Вiд Iвана Глава 13 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962

1: Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх.
2: Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його,
3: то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,
4: устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується.
5: Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний.
6: І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені?
7: Ісус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш.
8: Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною.
9: До Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову!
10: Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі.
11: Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі.
12: Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам?
13: Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є.
14: А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати.
15: Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.
16: Поправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його.
17: Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!
18: Не про всіх вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту свою!
19: Уже тепер вам кажу, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.
20: Поправді, поправді кажу вам: Хто приймає Мого посланця, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!
21: Промовивши це, затривожився духом Ісус, і освідчив, говорячи: Поправді, поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене!...
22: І озиралися учні один на одного, непевними бувши, про кого Він каже.
23: При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.
24: От цьому кивнув Симон Петро та й шепнув: Запитай, хто б то був, що про нього Він каже?
25: І, пригорнувшись до лоня Ісусового, той говорить до Нього: Хто це, Господи?
26: Ісус же відказує: Це той, кому, умочивши, подам Я куска. І, вмочивши куска, подав синові Симона, Юді Іскаріотському!...
27: За тим же куском тоді в нього ввійшов сатана. А Ісус йому каже: Що ти робиш роби швидше...
28: Але жаден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чого сказав Він йому.
29: А тому, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі думали, ніби каже до нього Ісус: Купи, що потрібно на свято для нас, або щоб убогим подав що.
30: А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.
31: Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: Тепер ось прославивсь Син Людський, і в Ньому прославився Бог.
32: Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог прославить у Собі, і зараз прославить Його!
33: Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але як сказав Я юдеям: Куди Я йду, туди ви прибути не можете, те й вам говорю Я тепер.
34: Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!
35: По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.
36: А Симон Петро Йому каже: Куди, Господи, ідеш Ти? Ісус відповів: Куди Я йду, туди ти тепер іти за Мною не можеш, але потім ти підеш за Мною.
37: Говорить до Нього Петро: Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не можу? За Тебе я душу свою покладу!
38: Ісус відповідає: За Мене покладеш ти душу свою? Поправді, поправді кажу Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене...