Мое все перед Твоїм лицем Господи.

2 роки тому,як я залишилась живою,я молилась і запитувала Господи навіщо ти продовжив мені життя.Потім я молилась ,щоб Бог дав розуміння мені що я можу робити там де я опинилась враховуючи всі мої дані.Бог поклав мені на серце вивчитися на медсестру щоб працювати у будинках для людей з різними вадами та тими хто у не молодому віці. Бог дав мені навчальний заклад куди я поступила .Навчання повинно було тривати 3-4 роки з періодичними перервами для практичної частини навчання на робочому місці.Робота включає у себе послуги по щоденним справам (таким як перевдягання ,миття у душі,заміна памперсів,кормління,перемішування тих хто не в змозі переміщуватися сам,допомога їм з їжею,обробка горючих протилежних ран,та психологічні зарядки з людьми з деменцією.Я молилась і просила Бога дати мені любові до цих людей, смиріння терпіння . Бог давав знання мови і навчання шло добре.потім у невеличке село де я живу приїхали 290 чоловік українських біженців і серед них 200 людей це чоловіки на машинах.вони згідні працювати на цій роботі.тому що не хочуть повертатися в україну не хочуть воювати.Звичайно у мені 53 річній жінці потреба відпала для такої вакансії.І я знову молюсь щоб Бог дав мені нове місце навчання.бо я на можу сидіти просто так.