Приповiстi Глава 1 - Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962
- 1
- Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,
- 2
- щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,
- 3
- щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,
- 4
- щоб мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.
- 5
- Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,
- 6
- щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.
- 7
- Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.
- 8
- Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,
- 9
- вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.
- 10
- Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!
- 11
- Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,
- 12
- живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!
- 13
- Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.
- 14
- Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,
- 15
- сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,
- 16
- бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
- 17
- Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:
- 18
- то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!
- 19
- Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!
- 20
- Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,
- 21
- на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:
- 22
- Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?
- 23
- Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!
- 24
- Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!
- 25
- І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!
- 26
- Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.
- 27
- Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,
- 28
- тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,
- 29
- за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,
- 30
- не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!
- 31
- І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,
- 32
- бо відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!
- 33
- А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!
Наш Господь завжди дає вихід навіть там, де його, здавалося б, немає