Йов Глава 14 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962
- 1
- Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалями:
- 2
- вона виходить, як квітка й зів'яне, і втікає, мов тінь, і не зостається...
- 3
- І на такого Ти очі Свої відкриваєш, і водиш на суд із Собою його!
- 4
- Хто чистого вивести може з нечистого? Ані один!
- 5
- Якщо визначені його дні, число його місяців в Тебе, якщо Ти призначив для нього мету, що її не перейде,
- 6
- відвернися від нього і він заспокоїться, і буде він тішитися своїм днем, як той наймит...
- 7
- Бо дерево має надію: якщо буде стяте, то силу отримає знову, і парост його не загине;
- 8
- якщо постаріє в землі його корінь і в поросі вмре його пень,
- 9
- то від водного запаху знов зацвіте, і пустить галуззя, немов саджанець!
- 10
- А помре чоловік і зникає, а сконає людина то де ж вона є?...
- 11
- Як вода витікає із озера, а річка спадає та сохне,
- 12
- так і та людина покладеться й не встане, аж до закінчення неба не збудяться люди та не прокинуться зо сну свого...
- 13
- О, якби Ти в шеолі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки минеться Твій гнів, коли б час Ти призначив мені, та й про мене згадав!
- 14
- Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати надію по всі дні свойого життя, аж поки не прийде заміна для мене!
- 15
- Кликав би Ти, то я відповів би Тобі, за чин Своїх рук сумував би,
- 16
- бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха не стеріг би,
- 17
- провина моя була б запечатана в вузлику, і Ти закрив би моє беззаконня...
- 18
- Але гора справді впаде, а скеля зсувається з місця свого,
- 19
- каміння стирає вода, її злива сполощує порох землі, так надію того Ти губиш...
- 20
- Ти силою схопиш назавжди його, і відходить, Ти міняєш обличчя його й відсилаєш його...
- 21
- Чи сини його славні, того він не знає, чи в прикрому стані того він не відає...
- 22
- Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньому, коли в ньому душа тоді тужить..
VCTV - официальный канал христианской церкви "ПОБЕДА": проповеди, видеотрансляции, информация о жизни церкви
Наш Господь завжди дає вихід навіть там, де його, здавалося б, немає
