Книга Суддiв Глава 11 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962

1: А ґілеадянин °фтах був хоробрий вояк. А він був син блудливої жінки, і з нею Ґілеад породив °фтаха.
2: І породила Ґілеадова жінка йому синів. І повиростали сини тієї жінки, та й вигнали °фтаха, і сказали йому: Не будеш володіти в домі нашого батька, бо ти син іншої жінки!
3: І втік °фтах перед своїми братами, і осівся в краї Тов. І зібралися до °фтаха гулящі люди, та й виходили з ним.
4: І сталося по часі, і воювали Аммонові сини з Ізраїлем.
5: І сталося, як воювали Аммонові сини з Ізраїлем, то пішли ґілеадські старші, щоб забрати °фтаха з краю Тов.
6: І сказали вони до °фтаха: Іди ж, і будеш нам провідником, і будемо воювати з Аммоновими синами.
7: І сказав °фтах до ґілеадських старших: Чи ж не ви зненавидили мене, і вигнали мене з дому мого батька? І чого ви прийшли до мене тепер, коли ви в біді?
8: І сказали ґілеадські старші до °фтаха: Зате ми тепер вернулися до тебе! І ти піди з нами, і будемо воювати з Аммоновими синами, і станеш нам головою для всіх мешканців ґілеадських.
9: І сказав °фтах до ґілеадських старших: Якщо ви мене вернете воювати з Аммоновими синами, і Господь дасть їх, щоб були побиті передо мною, то чи я стану вам головою?
10: І сказали ґілеадські старші до °фтаха: Нехай Господь буде свідком поміж нами, що так, як слово твоє, так зробимо.
11: І пішов °фтах з ґілеадськими старшими, і народ настановив його собі за голову та провідника, а °фтах промовляв усі свої слова перед Господнім лицем у Міцпі.
12: І послав °фтах послів до царів Аммонових синів, говорячи: Що тобі до мене, що ти прийшов до мене воювати з моїм краєм?
13: І сказав цар Аммонових синів до °фтахових послів: Бо Ізраїль забрав мій край, коли він виходив з Єгипту, від Арнону й аж до Яббоку та аж до Йордану. А тепер верни ж їх у мирі.
14: А °фтах ще послав послів до царя Аммонових синів,
15: і сказав йому: Так сказав °фтах: Не взяв Ізраїль краю Моавого та краю Аммонових синів,
16: бо коли йшли вони з Єгипту, то Ізраїль ішов по пустині аж до Червоного моря, і прийшов до Кадешу.
17: І послав Ізраїль послів до едомського царя, говорячи: Нехай я перейду твоїм краєм, та не послухав едомський цар. І послав він також до царя моавського, та й той не хотів. І осівся Ізраїль у Кадешу.
18: І пішов він пустинею, і обійшов край едомський та край моавський, і прийшов зо сходу сонця до моавського краю, та й таборували по тім боці Арнону, а в моавські границі не входили, бо Арнон границя Моава.
19: І послав Ізраїль послів до Сихона, царя аморейського, царя хешбонського, і сказав йому Ізраїль: Нехай ми перейдемо твоїм краєм аж до місця свого.
20: І не вірив Сихон Ізраїлеві, щоб він мирно перейшов його границями. І зібрав Сихон увесь народ свій, та й таборували в Йохці, і воювали з Ізраїлем.
21: І дав Господь, Бог Ізраїля, Сихона та ввесь народ його в Ізраїлеву руку, вони побили їх. І посів Ізраїль увесь край амореянина, мешканця того краю.
22: І вони посіли всю аморейську країну від Арнону й аж до Яббоку, і від пустині та аж до Йордану.
23: А тепер Господь, Бог Ізраїлів, вигнав Амореянина перед народом Своїм, Ізраїлем, а ти посядеш його?
24: Отож, що дасть тобі на насліддя Кемош, бог твій, те ти посядеш, а все, де вигнав Господь, Бог наш, перед нами, те ми посядемо.
25: А тепер чи справді ти ліпший від Балака, Ціппорового сина, царя моавського? Чи сваритися сварився він з Ізраїлем? Чи воювати воював із ними?
26: Коли Ізраїль сидів у Хешбоні та в підлеглих містах його, і в Ар'орі та в підлеглих містах його, і по всіх містах, що над Арноном, три сотні літ, то чому не відібрали ви їх за той час?
27: А тобі я не згрішив, а ти робиш зо мною зло, щоб воювати зо мною. Нехай розсудить Господь, що судить сьогодні між Ізраїлевими синами та між синами Аммоновими.
28: Та цар Аммонових синів не послухався слів °фтаха, що до нього посилав.
29: І Дух Господній перебував на °фтахові, і він перейшов Ґілеад та Манасію, і перейшов ґілеадську Міцпе, а з ґілеадської Міцпе перейшов до Аммонових синів.
30: І обіцяв °фтах обітницю Господеві й сказав: Якщо справді даси Ти Аммонових синів у мою руку,
31: то станеться, виходячий, що вийде з дверей мого дому навпроти мене, коли я вертатимусь з миром від Аммонових синів, то буде він для Господа, і я принесу його в цілопалення.
32: І прийшов °фтах до Аммонових синів воювати з ними, а Господь дав їх у його руку.
33: І він побив їх дуже великою поразкою від Ароеру й аж туди, де йти до Мінніту, двадцять міст, і аж до Авел-Кераміму. І впокорилися Аммонові сини перед синами Ізраїлевими.
34: І прийшов °фтах до Міцпи до свого дому, аж ось виходить навпроти нього дочка його з бубнами та з танцями! А вона була в нього тільки одна, не було в нього, окрім неї, ані сина, ані дочки.
35: І сталося, як він побачив її, то роздер одежу свою та й сказав: Ах, дочко моя! Ти справді повалила мене, і ти стала однією з тих, що нещасливлять мене. Бо я дав Господеві обіта, і не можу відмовитися від нього.
36: А вона відказала йому: Батьку мій, ти дав обітницю Господеві, зроби мені, як вийшло з твоїх уст, коли Господь зробив тобі пімсту на твоїх ворогів, на Аммонових синів.
37: І сказала вона до свого батька: Нехай буде мені зроблена оця річ: відпусти мене на два місяці, і нехай я піду й зійду на гору, і нехай оплачу дівування своє я та приятельки мої.
38: А він сказав: Іди! І послав її на два місяці. І пішла вона та її приятельки, і оплакувала дівування своє.
39: І сталося в кінці двох місяців, і вернулася вона до батька свого, а він учинив над нею свою обітницю, яку обіцяв був, і вона не пізнала мужа. І сталося це звичаєм в Ізраїлі:
40: рік-річно ходять Ізраїлеві дочки плакати за дочкою ґілеадянина °фтаха, чотири дні в році.