Добавить комментарий

Раніше про війну ми читали лише у книгах. Ми захоплювалися мужністю героїв, шанували полеглих у боях солдатів і загиблих мирних жителів. Про всі руйнування та труднощі знали лише здалеку. Але ми навіть не підозрювали, що означає переживати війну реально – тут і зараз. Перша несподівана повітряна тривога рано-вранці. Розгубленість, нерозуміння, що робити далі. Ворог на підступах до твого рідного міста, гуркіт літаків над будинком, вибухи майже поряд, пожежі, руйнування. Порожні полиці магазинів та невгамовне бажання кудись бігти, сховатися, кинувши все. 

Після шоку приходить усвідомлення – так, як раніше, вже не буде. І треба щось робити. І де Бог? Чому Він допустив таку несправедливість? Чому дозволив ворогові роздирати нашу країну та вбивати?

Саме під час війни люди починають молитися настільки старанно, як ніколи раніше не молилися. Так, страшно. Але саме під час молитви ти починаєш відчувати Божу присутність і Його руку, що захищає і благословляє. Яка подяка Богові піднімається в серці, коли ти прокидаєшся вранці і усвідомлюєш, що Божа милість подарувала тобі ще один день життя!

"Ось, що я відповідаю серцю моєму і тому сподіваюся. То милість Господа, що ми не щезли, бо милосердя Його не виснажилося. Воно оновлюється щоранку; велика вірність Твоя!" (Плач Єремії 3:21-23)

Без Божої волі на цій землі нічого не відбувається. Якщо ж приходить криза чи війна, не Бог починає її, а гріхи людей, що штовхають їх у прірву насильства, брехні та маніпуляцій. Але Господь здатний будь-яку кризу обернути на благо тим, хто покладається на Нього. 

Що ж дозволяє нам мати спокій і мир у серці, незважаючи на обставини? Впевненість у тому, що Бог, Творець Всесвіту, – на нашому боці. Його бажання – допомогти нам і захистити нас. Він обіцяє нам Свою підтримку, незважаючи на обставини, які ми бачимо довкола себе. Саме така впевненість (назвемо її віра в Бога) дозволяє нам пройти будь-яке випробування. 

"Господь – світло моє і порятунок мій: кого мені боятися? Господь – сила життя мого: кого мені страхатися? Коли будуть виступати супроти мене злодії, супротивники і вороги мої, щоб пожерти плоть мою, то вони самі спіткнуться і впадуть. Хоч виступить супроти мене військо, не злякається серце моє; якщо постане на мене війна, навіть тоді я сподіватимуся. Єдиного просив я у Господа, і лише того шукаю, щоб мені жити в домі Господньому упродовж днів життя мого, милуватися красою Господньою і відвідувати храм Його." (Псалом 26:1-4)

Віра в Бога, і тільки вона, здатна прибрати з наших сердець гнів на ворога, перетворити цей гнів на творчу роботу для перемоги.