її, навіть якщо вона не виправдовує наших надій. Його достоїнства і недоліки ролі не грають. Ми любимо дитину, якою б вона не була; і, що найскладніше, ми любимо її, що б вона не зробила. Це не означає, що будь-який її вчинок ми схвалюємо. Це означає, ми любимо дитину і показуємо їй це, навіть якщо її поведінка залишає бажати кращого.

На жаль, далеко не всі розуміють це. Часто батьківську любов дітям доводиться завойовувати. Батьки люблять дитину, але з застереженням; вона повинна старанно вчитися і добре поводитися. Лише тоді вона отримує подарунки, привілеї та похвалу.

Звичайно, ми повинні навчати і виховувати дітей. Але все-таки для початку необхідно наповнити їх серце впевненістю у нашій безумовній любові. І робити це потрібно регулярно, щоб ця впевненість не випарувалась. Тоді у дитини не виникає страху, провини, вона буде відчувати, що потрібна нам. Якщо дитина відчуває нашу безумовну любов, ми глибше розумітемо її душу і її вчинки, і хороші і погані.

Бог любить нас безумовною любов'ю. Він - наш Батько, ми - Його діти. Тому у ставленні до власних дітей найкраще, що ми можемо робити, - це слідувати Його Слову.

"Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас і послав Сина Свого в умилостивлення за гріхи наші" (1 Івана 4:10)