Буття 28 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023

1
Тож Ісаак, покликавши Якова, поблагословив його і наказав йому: Не бери собі дружини з дочок ханаанських.
2
Вставай і йди у Падан-Арам, до дому Бетуїла, батька твоєї матері, й візьми собі дружину звідтіль, з дочок Лавана, брата твоєї матері.
3
А Всемогутній Бог поблагословить тебе, зробить великим і розмножить, так що від тебе вийде громада народів.
4
Нехай Він дасть тобі благословення Авраама — тобі і нащадкам твоїм з тобою, щоб вони успадкували землю, на якій перебуваєш, котру Бог дав Авраамові.
5
І відпустив Ісаак Якова; той пішов у Падан-Арам, до Лавана, сина Бетуїла-арамійця, брата Ревеки, матері Якова та Ісава.
6
Ісав побачив, що Ісаак поблагословив Якова і відіслав його у Падан-Арам, аби взяти звідти собі дружину, і, благословляючи його, звелів: Не бери собі дружини з дочок ханаанських,
7
і що Яків послухався свого батька та своєї матері і пішов у Падан-Арам.
8
Ісав також зрозумів, що дочки ханаанські не подобаються його батькові Ісааку,
9
тому пішов Ісав до Ізмаїла і, крім своїх двох дружин, взяв собі за жінку ще Махалату, дочку Ізмаїла, Авраамового сина, Невайотову сестру.
10
Яків же вирушив з Вірсавії і попрямував до Харана.
11
Заходило сонце. Тому він угледів підхоже місце і там заночував. Знайшов він у тій місцевості камінь, поклав собі під голову і ліг відпочивати.
12
Якову приснилася драбина, що стояла на землі, а вершина її сягала аж до неба. Божі ангели піднімалися й опускалися по ній.
13
І ось Сам ГОСПОДЬ став на неї вгорі й промовив: Я — ГОСПОДЬ, Бог твого батька Авраама, і Бог Ісаака. Землю, на якій ти спиш, дам тобі та твоїм нащадкам.
14
А твоїх нащадків буде як земного піску. Вони поширяться на захід і на схід, на північ і на південь. У тобі й у твоїх нащадках благословляться всі племена землі.
15
Ось Я з тобою, і оберігатиму тебе всюди, куди підеш, і поверну тебе в цю землю; не залишу тебе, доки не виконаю всього, що Я тобі сказав.
16
Прокинувся Яків зі свого сну і проголосив: Є ГОСПОДЬ на цьому місці, а я й не знав!
17
Його охопив страх, і він сказав: Яке страшне це місце! Це ж ніщо інше, як Дім Божий, небесні брами!
18
Тож, вставши вранці, Яків взяв камінь, який був ним покладений собі під голову, поставив його як стовп і полив на нього зверху оливою.
19
Яків назвав те місце Бетель; хоча спочатку назва цього міста була Луз.
20
Тут Яків дав таку обітницю: Якщо Бог буде зі мною і оберігатиме мене на дорозі, якою я йду, і дасть мені хліба їсти й одежу зодягнутися,
21
так що я повернуся здоровим до дому мого батька, то ГОСПОДЬ буде мені Богом,
22
а цей камінь, якого я поставив як стовп, буде Божим Домом, і з усього, що Ти даси мені, я неодмінно дам Тобі десятину!