Єремiя Глава 18 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962

1: Оце слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:
2: Устань, і зійди до дому ганчара, і там почуїш слова Мої.
3: І зійшов я до дому ганчара, аж ось він робить працю на кружалі.
4: І в руках ганчара попсулась посудина, яку він із глини робив. І він знову зробив з неї іншу посудину, як сподобалося ганчареві зробити.
5: І було мені слово Господнї, говорячи:
6: Чи не міг би зробити й Я вам, як ганчар цей, о доме Ізраїлів? каже Господь. Ось як глина в руці ганчара, так в руці Моїй, доме Ізраїля, й ви!
7: Я часом кажу про народ та про царство, щоб вирвати його, і щоб розбити та вигубити,
8: та коли цей народ, що про нього казав Я, повернеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке думав чинити йому.
9: А часом кажу про народ та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити,
10: та як він зробить зле в Моїх очах, щоб не слухатися Мого голосу, то пожалую щодо того добра, про яке говорив, що вчиню Я його.
11: А тепер скажи до юдея й до мешканців Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Ось готую лихе проти вас, і задумую задум на вас, верніться ж ви кожен з дороги своїї лихої, і поліпшіть дороги свої й свої вчинки!
12: Та вони відказали: Пропало! бо ми будем ходити за своїми думками, і кожен робитиме згідно з упертістю серця свого.
13: Тому так промовляї Господь: Поспитайте но ви між народами, чи хто чув, як оце? Страшну річ учинила та діва Ізраїлева!
14: Хіба сніг Лівану зійде зо скелі на полі? Чи висохнуть води чужі та холодні, текучі?
15: Бо про Мене забув Мій народ: вони кадять марноті, а та робить їм так, що вони на дорогах своїх спотикаються, на давніх путях, щоб ходити стежками, по дорозі невбитій,
16: щоб свій Край учинити страхіттям, посміховищем вічним... Кожен, хто буде проходити ним, остовпії та буде хитати головою своїю...
17: Мов вітер зо сходу, розвію Я їх перед ворогом; потилицю, а не обличчя Я їм покажу у день їхнього горя!
18: І сказали вони: Ходіть, і обміркуїмо заміри на Єремію, бо не згинув Закон у священика, і рада в премудрого, а слово в пророка. Ходіть, і удармо його язиком його власним, і не зважаймо на жодні слова його!
19: Послухай мене, о мій Господи, і почуй голос моїх супротивників!
20: Хіба замість доброго злим надолужено буде? Бо яму копають вони для моїї душі... Згадай же, що перед обличчям Твоїм я стояв, щоб добре про них говорити, щоб гнів Твій від них відвернути!
21: Тому їхніх синів віддай голодові, і міццю меча викинь їх з Краю, і бодай жінки їхні дітей погубили та вдовами стали, а їхні чоловіки хай смертю повбивані будуть, юнаки їхні хай будуть побиті мечем на війні!
22: Нехай чуїться крик з їхніх домів, бо орду Ти зненацька спровадиш на них, бо яму копали вони, щоб схопити мене, і для ніг моїх пастки поставили...
23: А Ти, Господи, знаїш увесь їхній замір на мене на смерть, не прости їм провин, а гріха їхнього із-перед обличчя Свого не зітри, і хай перед Тобою спіткнуться вони, зроби поміж ними оце під час гніву Свого!