Псалми 106 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023

1
Алілуя! Прославляйте ГОСПОДА, бо Він добрий, і Його милосердя навіки!
2
Хто здатний описати величні ГОСПОДНІ діла, хто може розповісти про всю Його славу?
3
Щасливі ті, котрі дотримуються правосуддя і завжди чинять справедливо!
4
Згадай і про мене, ГОСПОДИ, — у доброзичливості до Свого народу, відвідай мене спасінням Своїм, —
5
аби я міг бачити добробут Твоїх обранців, радів щастям Твого народу, хвалився з Твоєю спадщиною.
6
Ми грішили, як і наші батьки, творили беззаконня, діяли несправедливо.
7
Наші батьки не усвідомлювали Твоїх чудес у Єгипті, не пам’ятали численних виявів Твого милосердя і бунтувались біля моря, — біля моря Червоного.
8
Але Він їх рятував задля Свого Імені, виявляючи Свою всемогутність.
9
Він звелів Червоному морю — і воно висохло; перевів їх по дну безодні, наче через пустелю.
10
Спас їх від рук ненависників, — врятував їх з рук ворога.
11
Води покрили їхніх гнобителів, — жодного з них не залишилося.
12
Лише тоді повірили Його словам, заспівавши Йому пісню слави.
13
Проте дуже швидко забули Його діяння і не дотримувались Його настанов.
14
Вони дали волю своїй жадібності в пустелі, випробовували Бога в безлюдних місцях.
15
Він задовольнив їхні пожадання, але наслав на них виснажливу хворобу.
16
Коли ж у таборі вони запалали заздрістю проти Мойсея та Аарона, посвяченого ГОСПОДУ,
17
то розступилася земля й поглинула Датана; вона зімкнулась і над зборищем Авірона.
18
У їхньому натовпі спалахнув вогонь, і в полум’ї нечестиві загинули.
19
Вони зробили тельця під Хоривом, — стали поклонятися литому ідолові.
20
Проміняли свою Славу на подобу теляти, що їсть траву.
21
Забули Бога, свого Спасителя, Котрий велике вчинив у Єгипті, —
22
дивовижне в країні Хама, страшні речі над Червоним морем.
23
Вже сказав був про те, що їх знищить… якби не Його обранець, Мойсей, який став перед Ним у проломі, аби відвернути Його гнів і щоб Він їх не знищив.
24
Та недооцінили вони бажаний край, не повірили Його слову.
25
Нарікали в своїх наметах, не прислухались до ГОСПОДНЬОГО голосу.
26
Тоді Він підняв на них Свою руку, щоб уразити їх у пустелі, —
27
розкидати їхніх нащадків серед народів, розпорошити їх по країнах.
28
Вони приєднались до Баал-Пеора, — їли жертви, що приносили для неживих.
29
Викликали своїми вчинками Божий гнів, через що серед них почала ширитися смертельна пошесть.
30
Тоді піднявся Фінеес, учинив суд, і покарання пошестю зупинилось.
31
Йому це було зараховано в праведність з покоління в покоління, навіки.
32
Вони прогнівили Бога біля вод Меріви. Тут через них постраждав і Мойсей,
33
оскільки люди так засмутили його духа, що вирвалось з його уст необачне слово.
34
Вони не знищили народів, про яких говорив їм ГОСПОДЬ,
35
а змішалися з язичниками, перейнявши їхні звичаї.
36
Вони служили їхнім ідолам, які стали для них пасткою.
37
Вони приносили в жертву демонам своїх синів і своїх дочок,
38
проливаючи невинну кров, — кров власних синів і дочок, яких вони приносили в жертву божищам Ханаану. Таким чином земля була осквернена кров’ю…
39
Вони опоганились своїми вчинками, загрузли в своєму блудстві.
40
Тому запалав ГОСПОДНІЙ гнів на Його народ, — Він відчув огиду до Свого спадку,
41
і передав їх у руки інших народів. Над ними запанували ті, котрі їх ненавиділи.
42
Їхні вороги гнобили їх, впокорюючи під свою владу.
43
Багато разів Він визволяв їх, однак вони й далі виявляли впертість у своїх намірах, а тому зазнавали приниження через свої беззаконня.
44
Дивлячись на їхні страждання і слухаючи їхнє волання, Він співчував їм, —
45
адже Він пам’ятав про Свій Заповіт — змилосерджувався у Своїй безмежній любові;
46
Він викликав співчуття в усіх тих, котрі їх тримали в полоні…
47
Спаси нас, ГОСПОДИ, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб ми могли прославляти Твоє святе Ім’я, хвалитися, що можемо славити Тебе.
48
Благословенний ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлів, від віку й до віку! І весь народ нехай скаже: Амінь! Алілуя!