Єзекіїля 20 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023
1
Це відбулося в десятий день п’ятого місяця сьомого року. Прийшли деякі мужі з Ізраїлевих старійшин запитати поради в ГОСПОДА, й сіли переді мною.
2
І було до мене ГОСПОДНЄ слово такого змісту:
3
Сину людський, поговори з Ізраїлевими старійшинами й скажи їм, що говорить Владика ГОСПОДЬ: Якщо ви прийшли до Мене щось запитати, то, як Я живий, не дам вам відповіді, — каже Владика ГОСПОДЬ.
4
Хіба що хочеш ти, Єзекіїлю, їх судити?! Якщо хочеш їх розсудити, сину людський, то засвідчи їм про гидоти їхніх батьків,
5
і скажи їм що говорить Владика ГОСПОДЬ: У той час, коли Я обрав Ізраїль, і піднявши Свою руку, присягнувся нащадкам роду Якова, — Я відкрився їм в єгипетському краю, і піднявши Свою руку над ними, сказав: Я — ГОСПОДЬ, ваш Бог!
6
Тоді ж, піднявши Свою руку, Я їм присягнувся, що виведу їх з єгипетського краю в землю, яку Я для них обрав і яка сочиться молоком та медом, та є окрасою серед усіх інших земель.
7
Разом з тим Я їм сказав: Нехай кожен з вас відкине приємні вашим очам гидоти і не опоганюється ідолами Єгипту. Я — ГОСПОДЬ, ваш Бог!
8
Але вони збунтувалися проти Мене і не бажали Мене слухати, — ніхто з них не відкинув тих гидот, що були милі їхнім очам і не залишили єгипетських ідолів. Тоді Я мав намір вилити Своє обурення й дати волю Своєму гніву щодо них там, в єгипетському краю.
9
Проте Я цього не зробив заради Свого Імені, аби воно не безчестилось між народами, серед яких вони перебували, і перед якими Я їм відкрився, пообіцявши, що виведу їх з єгипетського краю.
10
Тож Я вивів їх з єгипетської землі, й спровадив їх до пустелі.
11
Там Я дав їм Мої Заповіді й оголосив їм Мої постанови, завдяки дотриманню яких людина житиме ними.
12
Тоді Я дав їм також Мої суботи, щоби вони були ознакою між Мною і між ними, аби вони знали, що Я — ГОСПОДЬ, Котрий їх освячує.
13
Але Ізраїлеві нащадки знову збунтувалися проти Мене в пустелі. Моїх Заповідей вони не дотримувались і відкинули Мої постанови, від виконання яких залежить добробут людини, а також опоганили Мої суботи. Тоді Я мав намір вилити на них Мій гнів там в пустелі, щоб їх знищити.
14
Але Я знову не зробив того задля Свого Імені, аби воно не зневажалось народами, на очах яких Я виводив їх з Єгипту.
15
Тому Я, піднявши проти них Свою руку в пустелі, присягнувся, що не введу їх в Обітовану землю, яка сочиться молоком і медом, — найгарнішу з усіх земель, яку обіцяв дати.
16
Адже вони відкинули Мої закони й не дотримувались Моїх Заповідей та опоганили Мої суботи, оскільки їхнє серце приліпилось до своїх ідолів.
17
Але Моє око змилувалось над ними, щоб їх не губити, і Я їх цілковито не знищив у пустелі.
18
Я сказав їхнім дітям там у пустелі: Не дійте за традиціями ваших батьків й не дотримуйтесь їхніх приписів, та не опоганюйтесь їхніми ідолами.
19
Я — ГОСПОДЬ, ваш Бог! Дотримуйтесь Моїх законів, виконуйте Мої Заповіді й живіть згідно з ними.
20
Святіть Мої суботи, аби вони були ознакою між Мною і вами, пам’ятаючи, що Я — ГОСПОДЬ, ваш Бог!
21
Але й діти повстали проти Мене, — не дотримувались Моїх законів й не виконували Моїх Заповідей, щоб за ними жити, — адже, лише діючи згідно з ними і не опоганюючи Моїх субот, можна мати життя. Тому Я мав намір вилити на них Своє обурення і дати волю своєму гніву в пустелі.
22
Але Я відвернув Мою руку, зробивши це заради Свого Імені, аби не зневажали його народи, на очах яких Я їх вивів.
23
Проте Я, піднявши проти них Свою руку в пустелі, присягнувся, що розпорошу їх між народами по чужих країнах,
24
за те, що не дотримувались Моїх законів, не виконували Моїх Заповідей і опоганювали Мої суботи, — а свої очі звернули на ідолів своїх батьків.
25
Тому Я попустив, щоб вони створювали недобрі постанови й заповіді, які не провадили до життя.
26
Я попустив, щоб вони осквернили себе жертвами, переводячи через вогонь своїх первородних, — аби вони нищили самих себе, і щоб нарешті пізнали, що Я — ГОСПОДЬ!
27
Тому, сину людський, звернись до Ізраїлевого роду, й скажи їм: Так говорить Владика ГОСПОДЬ: Ваші батьки зневажали Мене ще й тим, що вчинили щодо Мене віроломство.
28
Коли Я привів їх у край, щодо якого Я, піднявши Свою руку, присягнувся, що дам їм, — а вони, побачивши будь-яке підвищення, або крислате дерево, стали приносити там образливі для Мене жертви чужим богам та кадили їм приємними пахощами, звершуючи там і свої жертви возливання.
29
Я спитав їх: Що це за пагірки, куди постійно ви ходите, то вони назвали їх Бама, (тобто підвищення для жертвоприношення). Так і досі вони називаються.
30
Тому сповісти Ізраїлевому дому слова Владики ГОСПОДА: Хіба ви не опоганюєтеся так само, як ваші батьки, звершуючи розпусту зі своїми гидкими бовванами?
31
Адже ви опоганюєтеся тим, що приносите їм свої дари, переводите через вогонь ваших дітей, і тим оскверняєтесь вашими ідолами аж до сьогодні. Тож після всього того, ви ще смієте питати у Мене поради, роде Ізраїля? Як Я живий, — каже Владика ГОСПОДЬ, — Я вам не відповідатиму!
32
Не буде ніколи й того, про що ви мрієте, говорячи: Будемо жити, як інші народи, — як іноземні племена, служачи дереву й каменю.
33
Як Я живий, — присягається Владика ГОСПОДЬ, — Я царюватиму над вами могутньою рукою та простягнутим раменом,
34
виливаючи Свій гнів! Але так само могутньою рукою та простягнутим раменом Я зберу вас з-посеред народів, — зберу з усіх інших країн, де ви розпорошені,
35
і Я запроваджу вас у пустелю народів, де буду судитися з вами обличчям до обличчя.
36
Як Я звершував судочинство щодо ваших батьків в пустелі єгипетського краю, так судитимусь і з вами, — каже Владика ГОСПОДЬ.
37
Наче пастух, Я проведу вас під палицею, і введу вас в союз Заповіту.
38
Я вилучу з-поміж вас бунтівників і відступників від Мене. Я виведу їх із країни їхнього перебування, але в землю Ізраїлю вони не ввійдуть, — і зрозумієте, що Я — ГОСПОДЬ.
39
Тож до вас, Ізраїлів роде, звертається Владика ГОСПОДЬ: якщо ви не хочете слухатись Мене, то нехай кожен із вас йде служити своїм ідолам, але більше не оскверняйте Мого святого Імені своїми дарами і поклонінням ідолам.
40
Адже на Моїй святій горі, — на високій горі Ізраїлю, — говорить Владика ГОСПОДЬ, — там Мені служитиме весь Ізраїлів дім — усі, що мешкатимуть в краю. Там Я їх ласкаво прийматиму і там Я зажадаю їхніх приношень, — їхніх первоплодів разом з усіма іншими їхніми святими дарами.
41
Там Я прийму вас приязно, наче любі пахощі жертви, — коли Я вас виведу з-посеред усіх народів, і позбираю вас з країн, в яких ви були розпорошені, та явлю у вас Мою святість на очах народів.
42
І коли Я запроваджу вас у Ізраїлеву землю, — в той край, про який Я, піднявши Свою руку, присягнувся дати його вашим батькам, — ви зрозумієте, що Я — ГОСПОДЬ.
43
Тоді ви згадаєте про ваші лихі дороги та ваші вчинки, якими ви себе опоганювали, і відчуєте огиду до самих себе через усі ті злочини, які ви робили.
44
Тоді зрозумієте, що Я — ГОСПОДЬ, коли Я милостиво поводитимуся з вами, заради Свого Імені, а не згідно з вашими злими дорогами і вашими огидними вчинками, Ізраїлів роде, — каже Владика ГОСПОДЬ.
