Йов Глава 11 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962

1: І заговорив нааматянин Цофар та й сказав:
2: Чи має зостатись без відповіді безліч слів? І хіба язиката людина невинною буде?
3: Чи мужі замовчать твої теревені, й не буде кому засоромити тебе?
4: Ось говориш ти: Чисте моє міркування, і я чистий в очах Твоїх, Боже!
5: О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до тебе,
6: і представив тобі таємниці премудрости, бо вони як ті чуда роздумування! І знай, вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!
7: Чи ти Божу глибінь дослідиш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогутнього?
8: Вона вища від неба, що зможеш зробити? І глибша вона за шеол, як пізнаєш її?
9: °ї міра довша за землю, і ширша за море вона!
10: Якщо Він перейде й замкне щось, і згромадить, то хто заборонить Йому?
11: Бо Він знає нікчемності людські та бачить насилля, і Він не догляне?
12: Тож людина порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля!
13: Якщо ти зміцниш своє серце, і свої руки до Нього простягнеш,
14: якщо є беззаконня в руці твоїй, то прожени ти його, і кривда в наметах твоїх нехай не пробуває,
15: тож тоді ти підіймеш обличчя невинне своє, і будеш міцний, і не будеш боятись!
16: Бо забудеш страждання, про них будеш згадувати, як про воду, яка пропливла...
17: Від півдня повстане життя, а темрява буде, як ранок.
18: І будеш ти певний, бо маєш надію, і викопаєш собі яму та й будеш безпечно лежати,
19: і будеш лежати, й ніхто не сполошить, і багато-хто будуть підлещуватися до обличчя твого...
20: А очі безбожних минуться, і згине притулок у них, а їхня надія то стогін душі!