Плач Єремiї Глава 5 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962

1: Згадай, Господи, що з нами сталося, зглянься й побач нашу ганьбу,
2: наша спадщина дісталась чужим, доми наші чужинцям!
3: Поставали ми сиротами: нема батька, а матінки наші неначе ті вдови!...
4: Свою воду за срібло ми п'ємо, наші дрова за гроші одержуємо...
5: У потилицю нас поганяють, помучені ми, і спокою не маємо!
6: До Єгипту й Асирії руку витягуємо, щоб насититись хлібом!
7: Батьки наші грішили, але їх нема, а ми двигаємо їхні провини!
8: Раби запанували над нами, і немає нікого, хто б вирятував з їхньої руки...
9: Наражуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб...
10: Шкіра наша, мов піч, попалилась з пекучого голоду...
11: Жінок на Сіоні безчестили, дівчат по Юдейських містах...
12: Князі їхньою рукою повішені, лиця старих не пошановані...
13: Юнаки носять камінь млиновий, а хлопці під ношею дров спотикаються...
14: Перестали сидіти старші в брамі, юнаки свою пісню співати,
15: втіха нашого серця спинилась, наш танець змінивсь на жалобу...
16: Спала корона у нас з голови, о горе, бо ми прогрішились,
17: тому наше серце боляще, тому наші очі потемніли,
18: через гору Сіон, що спустошена, бродять лисиці по ній...
19: Пробуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід:
20: Нащо ж нас забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?
21: Приверни нас до Себе, о Господи, і вернемось ми, віднови наші дні, як давніше було!
22: Хіба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь занадто на нас?...